З урахуванням новітніх досліджень з історії української філософії вперше висвітлено історію філософської думки України з найдавніших часів до сьогодення як цілісний процес. Розглянуто міфологічну свідомість праукраїнців як підгрунтя вітчизняної філософії. Особливу увагу приділено філософії у Києво-Могилянській академії, філософії Г.Сковороди та П.Юркевича, націоналізму Д.Донцова, історіософії В.Липинського, дослідженням Д.Чижевського філософії Г.Гегеля. Висвітлено особливості української релігійно-філософської думки у ХІ - XIV ст., духовно-культурного розвитку наприкінці XVI - на початку XVII ст., духовно-академічної філософії ХІХ - початку ХХ ст., філософської думки 1990 рр. - початку ХХІ ст.

С учетом новейших достижений по истории украинской философии впервые освещена история философской мысли Украины с древнейших времен до настоящего времени как целостный процесс. Рассмотрено мифологическое сознание праукраинцев как основа отечественной философии. Особое внимание уделено философии в Киево-Могилянской академии, философии Г.Сковороды и П.Юркевича, национализму Д.Донцова, историософии В.Липинского, исследованиям Д.Чижевского философии Г.Гегеля. Освещены особенности украинской религиозно-философской мысли в ХІ - XIV вв., духовно-культурного развития государства в конце XVI - в начале XVII вв., духовно-академической философии ХІХ - начала ХХ вв., философской мысли 1990-х гг. - начала ХХІ в.

У філософському аспекті досліджено зародження, становлення та розвиток культурних процесів, які відбуваються в українській діаспорі. Проаналізовано окремі види та жанри мистецтва, що розвиваються поза межами України, висвітлено історію формування дискурсу "чужий/свій" у європейській культурі. Досліджено національні та культурні аспекти проблеми ідентичності діаспори. Наведено матеріали про діаспорне культуротворення, розкрито специфіку розвитку художньої літератури та театру за умов діаспори, розглянуто дуалізм мистецької самоідентифікації. Висвітлено внесок першої, другої, третьої та четвертої хвиль еміграції у формування структури та культури діаспори.

В философском аспекте исследовано зарождение, становление и развитие культурных процессов, происходящих в украинской диаспоре. Проанализированы отдельные виды и жанры искусства, развивающиеся за пределами Украины, освещена история формирования дискурса "свой/чужой" в европейской культуре. Исследованы национальные и культурные аспекты проблемы идентичности диаспоры. Приведены материалы о диаспорном культурообразовании, раскрыта специфика развития художественной литературы и театра в условиях диаспоры, рассмотрен дуализм самоидентификации в сфере искусства. Освещен вклад первой, второй, третьей и четвертой волн эммиграции в формирование структуры и культуры диаспоры.

Висвітлено українську філософію у контексті національної культури, міфологічну свідомість праукраїнців як підгрунтя вітчизняної філософії. Охарактеризовано релігійно-філософську думку в Україні ХІ - ХІV ст., філофські ідеї у духовній культурі України у ХІІІ - XV ст., ренесансний гуманізм в Україні. Проаналізовано особливості духовно-культурного розвитку в Україні наприкінці XVI - початку XVII ст. Наведено філософію у Києво-Могилянській академії, філософію Г. Сковороди, П. Юркевича, Д. Донцова, В. Липинського, Д. Чижевського.

Освещены украинская философия в контексте национальной культуры, мифологическое сознание праукраинцев как основа отечественной философии. Охарактеризованы религиозно-философская мысль в Украине XI - XIV века, филофские идеи в духовной культуре Украины в XIII - XV века, ренессансный гуманизм в Украине. Проанализированы особенности духовно-культурного развития в Украине в конце XVI - начале XVII в. Приведены философия в Киево-Могилянской академии, философия Г. Сковороды, П. Юркевича, Д. Донцова, В. Липинского, Д. Чижевского.

Проаналізовано процес культуротворення в українській діаспорі протягом чотирьох хвиль її історії, який оцінюється як унікальне соціокультурне явище у межах національної культури, що виконує подвійну функцію, виступаючи, з одного боку, окремим комплексом загального українського культурного процесу, а з другого - відтворюючи національно-культурну ідентичність діаспори. Акцентовано увагу на питанні культурної ідентичності в сучасному культуротворчому полі діаспори. Висвітлено феномен мистецтва в контексті художньої культури, а творчість митців діаспори розглянуто в контексті проблеми подвійної ідентичності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т597.5 + Т3(9=УКР)

Рубрики:

Етнографія - Етнічна психологія. Менталітет

Історія

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено культурологічний аспект роботи з текстами у європейській культурі. З'ясовано методологічні засади потрактування поняття "практика" у філософському та соціологічному дискурсах. Якщо у першому випадку поняття розкриває діяльнісну природу людини, апелюючи до сфери етики та інтерсуб'єктивних взаємодій, то у другому практика протиставляється інституційні унормованості життя; постає як органічна, життєва доречність вчинків, а не механічна регламентація правил співжиття. Розглянуто типологізацію людської розсудковості, здійснену Імануїлом Кантом, на теоретичний та практичний розум. Останній спрямовує діяльнісно-вольові зусилля індивіда у такий спосіб, аби вони відповідали всезагальній доречності й етичній несуперечливості. У Готліба Фіхте практичний розум уможливлює застосування умоглядних конструкцій до матеріальної природи. Г. В. Ф. Гегель збагатив концепт поняттями "опредмечування" та "розпредмечування" праці. Карлу Марксу належить формулювання діяльнісного підходу до потрактування людської природи. У соціології практика протиставляється механічній організованості дій (інституційній нормативності).