Досліджено проблему підвищення пропускної здатності частково паралельного LDPC-декодеру, що використовує нерегулярну матрицю перевірки парності. Запропоновано моделі організації пам'яті з використанням подвійного буферу збереження вхідного повідомлення та результатів обчислень для організації роботи частково паралельного декодеру, розглянуто можливі варіанти практичної реалізації моделей. Запропонований підхід дозволив підвищити пропускну здатність декодеру та може використовуватися під час реалізації декодерів, що працюють з різними типами матриць.

За рахунок введення додаткового проміжного етапу обчислення удосконалено метод побудови частково паралельних LDPC-декодеру з алгоритмом декодування мінімальної суми. Одержала подальший розвиток модель організації обчислень для частково паралельного LDPC-декодера за рахунок виконання операції обчислення синдрому й обчислення значень вузлів перевірки паралельно з іншими операціями відповідно до одержання даних під час декодування, що дозволило підвищити швидкодію декодеру. Удосконалено моделі побудови LDPC-декодера шляхом застосування подвійної буферизації вхідних повідомлень, що дозволило зменшити час, необхідний на запис вхідного повідомлення. Одержала подальший розвиток модель частково паралельного LDPC-декодера на основі організації паралельних черг запису / зчитування, що дозволило підвищити швидкодію декодеру в 1,1 - 1,5 раза. Удосконалено метод побудови реконфігуровного частково паралельного LDPC-декодеру за рахунок організації чотиридаргової пам’яті та принципів уникнення колізій. В 20 - 50 разів підвищується пропускна здатність LDPC-декодера за умов використання розробленого в роботі методу побудови конвеєрної архітектури LDPC-декодера.

Представлено методику тестування декодеру Turbo-Product-кодів на програмному та апаратному рівнях. Дана методика дозволяє отримати результати відносно корегуючої здатності декодеру, а також пропускної здатності. Мета роботи - розробка уніфікованої методики, яка дозволить проводити тестування та оцінку показників декодерів для будь-яких підвидів Turbo-Product- кодів на будь-якій апаратній платформі. Проведене дослідження дозволило виявити проблемні місця при декодуванні за допомогою заданого алгоритму та встановити, при яких рівнях завад декодер буде працювати стабільно. З практичної точки зору це дозволяє визначити, який код доцільно застосовувати при заданих умовах відповідно до параметрів пропускної здатності та виправної здатності та досягти максимально ефективного показника співвідношення двох вказаних параметрів. Методика тестування передбачає проходження кількох стадій тестування. Використано програмні засоби для моделювання ModelSim, мова програмування Python, а також апаратні засоби, серед яких варто виділити розроблений лабораторний стенд на базі двох відлагоджувальних модулів. Розроблене апаратне забезпечення у вигляді схемотехнічного опису декодерів на мові VHDL дозволяє проводити тестування широкого набору кодів, які підтримуються декодером. Розроблено апаратні засоби включають до свого складу лабораторний стенд, який складається з двох відлагоджувальних плат: плати з мікросхемою ПЛІС та інтерфейсною платою для підключення та передачі і прийому даних. На базі першої плати розгортається декодер, в той час як друга призначена для того, щоб забезпечити необхідну швидкість обміну даними. Комбінація з розробленого програмного забезпечення та лабораторного стенду використовувалась при проведенні тестування за представленою у даній роботі методикою. Відповідно до розробленої методики у подальшому можливо розробити універсальний підхід для тестування апаратних рішень для завадостійких кодів.

Мета роботи - визначити якість показників техніко-тактичних дій юних футболістів 13 - 14 років різного ігрового амплуа під час змагальної діяльності. У дослідженні взяли участь 11 футболістів 13 - 14 років футбольної команди "Арсенал". Якість виконання техніко-тактичних дій аналізувалася протягом 10 ігор у змаганнях першості м. Харків з футболу. Використано аналіз літературних джерел, педагогічне спостереження та методи математичної статистики. Встановлено показники якості виконання техніко-тактичних дій юних футболістів 13 - 14 років під час 10 ігор залежно від ігрового амплуа. Проведені дослідження свідчать, що якість виконання техніко-тактичних дій у юних футболістів 13 - 14 років є не однаковою у гравців різних ігрових амплуа. Отриманні результати свідчать про необхідність визначення модельних характеристик для гравців кожного ігрового амплуа, порівняння їх з тими, що є у наявності, та розробки спеціальних вправ для усунення розбіжності між ними.

Мета роботи - розробити комплекси тренувальних програм для крайніх і центральних захисників із використанням спеціальних вправ відповідно до ігрового амплуа та визначити ефективність їх використання у юних футболістів 13 - 14 років. У дослідженні приймали участь юні футболісти 13 - 14 років ФК "Арсенал" м. Харків у кількості 10 спортсменів протягом річного макроциклу (2018 - 2019). У процесі дослідження використовувалися педагогічне спостереження та визначення кількісних і якісних техніко-тактичних дій протягом матчу, методи математичної статистики. Визначено вплив комплексів спеціальних бігових і стрибкових вправ, які додатково використовувалися у крайніх і центральних захисників відповідно до ігрового амплуа, на кількісні і якісні показники ігрової діяльності юних футболістів 13 - 14 років. Отримані результати експериментально підтвердили ефективність застосування спеціалізованих бігових і стрибкових вправ окремо у крайніх і центральних захисників, що підвищує рівень виконання ними техніко-тактичних дій.

