Мета роботи - виявлення тенденцій змін хімічного складу та класу якості питних підземних вод (ППВ) сеноман-келовейського водоносного комплексу (СКВК) у межах м. Київ, викликаних тривалою експлуатацією, за допомогою математико-статистичних методів і ГІС-технологій. Застосовано системний, математико-статистичний, геоінформаційний підходи до вивчення об'єкта, метод типізації та описовий метод. Для математичної та статистичної обробки обрано пакети програм Microsoft Excel, Statistica, Attestat; для побудови картографічних схем, а також для просторового аналізу та моделювання в ГІС застосовано програми Corel Draw, MapInfo Professional та ArcView. Розроблено методику дослідження змін хімічного складу та якості ППВ м. Київ на базі спільного застосування методів математичної статистики та геоінформаційних технологій. Наведено опис та обгрунтування застосування методів непараметричної статистики (критерій Мана - Уітні) та критерію Аббе, що використано для аналізу гідрохімічних даних. Виконано типізацію території м. Київ і виділено найбільш вразливі до забруднення ділянки міста. Вперше виявлено загальну тенденцію до погіршення класу якості води СКВК у межах території м. Київ. Встановлено, що зміни основних компонентів хімічного складу ППВ досліджуваного водоносного комплексу на території міста мають нерівномірний за площею характер і залежать від інтенсивності експлуатації та геолого-гідрогеологічної і геоморфологічної будови ділянки території. Вперше виконано типізацію території м. Київ за змінами основних компонентів хімічного складу та класу якості ППВ СКВК, встановлено тенденції цих змін. Практичне врахування встановлених тенденцій змін хімічного складу та класу якості ППВ СКВК у межах м. Київ надасть зсогу запобігти подальшому погіршенню якості підземних вод шляхом оптимізації системи їх експлуатації. Одержані результати можуть слугувати основою для розробки системи моніторингу хімічного складу ППВ у м. Київ, методичні підходи та прийоми можна використовувати для вивчення підземних вод на інших урбанізованих територіях.

Викладено результати дослідження з виявлення змін хімічного складу питних підземних вод сеноман-келовейского водоносного комплексу у м. Києві внаслідок техногенного втручання. Визначено величини індексів якості води цього водоносного комплексу за загальносанітарними хімічними показниками з кінця XIX до початку XXI ст. Розроблено методику систематизації, впорядкування, аналізу різночасових даних у відповідності до формування фактографічної бази даних за основними показниками хімічного складу підземних вод. Встановлено зв'язок хімічного складу підземних вод з техногенними чинниками. За допомогою "кінетичного" підходу визначено часові закономірності зміни показників якості води. На кількісному рівні оцінено процес змішування підземних вод досліджуваного водоносного комплексу з атмосферними опадами та поверхневими водами. Виділено найбільш уразливі до техногенного впливу на підземні води ділянки території м. Києва: долини малих річок, р. Дніпро та частина Придніпровської низовини.

Увагу приділено питанню дослідження динаміки змін хімічного складу та класу якості питних підземних вод в межах Києва внаслідок тривалої експлуатації на базі спільного використання математико-статистичних методів та ГІС-технологій. Розроблено методику систематизації, впорядкування, аналізу різночасових даних у відповідності до формування фактографічної бази даних за основними показниками хімічного складу підземних вод. Виявлено закономірності зміни хімічного складу підземних вод на якісному та кількісному рівні в межах Києва, виконано відповідну типізацію території міста.

Внимание уделено вопросу исследования динамики изменений химического состава и класса качества питьевых подземных вод в пределах Киева вследствии длительной эксплуатации на базе использования математико-статистических методов и ГИС-технологий. Выявлены закономерности изменения химического состава подземных вод на качественном и количественном уровне в пределах Киева, выполнена типизация города по геоморфологическому признаку.

The article is devoted to senoman-kelovey groundwater complex chemical composition and quality changes investigation in Kyiv on the basis of mathematical-statistical methods and GIS-technologies using. Regularities of groundwater chemical composition changes in Kyiv at quantitative and qualitative level were revealed, city typification on the basis of geomorphology indication was implemented.

Розглянуто теоретичні питання, що стосуються ролі внутрішньомолекулярних співвідношень ізотопів у функціонуванні живих організмів, зокрема людини. Особливу увагу приділено ізотопному фракціонуванню вуглецю в організмі людини, як найбільш вивченого. Мета роботи - виявлення та вивчення стратегічного зв'язку між особливостями метаболічних перетворень в організмі людини, його функціональним станом та притаманними цьому організму внутрішньомолекулярними ізотопними співвідношеннями. Представлено експериментальні дослідження, проведені спільно з Інститутом геронтології, Інститутом гематології та Науковим центром радіаційної медицини АМН України з цієї проблеми. Простежено залежність між значеннями внутрішньомолекулярних ізотопних співвідношень окремих тканин людини та функціональним станом організму людини.

