Розроблено теоретичні, методичні та практичні рекомендації щодо підвищення соціально-економічної ефективності використання рекреаційних ресурсів валеологічними підприємствами. Виокремлено економічну категорію "валеологічні підприємства", розкрито сутність понять "рекреація", "рекреаційні ресурси". Запропоновано структуру організаційно-економічного механізму використання рекреаційних ресурсів валеологічними підприємствами, досліджено особливості наявної системи державного управління санаторно-курортними закладами. Вдосконалено метод визначення рекреаційної привабливості санаторно-курортних закладів, розроблено метод оцінювання та контролювання якості послуг валеологічних підприємств, побудовано матрицю стратегічних пріоритетів для інвестування в розвиток валеологічних підприємств.

Розроблено теоретичні положення, обгрунтовано методичні та практичні рекомендації щодо підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів санаторно-курортними підприємствами за умов ринкової економіки. Визначено роль рекреаційних ресурсів в діяльності санаторно-курортних підприємств. Прийнявши за основний показник соціально-економічної ефективності використання рекреаційних ресурсів обсяги реалізованих санаторно-курортних послуг запропоновано впровадження сучасних ринкових елементів і механізмів, які б сприяли розробленню та реалізації нових наукових технологій у сфері рекреації.

Розглянуто сутність і роль конкурентних переваг організації в системі стратегічного управління підприємством за умов ринкової економіки. Побудовано матрицю стратегічних пріоритетів для інвестування в інноваційний розвиток санаторно-курортних підприємств.

Досліджено стан та особливості розвитку вітчизняного підприємництва за умов нестабільного ринкового середовища. Виявлено позитивні та негативні тенденції та зміни у формуванні бізнес-оточення підприємства. Доведено, що сучасне інституційне середовище є складним і переважно несприятливим для розвитку підприємництва, оскільки характеризується невизначеністю і турбулентністю.