У рамках моделі неперервного середовища з нахиленим геомагнітним полем і плавною зміною параметрів іоносфери розраховано проходження на супутникові висоти електромагнітного УНЧ-випромінювання від літосферного джерела струму, яке може виникати перед землетрусами. Вивчено зміни форми області з електромагнітним випромінюванням під час його розповсюдження з літосфери в іоносферу - властивості просторової дисперсії. Просторову дисперсію досліджено для різних конфігурацій об'ємного струму в літосфері. Отримано амплітудно-частотні характеристики, які визначають властивості частотної фільтрації електромагнітного УНЧ-випромінювання в системі літосфера - атмосфера - іоносфера, на різних висотах, за основних геофізичних умов та для різних глибин локалізації джерела. Проаналізовано основні втрати електромагнітного УНЧ-випромінювання під час його розповсюдження крізь систему літосфера - атмосфера - іоносфера та визначено тип хвиль, які можуть бути зареєстровані на супутниках. Зроблено висновок про можливість реєстрації електромагнітного УНЧ-випромінювання літосферної природи на супутниках.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.2

Рубрики:

Геомагнетизм Землі

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано вираз для тензора діелектричної проникності іоносферної плазми з урахуванням внеску порошин, що обертаються та мають власний дипольний момент. Показано, що на частоті обертання порошин з'являються додаткові резонанси та може відбуватися розгойдування хвиль. Приведено вирази для інкрементів розгойдування та їх числових значень у денній та нічній іоносферній плазмі.

Рассмотрено решение задачи прогнозирования основного параметра магнитных бурь, Dst-индекса с использованием авторегрессионных моделей и измерений параметров солнечного ветра. На основе краткого анализа физических процессов во время магнитных бурь приведены основные динамические характеристики Dst-индекса. Подробно исследована принципиальная возможность прогноза Dst-индекса на время, большее, чем время транспортного запаздывания распространения возмущения солнечного ветра от точки измерения до головной части магнитосферы. Предложен и обоснован минимаксный подход к идентификации параметров прогнозирующих моделей. Проиллюстрировано применение этой методики с использованием реальных данных измерений.

Рассмотрена задача идентификации размерности и параметров авторегрессионной модели линейной динамической системы с одним входом и одним выходом по измеренным временным последовательностям входа и выхода. Шумы измерения считаются ограниченными. Показано, что управляемость исследуемой динамической системы - необходимое и достаточное условие определения размерности и параметров системы в отсутствии шумов. В общем случае точное решение задачи может быть получено, если шумы достигают своих предельных значений.