Исследовано современное состояние оказания помощи больным инфарктом миокарда в странах мира и в Украине. Определены основные факторы риска появления сердечно-сосудистых заболеваний. Приведено основные программы и нормативно-правовые документы, направленные на профилактику и лечение инфаркта миокарда. Представлено основные направления улучшения уровня профилактики и лечения инфаркта миокарда в Украине.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л87-11

Рубрики:

Бродильні виробництва

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати аналізу нормативно-правової бази щодо підходів до лікування інфаркту міокарда (ІМ) в Україні, зокрема визначено ЛП антикоагулянтної дії для лікування даного захворювання. Проведено аналіз реєстрації та вітчизняного оптового ринку у розрізі антикоагулянтних засобів для лікування ІМ; наведено результати оцінки стандартних схем лікування ІМ без зубця Q, які включають препарати дальтепарину, еноксапарину та надропарину. Здійснено порівняльний фармакоекономічний аналіз вказаних схем з використанням основних методів, а саме "мінімізації витрат" та "витрати - ефективність". У результаті встановлено доцільність використання надропарину серед схем, що аналізувалися, з позиції мінімізації витрат та з урахуванням показника витрати - ефективність. Обгрунтовано рекомендації стосовно включення препаратів антикоагулянтної дії до локального формуляру ЛПЗ кардіологічного профілю.

Розроблено технологій ферментованих напоїв з харчовими волокнами (ХВ) різного походження (апельсиновими Citri-Fi та яблучним пектином в клітковині) та на основі сухих сироватко-солодових сумішей. Обгрунтовано доцільність виготовлення ферментованих напоїв на основі молочної сироватки різних способів оброблення. Методом ІЧ-спектроскопії визначено форми зв'язку вологи в сироватко-рослинних сумішах. За технологічними характеристиками та полісахаридним комплексом ХВ визначено їх оптимальну кількість для збагачення, підвищення в'язкості напою та надання повноти смаку. За показниками бродильної активності підібрано раси дріжджів та встановлено раціональні режими ферментації сироваткового сусла підвищеної в'язкості. Розроблено склад сухих сумішей на основі сироватки та солоду житнього ферментованого для виробництва напоїв бродіння. Підібрано раси дріжджів, встановлено раціональні режими відновлення сухої суміші та зброджування сусла. Визначено вміст вторинних продуктів бродіння в суслі збродженому різними расами дріжджів для встановлення їх впливу на смак та аромат напою. Проведено комплексне оцінювання харчової цінності ферментованих напоїв. Розроблено та затверджено у встановленому порядку проект нормативної документації на напої.

Обгрунтовано науково-методичні підходи до оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих за умов стаціонару шляхом формування локального протоколу ЛЗ у лікувально-профілактичному закладі (ЛПЗ) стаціонарного типу з урахуванням соціально-економічної складової, маркетингового аналізу та фармакоекономічного оцінювання терапії хворих на інфаркт міокарду (ІМ). Уперше розроблено науково-методичні підходи до формування локального формуляра ЛЗ у ЛПЗ стаціонарного типу з урахуванням соціально-економічної складової. Визначено етапи формування основного та додаткового страхових переліків для лікування хворих на ІМ з опрацюванням їх на прикладі ЛП антикоагулянтної дії як найбільш витратної медичної технології.

Досліджено та узагальнено інформацію про випадки ботулінічних отруєнь (БО), особливості бактерій C. botulinum, способи зберігання та перероблення сировини на харчові продукти, що надало змогу виділити найбільш небезпечні, з точки зору БО, продукти. Із застосуванням логіко-аналітичного методу проаналізовано вітчизняні та зарубіжні публікації, власні дослідження, систематизовано й узагальнено вимоги щодо санітарного стану виробництва та загального принципу обробки бутуліно-небезпечної сировини, охарактеризовано вплив процедур систем менеджменту безпечності харчових продуктів на підвищення якості продукції. Відзначено, що на розвиток і токсиноутворення мікроорганізмів великий вплив мають фізичні, хімічні та біологічні фактори зовнішнього середовища (температура, вологість, наявність кисню, рН середовища, склад власної мікрофлори продукту тощо) та наявність поживного середовища. Основними причинами виробництва небезпечних продуктів є порушення вимог щодо ведення технологічних процесів (температурних параметрів, санітарних умов зберігання сировини, недотримання рецептур тощо). Для запобігання випадкам отруєння харчовими продуктами докладно вивчено шляхи потрапляння та причини розвитку в них C. botulinum, а також способи інактивації мікроорганізмів та їх токсинів для відпрацювання основних заходів для забезпечення безпечності продуктів харчування. Відзначено, що запобігання псуванню харчових продуктів зводиться до регулювання, сповільнення, усунення чи мінімізації процесів, які є причинами псування. Профілактика харчових отруєнь мікробної природи, зокрема токсинами C. botulinum, базується на комплексному застосуванні організаційних і технологічних заходів, притаманних кожному окремому виду виробництва, і загальноприйнятних санітарно-епідеміологічних заходах, спрямованих одночасно на запобігання обсіменінню сировини, розмноженню збудників псування та харчових отруєнь у харчових продуктах і на знищення мікроорганізмів у них.

Обгрунтовано доцільність додавання до плавлених сирів сухих білкових концентратів (БК) молочного та немолочного походження, зокрема сироваткового та соєвого. Наведено склад незамінних амінокислот обраних інгредієнтів, який свідчить, що з додаванням вищевказаних компонентів є можливість не тільки вдосконалити структуру та консистенцію продуктів, а й підвищити біологічну цінність кінцевого виробу. За органолептичними показниками (ОЛП) встановлено раціональну кількість внесення БК, яка складає 4 %. Найвищі показники смаку та запаху виявлено в зразку з додаванням сироваткового білка. Внесення соєвого ізоляту призводить до слабкішого за інтенсивністю запаху й аромату кінцевого продукту. Встановлено, що введення до рецептури плавленого сиру БК здійснює суттєвий вплив на формування його ОЛП. Визначено фізико-хімічні показники модельних зразків плавлених сирів, які характеризувались наближеними величинами фізико-хімічних величин контрольного зразка. Досліджено амінокислотний скор, який надає загальне уявлення про біологічну цінність виробу. Так, першою лімітуючою амінокислотою плавлених сирів є ізолейцин у всіх зразках. Нормоване значення (скор) складає 150 у першому зразку, 147,5 - у другому та 155 - в третьому. Для оцінки ступеня використання білка обчислено коефіцієнт різниці амінокислотного скору, який становить від 22,92 до 25,24, що свідчить про високий рівень використання амінокислот у продукті. При розрахунку біологічної цінності білків модельних зразків плавлених сирів виявлено високі показники у всіх сирах, які коливаються від 74,76 до 77,08 %, що підтверджується й визначенням біологічної цінності готових продуктів. Отримані дослідження підтверджують актуальність збагачення плавлених сирів сироватковими та соєвими білками.

Обгрунтовано використання білкових концентратів молочного походження при виготовленні кисломолочних продуктів. Дослідження будувались на основі визначення фізико-хімічних та органолептичних властивостей сквашених молочно-білкових сумішей, які виготовлялись з нормалізованого молока з додаванням міцелярного казеїну та сухого сироваткового білка. Проаналізовано вплив білкових добавок на хід технологічного процесу виготовлення та вплив на реологічні властивості під час зберігання кисломолочного продукту, обгрунтовано доцільність внесення білкових концентратів.