Наведено результати вивчення гідрогеохімічних особливостей розподілу провідних екологоформівних мікроелементів (Pb, Mo, Cu та Zn) у питних артезіанських водоносних горизонтах у межах Київського родовища підземних вод. Виконано порівняльний аналіз величин гранично допустимих концентрацій (ГДК) основних макро- та мікрокомпонентів для питних підземних вод за вітчизняними та закордонними нормативними документами. Зроблено висновок, що найжорсткішими щодо вмісту макроелементів є вимоги Всесвітньої організації охорони здоров'я, а щодо мікроелементів - вітчизняні нормативи, а саме - Державні санітарні правила і норми (ДСанПіН 2.2.4-171-10). За допомогою статистичних методів проаналізовано розподіл досліджуваних мікроелементів у підземних водах сеноман-келовейського водоносного комплексу та байоського водоносного горизонту. За результатами дослідження виявлено перевищення ГДК за свинцем у деяких свердловинах. Встановлено, що середні концентрації мікроелементів у байоському водоносному горизонті є вищими, ніж у сеноман-келовейському комплексі. Висунуте припущення щодо взаємодоповнювального впливу природних (літологічний склад водовмісної товщі) та техногенних (забруднення зони аерації важкими металами, виклинювання водотривких шарів уздовж р. Дніпро, інверсія гідродинамічного потоку підземних вод) факторів, що впливає на вміст цих мікроелементів у глибинних водоносних горизонтах Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Наголошено на необхідності виконання подальших досліджень, спрямованих на виявлення закономірностей розподілу і форм міграції мікро- та ультрамікроелементів у підземних водах за допомогою методу термодинамічного моделювання.

Наведено результати комплексних досліджень грунтів і рослинності заповідних територій України щодо вмісту в них мікроелементів (Pb, Cu, Zn, Y, Ba, Cr, Ni, Mn, Co, Mo) на прикладі Національного природного парку "Пирятинський". При виконанні роботи вивчалися грунти - світло-сірі легкогумусові грунти, чорноземи типові малогумусові на лесах, чорноземи опідзолені середньогумусові, дерново-підзолисті грунти; рослинність - вільха, ялина європейська, осока тонкокореневищна, осока житня. Базуючись на фізико-хімічних методах дослідження (атомно-абсорбційному, мас-спектрометрії з індуктивно-зв'язаною плазмою) виявлено закономірності розподілу основних форм знаходження мікроелементів, а також їх рухливі форми залежно від фізико-хімічних властивостей (ФХВ) грунтів заповідної території. Визначення форм знаходження важких металів (ВМ) у грунтах здійснювалося методом постадійних витяжок, фракційний склад грунтів досліджувався за допомогою гранулометричного методу, а для визначення мінерального складу застосовано рентгенофазовий метод. Для території досліджень встановлено залежності між виявленими формами ВМ у грунтах і фракціями грунтового гумусу. Міграційна здатність рухливих форм ВМ у трофічному ланцюжку грунти - рослинність оцінювалась з позиції потенційної буферної здатності хімічних елементів у грунтах. Зроблено висновок, що закономірності розподілу ВМ у грунтах досліджуваної території обумовлені їх ФХВ, мінералого-геохімічними параметрами грунтоутворювальних порід, а також ландшафтними та техногенними умовами. На основі отриманих даних встановлено, що досліджувану територію можна вважати чистою, незабрудненою ВМ, а наведені результати мають практичне наукове значення з точки зору встановлення фонових концентрацій мікроелементів для еколого-геохімічної оцінки у об'єктах довкілля техногенно-забруднених територій.

Наведено результати багаторічних спостережень за геохімічними особливостями розподілу техногенного свинцю в атмосферному аерозолі м. Запоріжжя, а також у грунтах, донних відкладах, річковій зависі Дніпра і речовині з фільтрів мокрого газоочищення мартенівських печей найбільшого металургійного підприємства на території досліджень - ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь". Фактичний матеріал було одержано на основі проведення комплексного натурного моніторингу протягом 2015 - 2019 рр. Одночасне залучення даних щодо гідрометеорологічних умов (сезонність, кількість опадів, швидкості, напрямки та тривалість вітрів) в районі досліджень забезпечило комплексний підхід до опрацювання й узагальнення результатів досліджень. Визначено ряд особливостей розподілу седиментаційної речовини у повітрі, взаємозв'язків її антропогенної і природної складових. Установлено зв'язок змін концентрацій свинцю з розподілом мінеральної складової еолової зависі, сезонністю та низкою інших факторів. Найвищу концентрацію свинцю було виявлено у твердих аерозольних частинках, нагромаджених седиментаційною пасткою у межах моніторингової ділянки. Виявлено, що середній вміст досліджуваного елемента у річковій зависі Дніпра значно перевищує фонові величини, а у грунтах міста у три з половиною рази перевищує допустимі норми. При цьому фіксована форма свинцю у повітряному аерозолі, на противагу іншим об'єктам довкілля, втрачає своє домінування, суттєво поступаючись легкообмінним формам, що свідчить про потенційну екологічну небезпеку. Моніторинг сезонних закономірностей розподілу елемента у повітрі міста засвідчив перевищення концентрацій в холодний період року, що, на думку авторів, пов'язано як з метеорологічними умовами, так і з перерозподілом впливу природних і антропогенних факторів, що виступають рушійною силою у процесах надходження та перетворення свинцю в атмосфері у різні сезони року.

