Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)262.10-55

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено сутність банківських інновацій і визначено їх ключові характеристики та функції. Виокремлено напрями сучасних інноваційних змін у банківській діяльності. Визначено світовий досвід розвитку банківських інновацій і проаналізовано сучасний стан ринку банківських інновацій України. Здійснено структурно-декомпозиційний аналіз інноваційного потенціалу суб'єктів господарювання та визначено сутність, призначення та специфіку інноваційного потенціалу банку (ІПБ). Здійснено його структуризацію, формалізовано функції, принципи та специфічні особливості, виокремлено фактори, які впливають на його формування та використання. Висвітлено концептуальні основи поелементної й інтегральної оцінок ІПБ, встановлено оціночні межі, формалізовано та структуровано умови їх досягнення. Розроблено підхід до визначення стратегії подальшого розвитку банку, з урахуванням рівня його ІПБ.

Розкрито поняття невизначеності та ризику. Висвітлено фактори виникнення економічного ризику та його функцій. Розглянуто типи людей, виділені за ставленням до ризику. Обгрунтовано загальні принципи аналізу ризику. Увагу приділено традиційним методам кількісного оцінювання ризику. Розкрито основи ризик-менеджменту. Викладено психологічні аспекти прийняття економічних рішень за умов невизначеності та ризику.

Викладено ключові особливості організації ефективного продажу у банківській сфері. Обгрунтовано принципи ефективної комунікації в банках та психологічні аспекти спілкування з клієнтами банку. Акцентовано увагу на теорії брендобудування у продажу банківській сфері, а також на особливостях реклами та паблік рилейшнз у банках. Розкрито особливості комунікацій у фізичних каналах продажу та через call-центри банків. Наведено особливості залучення та обслуговування клієнтів, окрему увагу приділено післяпродажному обслуговуванню клієнта банку.

Мета роботи - ознайомлення з існуючими підходами до вимірювання довіри та здійснення аналітичного огляду стану довіри до фінансового сектора країн світу. Серед запропонованих до ознайомлення підходів вимірювання довіри представлені як зарубіжні, так і вітчизняні індикатори виміру довіри. Здійснено аналітичний огляд стану довіри до фінансового сектора у світі та стану довіри до банків в окремих країнах світу. Також розглянуто рівень довіри серед населення в розрізі вікової ознаки та за ознакою фінансової грамотності. Рівень довіри визначається на основі світових досліджень - Edelman Trust Barometer, World Values Survey (WVS), Statista та вітчизняних досліджень, проведених Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) та Інститутом соціології Національної Академії наук України (Інститут соціології НАНУ).

Мета роботи - детальна оцінка й аналіз світового досвіду відновлення довіри до фінансових ринків (банків) після кризи 2008 - 2009 рр., визначення особливостей введення заходів антикризового управління, спрямованих на відновлення довіри до банків, зокрема, центральних банків і фінансового сектору загалом. Глобальна фінансово-економічна криза відобразилася на розвитку банківських систем і господарства багатьох розвинених країн. Центральні банки мали на меті адекватне реагування на загрози з боку глобалізаційних процесів. Центральні банки різних країн намагалися якомога швидше розв'язати наявні проблеми шляхом введення антикризової політики, зокрема, спрямованої на відновлення рівня довіри до фінансового сектора. Довіра до банківської системи є ключовим елементом зростання та розвитку фінансової системи й економіки певної країни в цілому. У науково-дослідницькій літературі питанню глобальної фінансово-економічної кризи присвячено досить багато публікацій, де детально висвітлюється зміст кризи, її наслідки, також вказуються певні напрями її подолання. Велика кількість як зарубіжних, так і вітчизняних учених вивчали фінансово-економічну кризу 2007 - 2008 рр. Досвід антикризового регулювання в розвинутих країнах вивчали Шамборовський Г., Козій Н., Гасанов С., Буряк О. Дослідженням монетарної політики країн Європи займалися Стечишин Т., Руда О., Радчич С. Оцінка цих досліджень та публікацій свідчить про неузгодженість поглядів з приводу реалізації монетарної політики під час кризи та повернення довіри клієнтів після неї.

