Розроблено новий напрямок еколого-економічної оцінки гірничодобувних регіонів, який грунтується на концепції еколого-геологічних та економічних факторів надрокористування. Удосконалено теоретичні засади геологічного картування тріщино-розломної тектоніки залізорудних полів і родовищ у зв'язку з побудовою еколого-геохімічної моделі. Вперше виявлено закономірності геохімічної міграції елементів у розломних зонах Криворізького залізорудного басейну. Розроблено тектоно-геохімічну модель руху хімічних елементів у водних розчинах по тріщинах та розривних порушеннях, яка дозволила прогнозувати дільниці нагромадження солей у породах гданцевської та саксаганської свит криворізької серії. Наведено пропозиції щодо вдосконалення економічних інструментів державного регулювання природоохоронної діяльності з урахуванням геологічних чинників. Теоретично обгрунтовано оптимальні джерела фінансування екологічних заходів під час геологорозвідувальних і видобувних робіт.

Розглянуто альтернативні варіанти управління продуктивністю ресурсів підприємства. Запропоновано авторський підхід до поділу продуктивності на внутрішню та зовнішню. Обгрунтовано пріоритетність формування та ефективного використання стратегічних ресурсів як передумови для зростання продуктивності традиційних ресурсів.

Визначено основні наукові підходи до дослідження капіталізації (процесний, результатний, фінансовий, реляційний, ресурсний), у яких розкривається її складна економічна природа за сучасних умов функціонування та розвитку підприємства. Відповідно до авторської логіки визначення капіталізації процеси її оцінювання запропоновано здійснювати в єдності взаємозв'язку представлених підходів до її розуміння. Особливістю такого взаємозв'язку є те, що фінансовий, ресурсний, процесний і реляційні аспекти є формувальними відносно результатного. Наведено аргументацію доцільності використання фундаментальної вартості як критерію оцінювання результатних аспектів капіталізації підприємств. Обгрунтовано параметри вибору вартісної аналітичної моделі, до яких віднесено: наявність достовірної вихідної інформаційної бази, аналітичний потенціал факторної інтерпретації, рівень складності інтерпретації результатів. Наведено результати багатофакторного аналізу фундаментальної капіталізації машинобудівних підприємств України на базі моделі остаточного чистого прибутку (RE-моделі) і підтверджено дієвість, адекватність і практичну значущість обраного методичного підходу до оцінювання капіталізації як сукупного економічного результату діяльності підприємств. Найбільш інформативними факторами щодо рівня капіталізації підприємства визначено спред дохідності реалізації продукції, коефіцієнт відповідності фактичного рівня рентабельності продажу критичним значенням, продуктивність функціонування активів. Визначено причини спадних вартісних тенденцій капіталоутворення на українських машинобудівних підприємствах. Результати фундаментально-вартісного аналізу машинобудівних підприємств у ресурсному, реляційному і процесному аспектах надало можливість дійти висновку щодо пріоритетного джерела забезпечення стійкості зростання капіталізації, яким визначено технологічну стратегію, що має бути реалізованою на засадах концепції "Індустрія 4.0". Наведено характеристику ймовірних ефектів від реалізації стратегії капіталоутворення відповідно до принципів концепції "Індустрія 4.0".