Здійснено теоретичні й експериментальні дослідження міцності та прогинів сталебетонних згинних елементів, в яких було закріплено додаткову ненапружену арматуру у розтягнутій зоні за різних рівнів напруженого стану та величин основної та додаткової арматури за умов короткочасних і тривалих навантажень. Установлено, що момент втрати експлуатаційної придатності та жорсткість згинних елементів з додатковою арматурою залежать від характеристик напруженого стану елемента до встановлення додаткової арматури. З'ясовано, що у разі менших напружень є більшим діапазон сумісної роботи основної та додаткової арматури та ефективнішим - підсилення. На підставі дослідження взаємодії стисненої та розтягненої зони за умов розвантажень розроблено методику розрахунку залишкових напружень та деформацій за повних і часткових розвантажень до закріплення додаткової арматури. Для визначення напруженого стану згинного елемента до встановлення додаткової арматури використано методику визначення деформацій і напружень у перерізі з тріщиною. Розроблено методику розрахунку момента втрати експлуатаційної придатності, міцності та прогинів згинних елементів з додатковою арматурою з урахуванням залишкового напруженого стану. Наведено алгоритми визначення момента втрати експлуатаційної придатності, міцності та прогинів залежно від рівня навантаження та розвантаження до встановлення додаткової арматури. Наведено рекомендації щодо оптимального підсилення згинних елементів з урахуванням залишкового напруженого стану.

Наведено результати натурного випробування сталебетонних балок, армованих пакетом арматур. Основною ідеєю є здешевлення собівартості залізобетонних конструкцій за допомогою використання високоміцної стрижневої арматури в поєднанні з стрічковою, що має зчеплення з бетоном.

Наведено результати пошкоджень залізобетонних збірних конструкцій покриття торгового ринку у м. Мукачево внаслідок впливу сейсмічних дій і неякісного виготовлення, а також надано рекомендації щодо їх усунення.

Наведено результати досліджень прогинів сталебетонних згинаних елементів, які після дії тривалих навантажень різних рівнів повністю та частково розвантажувались перед встановленням додаткової арматури.

Наведено результати експериментальних досліджень міцності та деформативності нормальних перерізів сталебетонних балок, підсилених у розтягнутій зоні додатковою стрижневою арматурою без зчеплення.

Висвітлено основні положення щодо розрахунку будівельних конструкцій та основ будинків і споруд. Надано характеристики матеріалів, які використовують для виготовлення металевих конструкцій, особливості їх роботи за різних напружених станів. Викладено питання розрахунку та конструювання найважливіших типів з'єднань за допомогою електродугового зварювання, болтів та заклепок, які під час цього використовують. Подано розрахунок елементів конструкцій за методом граничних станів під дією різних силових факторів: осьових і перерізувальних сил, згинальних моментів та їх поєднань. Акцентовано увагу на питаннях загальної теорії розрахунку залізобетонних конструкцій, наведено рекомендації з проектування і конструювання окремих елементів цивільних та промислових будівель, довідкові матеріали для проектування і розрахунку.

Наведено результати експериментальних досліджень міцності та деформативності нормальних перерізів армокам'яних балок, армованих безкаркасним армуванням стрижневою арматурою класу А400С без попереднього напруження. Ці експерименти та порівняння їх з розрахунками за чинними нормами надають змогу оцінити збіжність результатів і зробити висновки щодо можливості раціонального конструювання керамоблокових згинних елементів із подвійним армуванням у зоні дії нормальних сил. Досліджено керамоблокові конструкції з різними типами армування та різними типами розташування керамічних елементів у балці, які проводять у науково-дослідній лабораторії кафедри будівельних конструкцій і мостів Інституту будівництва та інженерії довкілля Національного університету "Львівська політехніка". Практичне значення роботи полягає в визначенні доцільності використання цих типів балок у будівництві, характеру поводження керамоблокової конструкції з різними типами армування. Для розроблення пропозицій потрібні також інші експериментальні дані, які будуть проводитися у майбутньому. Всі дослідження експериментальних взірців балок виконано в ГНДВЛ-105 кафедри будівельних конструкцій і мостів Національного університету "Львівська політехніка".

Потреба в посиленні збірних залізобетонних конструкцій (ЗБК)у процесі експлуатації виникає не лише за умов реконструкції з причин фізичного зносу, а також внаслідок дії сейсмічних впливів. У сейсмічних регіонах (м. Ужгород належить саме до таких регіонів із сейсмічністю району 7 балів) надзвичайно важливе значення мають розрахунки конструкцій на сейсміку, проектування та якість виробництва збірних несучих ЗБК на дію особливих навантажень. Значення епізодичних сейсмічних навантажень залежать від маси конструкцій і сили поштовхів згідно зі шкалою Ріхтера. Негативний вплив сейсмічних навантажень можна суттєво знизити за рахунок застосування нерозрізних схем обпирання балочних конструкцій шляхом вирішення особливої конструкції опорних вузлів. Нерозрізні схеми забезпечують перерозподіл згинальних моментів (зниження прогонних за рахунок появи опорних). Крім того, актуальним є застосування монолітних армопоясів і ділянок по контуру перекриттів та покриття, що надає можливість збільшити жорсткість диску покриття і створити умови для рівномірнішого перерозподілу зусиль.

