Висвітлено теоретико-методологічні основи формування трудового потенціалу. Проаналізовано соціально-економічну роль професійної орієнтації, підготовки та неперервного професійного навчання, закономірності, особливості їх розвитку та шляхи удосконалення за умов трансформаційної економіки. Викладено методику планування підготовки персоналу та наведено визначення соціально-економічної ефективності його неперервного професійного навчання. Представлено рекомендації щодо визначення та підвищення ефективності різних етапів (фаз) формування трудового потенціалу на рівні окремого виду економічної діяльності.

Освещены теоретико-методологические основы формирования трудового потенциала. Проанализированы социально-экономическая роль профессиональной ориентации, подготовки и непрерывного профессионального обучения, закономерности, особенности их развития и пути усовершенствования в условиях трансформационной экономики. Изложена методика планирования подготовки персонала и представлено определение социально-экономической эффективности его непрерывного профессионального обучения. Приведены рекомендации относительно определения и повышения эффективности разных этапов (фаз) формирования трудового потенциала на уровне отдельного вида экономической деятельности.

Висвітлено еволюцію поглядів і розкрито соціально-економічну суть категорії трудового потенціалу. Розроблено понятійний і категоріальний апарат, класифікації, моделі та методики, які є складовими теоретико-методологічних засад й інструментарію дослідження проблем освітньо-професійної складової формування трудового потенціалу як окремого виду економічної діяльності. Розкрито методологічні та методичні засади формування потреби у персоналі та планування його підготовки. Уперше запропоновано методики планування та визначення соціально-економічної ефективності неперервного професійного навчання персоналу. Проаналізовано тенденції, особливості розвитку різних етапів формування трудового потенціалу як окремого виду економічної діяльності за умов трансформаційної економіки. Наведено практичні рекомендації щодо визначення та підвищення їх ефективності.

Проаналізовано теоретичні та практичні аспекти діяльності вітчизняних комерційних банків. Розглянуто структуру банківської системи, означено сутнісні підходи до регулювання банківської діяльності, визначено джерела формування банками ресурсів. Розкрито роль банків як посередників у здійсненні платежів. Увагу приділено розміщенню банками коштів на кредитному ринку та ринку цінних паперів, а також новій сфері діяльності банків - електронному банкінгу.