Наукова конференція проводилася 8 - 9 вересня 2021 р. у м. Київ у Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України. До участі в заході долучилося 128 науковців та геологів-виробничників з України, Австралії, Словаччини. Вони представили 19 академічних і галузевих наукових установ, закладів вищої освіти, виробничих організацій та приватних підприємств. Незважаючи наскладні політико-соціальні та економічні умови, спричинені пандемією COVID-19, наукова конференція надала можливість обмінятися новими ідеями, вагомими науковими досягненнями, оригінальними фактами, провести конструктивне обговорення наявних дискусійних питань та засвідчила достатньо високий рівень наукових досліджень у галузі геології та сучасної екологічної геології України. Завдяки онлайн-формату до конференції змогли долучитися науковці з усієї України та зарубіжжя.

Викладено матеріали про сучасний стан, головні досягнення, актуальні завдання та шляхи подальшого розвитку геологічної науки в Україні. Висвітлено питання геохімії процесів мінерало-, породо- та рудоутворення, геохімічних пошуків корисних копалин, геохронології та ізотопного датування, геологічної будови, генезису та закономірності розміщення родовищ корисних копалин. Увагу приділено основним аспектам екогеологічних та еколого-геохімічних досліджень, стратиграфії докембрійського фундаменту, його осадового чохла та фанерозойських регіонів, регіональної та генетичної мінералогії, петрології ендогенних процесів породо- та рудоутворення, космічної речовини й астроблеми. Розглянуто основні геохімічні особливості розподілу мікроелементів у грунтах паркових зон м. Києва. Охарактеризовано токсичні елементи мінеральної та органічної складової вугілля нижнього карбону Західного Донбасу. Досліджено екогеохімічний стан грунтів і природних вод зони впливу сміттєзвалищ на прикладі полігону захоронення твердих побутових відходів. Проаналізовано корисні копалини Подільської тектонічної зони. Висвітлено питання історії, сучасності та завдань на майбутнє регіональної мінералогії в Україні. Розкрито деякі петрографічні особливості камптонітів Приазов'я.

Наведено результати досліджень щодо впливу міського середовища на компоненти довкілля паркових екосистем Києва. Серед представників рослинності як індикаційних видів обрано Taraxacum officinale Wigg. (кульбабу лікарську) та Tilia cordata Mill. (липу серцелисту). Здійснено вимірювання вмісту важких металів (Cu, Pb, Zn, Ni, Mn, Cr та Cd) у зразках грунту та листя рослин у межах екосистем парків "Феофанія", Київського політехнічного інституту, Маріїнського, імені Пушкіна та "Нивки". Найвищий рівень забруднення грунтів важкими металами виявлено в межах майданчиків парків, розташованих поблизу автомобільних доріг і зупинок громадського транспорту. Найзабрудненішим парком виявився Політехнічний, а найменш забрудненим - "Феофанія". Високі рівні металів, виявлених у зразках грунту, не завжди збігалися з їх найвищими рівнями в біомасі листя досліджуваних рослин. З'ясовано, що за фітотоксикологічною класифікацією металів за коефіцієнтом біологічного поглинання (КБП) рослинами у межах досліджуваних паркових екосистем міста Києва Cu, Pb, Zn, Ni, Mn та Cr становлять переважно елементи низького поглинання (IV класу небезпеки) за винятком Маріїнського парку, в межах якого Zn, за величиною КБП, належить до елементів помірного поглинання (III клас небезпеки). Отримані авторами ряди інтенсивності біологічного поглинання металів рослинами показали достатньо широкий діапазон для різних паркових екосистем, що підтверджує принцип екологічної конгруентності (відповідності), згідно з якою живі складові досліджених екосистем виробили відповідне пристосування, скоординоване абіотичним середовищем. З метою виявлення додаткових шляхів міграції важких металів до екосистеми парку "Феофанія" залучено гідрохімічні дані щодо першого від поверхні водоносного горизонту, поширеного в межах досліджуваної території. Висунуто припущення, що підвищені, порівняно з фоновими, концентрації Cu, Pb, Zn, Ni та Mn у грунтах парку "Феофанія", по'язані передусім з Пирогівським звалищем побутових відходів, а підземні води, що розвантажуються у паркові ставки, є основним шляхом міграції полютантів до компонентів природного середовища, зокрема до системи "грунт - рослина". Отримані результати підтвердили необхідність залучення біогеохімічних даних для екологічної оцінки міського середовища та ранньої діагностики негативних змін, коли у рослинах ще не проявилися морфологічні та анатомічні відхилення від норми.

Шифр НБУВ: Ж72342 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шифр НБУВ: Ж72342 Пошук видання у каталогах НБУВ