Вивчено вплив добрив та протруйника вітавакс 200 ФФ на розвиток кореневих гнилей. Встановлено, що вітавакс 200 ФФ має найефективніший вплив за комплексного застосування із добривами.

Головними причинами одержання низького врожаю ріпаку є недотримання агротехніки та великі втрати від шкідливих організмів. Недобір урожаю, що спричиняють шкідливі організми, складає 30 - 40 % і більше. Токсикація насіннєвого матеріалу перед посівом сумішками інсекто-фунгіцидних протруйників є необхідним заходом у сучасній системі захисту ріпаку ярого від шкідників. У разі масового заселення сходів хрестоцвітими блішками передпосівний обробіток насіння забезпечує бажаний результат лише до фази двох пар листків. У період вегетації для захисту посівів ріпаку ярого від шкідників необхідно додатково обприскувати посіви інсектицидами, дозволеними до використання.

Подано концепцію захисту рослин в Україні. Наведено матеріали з комплексу проблем, пов'язаних з підвищенням ефективності застосування інтегрованого захисту рослин. Показано загальну структуру системи інтегрованого захисту та роль окремих її складових частин. Проаналізовано стан сучасних агробіоценозів і фітосанітарний стан посівів сільськогосподарських культур упродовж останніх років, вплив на них сучасних систем землеробства. Розробка та впровадження системи інтегрованого захисту, шлях, пройдений світовою аграрною наукою та виробництвом у цьому напрямі, розглянуто у контексті необхідності та безальтернативності подальшої інтенсифікації аграрного виробництва. Розглянуто проблеми, пов'язані з екологізацією та біологізацією захисту рослин, описано підходи до їх вирішення. Існуючі методи захисту рослин (біологічний, агротехнічний, генетичний, хімічний) проаналізовано комплексно разом з їх перевагами та недоліками.