Мета роботи - визначити вплив використання комплексів різноманітних легкоатлетичних бігових і стрибкових вправ на показники кількості та якості техніко-тактичних рухових дій (ТТРД) юних нападників-футболістів 13 - 14 років. У дослідженні взяли участь футболісти-нападники дитячо-юнацького футбольного клубу "Арсенал" м. Харків із травня по жовтень 2019 р. Як вихідні дані ТТРД використано показники, що були отримані футболістами протягом 10 ігор попереднього змагального періоду (травень - жовтень 2018 р.). У підготовчому періоді використовувалися комплекси спеціальних легкоатлетичних вправ у юних футболістів 13 - 14 років дослідної групи в кожному тренуванні, які проводилися 4 рази на тиждень, контрольна група здійснювала тренувальний процес за програмою ДЮСШ, в якій заняття також проводилися 4 рази на тиждень по 90 хв. Проведені дослідження надали можливість встановити вплив легкоатлетичних бігових і стрибкових вправ на спеціальну рухову підготовленість юних футболістів-нападників 13 - 14 років. Встановлено, що використання спеціалізованих легкоатлетичних бігових і стрибкових вправ для юних футболістів- нападників 13 - 14 років протягом підготовчого періоду надало можливість покращити результати показників кількості та якості виконання рухових і техніко-тактичних дій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч517.115.109.1 + Ч511.147

Рубрики:

Фізичне виховання осіб з фізичними вадами та інвалідів

Шифр НБУВ: Ж70281 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено методичні основи використання легкоатлетичних бігових і стрибкових вправ для удосконалення фізичної та технічної підготовки юних футболістів 13 - 14 років різного ігрового амплуа. Застосовано такі методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичних літературних джерел, пошук і використання інформації у глобальній комп'ютерній мережі Інтернет; педагогічні методи дослідження (спостереження, анкетування, хронометрування);. аналіз відеоматеріалів змагальної діяльності юних футболістів; тести з використанням морфофункціональних показників; тести визначення показників фізичної та технічної підготовленості юних футболістів; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Вперше розроблено програми тренувань з використанням спеціалізованих легкоатлетичних бігових і стрибкових вправ для юних футболістів 13 - 14 років з урахуванням різних ігрових амплуа. Встановлено кількісні та якісні показники техніко-тактичних дій юних футболістів 13 - 14 років різних ігрових амплуа під впливом занять за програмою ДЮСШ. Визначено влив тренувального процесу за програмою ДЮСШ на функціональні та нейродинамічні показники юних футболістів 13 - 14 років різного ігрового амплуа. Встановлено кореляційний взаємозв'язок між кількісними та якісними показниками виконання техніко-тактичних дій під час гри юних футболістів 13 - 14 років різного ігрового амплуа. Експериментально доведено, що використання спеціальних легкоатлетичних бігових та стрибкових вправ позитивно впливає на підвищення кількості та якості рухових та техніко-тактичних дій юних футболістів 13 - 14 років різного ігрового амплуа. Результати дослідження впроваджено в практику навчально-тренувального процесу юнацьких команд.

Мета роботи - визначення ефективності фізичної підготовки тенісистів до змагань із використанням різних елементів рухових дій. Матеріал і методи: аналіз науково-методичних джерел; спостереження; вимірювання та облік; інструментальні методики; статистико-математичний аналіз. Тестову групу складали 10 юних тенісистів віком 9 - 12 років, які займалися на базі одного тенісного клубу та мали стаж регулярних занять тенісом (не менше трьох тренувань на тиждень) від 1 року. Головною особливістю періоду участі у турнірах є необхідність підтримання специфічного рівня спеціальної працездатності. Тому специфіка фізичної підготовки має прикладно-функціональний характер до високорівневих навантажень. Її метою є забезпечення максимальної спеціальної тренованості та підтримання її рівня, а також збереження загальної тренованості. За результатами констатувального експерименту розроблено методичні комплекси для використання у фізичній підготовці юних тенісистів протягом періоду участі у змаганнях. Визначено ефективність їх застосування. Розроблені комплекси вправ були ефективними для забезпечення розвитку бистроти та швидкісно-силових здібностей тенісистів тестової групи. Проте, їх ефективність не була значною для збільшення темпу ударів, а також збільшення силових здібностей ніг і плечового поясу. Встановлено, що адаптація методики фізичної підготовки юних тенісистів передбачає врахування як особливостей фізичної підготовленості відносно результативності у змаганнях, так і її вплив на процес техніко-тактичного вдосконалення гравців. Отримані дані частково свідчать на користь застосування розроблених методичних комплексів для фізичної підготовки юних гравців у період змагань. Таким чином, запропоновані комплекси є перспективними щодо використання для фізичної підготовки тенісистів під час участі у змаганнях, однак, потребують більш грунтовнішої апробації.

Мета роботи - дослідити вплив експериментальної програми на формування факторної структури засвоєння базових елементів техніки юних акробатів 6 - 7 років. У дослідженні брали участь юні акробати-початківці 6 - 7 років ДЮСШ N 4 (n = 19) осіб (10 хлопців і 9 дівчаток). Як тести використано загальні та спеціальні фізичні вправи та психофізіологічні показники. Використано факторний аналіз розрахунку, який здійснювався статистичним методом, розробленим і запропонованим у роботах С. Спірмана та Г. Томпсона. Проведений факторний аналіз надав можливість визначити ряд факторів, що визначають якість засвоєння базових елементів техніки спортивної акробатики юними спортсменами 6 - 7 років. Встановлено, що в процесі застосування експериментальної програми здійснився перерозподіл факторів і визначено 4 групи: психофізіологічний, загально-підготовчий, спеціально-підготовчий та інші в базових вправах ("ластівка", "місток", "стійка на лопатках", "перекид вперед", "колесо") у напрямку виконання спеціально-підготовчих вправ.