Обгрунтовано необхідність створення регіональної мережі спостережень за забрудненням нафтопродуктами басейну р. Сіверський Донець як складової системи моніторингу на території Харківщини. Розглянуто деякі методологічні підходи, наведено нормативно-правове та методичне забезпечення функціонування такої мережі. Запропоновано рекомендації щодо організації систематичних спостережень на території басейну р. Сіверський Донець, що підлягає нафтохімічному забрудненню.

Проведено комплексні геоекологічні дослідження ділянки басейну р. Сіверський Донець у межах Харківщини у районі розташування нафтогазовидобувних і переробних підприємств. Установлено особливості просторового розповсюдження вуглеводневого забруднення у компонентах басейнової геосистеми. З використанням конструктивно-географічного підходу досліджено вплив абіотичних і біотичних факторів на розподіл нафтопродуктів у грунтах, поверхневих і підземних водах. Здійснено комплексну оцінку геоекологічного стану території басейну з використанням хімічних і біологічних, зокрема токсикологічного, показників. Визначено найбільш забруднену нафтопродуктами територію р. Сіверський Донець та запропоновано природоохоронні заходи з метою відновлення її геоекологічного стану. Розроблено та впроваджено нормативний документ, що регламентує порядок функціонування регіональної мережі спостережень і контролю за забрудненням нафтопродуктами басейну даної ріки як складового елемента системи екологічного моніторингу Харківщини.

Викладено знання про предмет, задачі та методи екологічної токсикології. Розглянуто загальну характеристику дії промислових отрут, основні елементи токсикоментрії та критерії токсичності промислових отрут. Надано відомості про гострі та хронічні отруєння, описано основні токсикокінетичні залежності. Показано зв'язок складу, будови та властивостей хімічних сполук з показниками токсичної дії. Увагу приділено питанням, що стосуються комулятивних властивостей промислових отрут, звикання до них та їх комбінованого впливу. Показано особливості надходження, транспортування, розподілу та виділення отрут із організму. Висвітлено сучасні концепції гігієнічної регламентації та стандартизації шкідливих речовин.

На основі залучення конструктивно-географічної методології поєднання геоекологічного та геосистемного підходів до вирішення проблеми природокористування створено науково-методичне забезпечення встановлення норм антропогенного забруднення аквальних ландшафтів із застосуванням в якості тесторів представників основних ланок трофічного ланцюга водної екосистеми - складової аквальних ландшафтів, що забезпечує їх стійкість, збереження структури та характер функціонування за умов антропогенного навантаження. Вдосконалено алгоритм встановлення нормативів екологічної безпеки водокористування шляхом включення способу визначення ураженості водної екосистеми на основі урахування рівнів токсичності води. На основі врахування сучасних вимог до нормативних документів у газузі охорони вод і раціонального використання водних ресурсів розроблено національний Перелік гранично допустимих концентрацій речовин для води водних об'єктів рибогосподарського водокористування, в якому усунено недоліки притаманні Переліку 1990 р., що за теперішнього часу діє на території України.

На основі використання теоретичних і методологічних засад конструктивної географії створено наукові основи, методичне, нормативно-правове та економічне забезпечення встановлення та впровадження норм екологічно допустимих антропогенних навантажень на аквальні ландшафти із застосуванням методу біотестування з використанням представників біотичної складової водної екосистеми як компонента, що сприяє збереженню структури, стійкості, генофонду та характеру функціонування аквальних ландшафтів. За допомогою розроблених алгоритмів і способів визначення рівнів токсичності води та ступеня ураженості водної екосистеми здійснено комплексну оцінку екостану водних об'єктів басейнів Дніпра, Дністра, Дунаю, Західного Бугу, Південного Бугу та Сіверського Донця. Використано ландшафтно-екологічний і геосистемний підходи та методологію конструктивної географії суб'єкт-об'єктних відносин для встановлення норм екологічно допустимих антропогенних навантажень на аквальні ландшафти - гранично допустимих рівнів токсичності стічних вод підприємств, розташованих на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Полтавської, Рівненської, Харківської, Херсонської та інших областей України.

Описано передумови створення системи моніторингу природного середовища, джерела та фактори антропогенного впливу на нього, головну мету, завдання та принципи функціонування системи моніторингу довкілля в Україні. Розглянуто екологічні ризики та безпеку нафтогазових об'єктів та проблеми, пов'язані із функціонуванням нафтогазових комплексів. Надано практичну інформацію щодо методів контролю вуглеводневого забруднення та рекомендації щодо створення мережі спостережень та контролю за забрудненням нафтопродуктами нафтогазоносних територій.

Розкрито чинники та причини виникнення глобальних проблем сучасності, проаналізовано їх сутність. Досліджено можливі шляхи подолання проблем. Розглянуто роль міжнародних урядових і неурядових організацій, міжнародних угод та існуючих концепцій - сталого соціально-економічного розвитку, нового міжнародного економічного порядку тощо. Охарактеризовано найважливіші питання теорії та практики сучасного світового суспільства. Проаналізують основні глобальні проблеми сучасного світового розвитку, його рушійні сили, розглянуто варіанти розвитку ситуації з урахуванням того, як ці питання трактуються в новітніх дослідженнях фахівців. Увагу приділено тому, яким чином функціонує світова система, які глобальні проблеми розвиваються і будуть впливати вирішальним чином на її стан, становище і політику окремих суб'єктів. Досліджено зміст глобальних проблем сучасності, оцінено їх вплив на світогосподарські процеси, життя та розвиток людського суспільства, визначення шляхів їх подолання. Запропоновано розглянути неоднозначні, дискусійні та різноманітні трактування глобальних проблем сучасності, що сприятиме розвитку самостійних аналітичних навичок щодо їх осмислення крізь призму інтересів національної держави. Увагу приділено вмінню структурувати проблему й виділяти основні чинники при аналізі конфліктних явищ в різних галузях сучасного життя. Розглянуто шляхи вирішення відповідних проблем.

Викладено концептуальні та практичні аспекти раціонального та збалансованого харчування, представлено речовини, що містяться в їжі, розкрито їх роль у життєдіяльності людського організму. Викладено основи зберігання й ідентифікації харчової продукції, наведено основні види фальсифікації продуктів харчування та вплив хімічних і біологічних ксенобіогиків на організм людини.