Для забезпечення безпечних умов експлуатації будівель і споруд першорядного значення набуває підтримання на належному рівні технічного стану будівель і споруд, виявлення ступеня їх фізичного зносу та причин, що зумовлюють їх технічний стан. Вібрація серед всіх видів механічних впливів для технічних об'єктів є найбільш небезпечною. Знакозмінні напруження, спричинені вібрацією, сприяють накопиченню пошкоджень у матеріалах, появі тріщин і руйнуванню. Найчастіше і доволі швидко руйнування об'єкта настає за вібраційних впливів за умов резонансу. Значні пошкодження обстежуваної будівлі виникли внаслідок її неналежних умов експлуатації та виконанням будівельних робіт із влаштування конструкцій під час зведення будівлі. Переважно це стосується фундаментів і стін, які зазнали найбільших руйнувань від постійних динамічних впливів і вібрації. Постійний динамічний вплив вібрації на фундаменти створюють компресори, які розміщені у машинному залі. Ще більшим є вплив вібрації внаслідок відсутності деформаційного шва між бетонною підлогою машинної зали та фундаментами компресорів, а також відсутність деформаційного шва між бетонною підлогою та стінами будівлі. Фундаменти будівлі також постійно підмиваються відпрацьованими водами та мають неналежну глибину закладання з різною основою опирання їх підошви. Вказано на основні причини, які призвели до руйнувань фундаментів і стін будівлі аміачно-холодильної установки (АХУ) та запропоновано методи вирішення усунення динамічних, вібраційних та інших впливів на конструкції будівель. Відповідно досліджено вплив тривалих вібраційних і динамічних навантажень на несучі конструкції будівлі АХУ на фармацевтичному підприємстві у м. Львів. Візуальним та інструментальним обстеженням і контрольними розрахунками встановлено несучу здатність і придатність до експлуатації основних конструктивних елементів споруди. Розроблено варіант підсилення фундаментів за допомогою буронабивних паль та бетонної сорочки. Сформульовано рекомендації для усунення чинників, які призвели до пошкоджень і руйнувань конструкцій будівлі АХУ.

Для забезпечення безпечних умов експлуатації будівель і споруд першорядного значення набуває підтримання на належному рівні технічного стану будівель і споруд, виявлення ступеня їх фізичного зносу та причин, що зумовлюють їх технічний стан. Вібрація серед всіх видів механічних впливів для технічних об'єктів є найбільш небезпечною. Знакозмінні напруження, спричинені вібрацією, сприяють накопиченню пошкоджень у матеріалах, появі тріщин і руйнуванню. Найчастіше і доволі швидко руйнування об'єкта настає за вібраційних впливів за умов резонансу. Значні пошкодження обстежуваної будівлі виникли внаслідок її неналежних умов експлуатації та виконанням будівельних робіт із влаштування конструкцій під час зведення будівлі. Переважно це стосується фундаментів і стін, які зазнали найбільших руйнувань від постійних динамічних впливів і вібрації. Постійний динамічний вплив вібрації на фундаменти створюють компресори, які розміщені у машинному залі. Ще більшим є вплив вібрації внаслідок відсутності деформаційного шва між бетонною підлогою машинної зали та фундаментами компресорів, а також відсутність деформаційного шва між бетонною підлогою та стінами будівлі. Фундаменти будівлі також постійно підмиваються відпрацьованими водами та мають неналежну глибину закладання з різною основою опирання їх підошви. Вказано на основні причини, які призвели до руйнувань фундаментів і стін будівлі аміачно-холодильної установки (АХУ) та запропоновано методи вирішення усунення динамічних, вібраційних та інших впливів на конструкції будівель. Відповідно досліджено вплив тривалих вібраційних і динамічних навантажень на несучі конструкції будівлі АХУ на фармацевтичному підприємстві у м. Львів. Візуальним та інструментальним обстеженням і контрольними розрахунками встановлено несучу здатність і придатність до експлуатації основних конструктивних елементів споруди. Розроблено варіант підсилення фундаментів за допомогою буронабивних паль та бетонної сорочки. Сформульовано рекомендації для усунення чинників, які призвели до пошкоджень і руйнувань конструкцій будівлі АХУ.