Досліджено сутність та зміст поняття "банківські інновації". Розглянуто класифікацію банківських інновацій. Зокрема виокремлено продуктові (розробка нових або модифікації існуючих банківських продуктів), процесні (удосконалення банківських бізнес-процесів), маркетингові (інновації у каналах збуту та маркетингових комунікаціях комерційного банку), технологічні (пов'язані з розвитком технічних можливостей функціонування банку) та управлінські інновації (змін організаційної структури банку, механізмів планування, контролю, стимулювання тощо). Отже, доведено, що поняття "банківські інновації" може бути застосовано до всіх нововведень у всіх сферах функціонування банку. Здійснено розмежування між фінансовими та банківськими інноваціями. Зокрема, встановлено, що під поняттям "фінансові інновації", варто розуміти створення та розповсюдження нових фінансових інструментів, а також фінансових технологій, інститутів та ринків. Тоді як під поняттям "банківські інновації" варто розуміти процес, спрямований на розроблення нових або удосконалення існуючих банківських продуктів (послуг), технології їх просування, а також нових інноваційних методів управління банківською установою з метою отримання додаткових доходів та конкурентних переваг. Розглянуто хронологія розвитку найбільш суттєвих банківських інновацій, що дозволило встановити взаємозв'язок між інноваційною діяльністю банків, технологічними та науковими досягненнями людства. Виділено та охарактеризовано ключові тренди розвитку ринку банківських послуг (безконтактна оплата, біометрична ідентифікація, цифрові гаманці та QR коди, інтернет речей, крипто валюти, фінтех рух). Особливий акцент зроблено на взаємозв'язку інноваційної діяльності банків з формуванням лояльності клієнтів та зростанням рівня довіри до банків.

Розглянуто концептуальні підходи до аналізу основних відмінностей традиційних і децентралізованих фінансів. Проаналізовано потенційні загрози та переваги, пов’язані з функціонуванням ринку криптовалюти в контексті фінансової безпеки держави, покращання фінансової інклюзії, мінімізації вартості закордонних трансферів і корупції. За допомогою застосування методу структурно-функціональних груп банків (СФГБ), що грунтується на використанні самоорганізаційних карт Кохонена, проведено порівняння основних характеристик банківської системи станом на 1 січня та 1 серпня 2022 р. Це дозволило ідентифікувати макроекономічні виклики для стабільності банківської системи та необхідність швидкого розширення державної підтримки кредитних продуктів. Визначено, що ризик-орієнтований підхід є центральним елементом ефективної реалізації та імплементації фінансового моніторингу з метою підвищення рівнів безпеки, зокрема фінансово-економічної. Обґрунтовано, що запровадження концепції економіки замкненого циклу у стратегію відновлення економіки України дозволить швидко аплікувати європейські стандарти щодо екологічних і виробничих норм, сприяючи сталому економічному розвитку країни. Емпірично встановлено, що туристична галузь має значний потенціал у формуванні ВВП та посилення конкурентних позицій України на світовому ринку. Розкрито особливу роль цифровізації та транспарентності для стабілізації національної економіки, а також розвитку взаємодії держави і бізнесу. Запропоновано комплексний підхід до розгляду маркетингу альтернативних джерел енергії, що передбачає всебічне вивчення ринку, попиту та потреб споживачів. Визначено чинники макроекономічної стабільності, що мають слабоформалізовану природу та обумовлені дією афективних, вольових і когнітивних чинників поведінки економічних агентів. Обгрунтовано концептуальні засади багатокомпонентного аналізу емоційного інтелекту та його роль в ухваленні рішень економічними агентами в умовах дестабілізації макроекономічного середовища.

У монографії репрезентовані теоретико-методологічне узагальнення та удо¬сконалення сучасних підходів до моделювання суспільної довіри до фінансового сектору країни, зокрема загроз втрати довіри на системному, інституційному та особистісному рівнях і наслідків втрати для розвитку реального та фінансового секторів економіки.