На підставі синтезу геологічних і геофізичних даних розроблено модель будови земної кори Кіровоградського мегаблоку на глибину до поверхні Мохо та запропоновано модель еволюції глибинних неоднорідностей регіону. Характер розрізів дав можливість припустити, що складчасті процеси охоплювали земну кору по всій її площині; у цьому разі базальтовий шар піддавався складчастості як геологічне тіло, що відрізнялося за складом від утворень, які залягають вище та нижче, а відмінності між діоритовим і гранітовим шарами носять щільнісний характер.

На основании синтеза геологических и геофизических данных разработана модель строения земной коры Кировоградского мегаблока на глубину до поверхности Мохо и предложена модель эволюции глубинных неоднородностей региона. Характер разрезов позволяет предположить, что складчатые процессы охватывали земную кору по всей ее площади; при этом базальтовый слой подвергался складчатости как геологическое тело, отличавшееся по составу от выше и ниже расположенных образований, а отличия между диоритовым и гранитным слоями носят плотностный характер.

The synthesis of the geological and geophysical data allowed to elaborate the model of the Kirovograd megablock Earth's crust structure up to Moho surface and to propose the model of deep heterogeneities evolution. Character of cross sections allows assuming, that processes of folding enveloped the whole thickness of the Earth's crust. The basalt layer was subjected to folding as any geological body distinguished by composition from higher and below laying formations while diorite and granite layers differed by their density.

The methodology of development of basic relationships for the potential description of nonlinear elastic bodies allowing for the interaction of the deforming and translational forms of motion of physically small subsystems is proposed.

Проаналізовано сучасний стан напрацювань за темою дослідження туризму, зокрема міжнародного, в працях українських науковців - представників різних галузей наукового знання, які формують сучасні уявлення про цей важливий аспект життя людини і соціуму. Обгрунтовано актуальність досліджень міжнародного туризму на пострадянському просторі, який, з одного боку, звільнився від характерної для соціалістичної системи закритості, зацикленості на протистоянні різних ідеологічних форматів та відповідних соціокультурних практик, а з іншого - його населення лише в останні десятиліття отримало можливість стати потенційними учасниками індустрії масового туризму, насамперед міжнародного. Все це визначає важливість подальших досліджень міжнародного туризму у межах українських культурологічних студій.

Досліджено сутність, роль і можливості міжнародного туризму як чинника крос-культурної комунікації, що дає змогу усвідомити специфіку та незворотність більшості домінуючих смислових орієнтирів і принципів функціонування та взаємодії культур як явищ, у яких поєднуються матеріально-культурні цінності й індивідуально-психологічні якості людини як представника самобутнього мовно-культурного середовища. З'ясовано роль культурологічного дискурсу міжнародного туризму в царині сучасних соціогуманітарних концепцій, сформовано методологічні засади його вивчення як соціокультурного феномена. Систематизовано сукупність чинників, які визначають особливості комунікативних можливостей міжнародного туризму у крос-культурній взаємодії, зокрема крізь призму його здатності впливати на процеси культурної інтеграції, ідентифікації, на формування взаєморозуміння та добросусідських відносин у процесі діалогу культур.