Проблема дослідження, збереження та збагачення біорізноманіття вимагає консолідації зусиль багатьох вчених, певної координації та оптимізації методичних підходів. До першочергових завдань її розв'язання слід віднести створення національної номенклатури назв як автохтонних, так і інтродукованих видів (різновидностей, порід, форм та сортів) організмів. Вона повинна бути приведена у відповідність з світовою номенклатурою. Потрібна єдина державна номенклатура типів ландшафтів, біогеоценозів, рослинних угруповань, назв таксономічних груп організмів різного рівня узагальнення. Існуюча мережа заповідних об'єктів потребує удосконалення, підвищення її репрезентативності і територіальної достатності. Особливе значення має питання збереження генетичної чистоти автохтонних видів. Бажана географічна, родова, практична спеціалізація колекцій парків: дендраріїв та ботанічних садів. Для координації наукових досліджень з проблем біорізноманіття запропоновано створити Національну Раду, яка б розробляла відповідну практичну стратегію і тактику загальнодержавного та регіонального рівня.

Проаналізовано динаміку радіального приросту підсочуваних дерев сосни звичайної в міжкарових ременях при 68%-ому навантаженні карами. Встановлено, що в початковий період підсочки радіальний приріст дерев зменшується, а через один або декілька років (залежно від кліматичних умов) зростає.

Охарактеризовано різні напрямки розвитку генетико-селекційних досліджень деревних рослин: еколого-географічний, фенотиповий з відбором кращих плюс-варіантів, генетико-популяційний. Висвітлено формування нового морфофізіологічного напрямку в лісовій селекції, дана його теоретична інтерпретація та визначено основні задачі і перспективи розвитку.

Вивчено інтенсивність фотосинтезу у 12-річних культур сосни звичайної та 3-річних півсібсових потомств дерев різного ступеня радіаційного ураження. Виявлено вплив опромінення на інтенсивність фотосинтезу сосни і характер його денної динаміки.

Викладено результати перших кроків інтродукції ялиці великої в лісові насадження Українських Карпат. Висвітлено способи передпосівної підготовки насіння й особливості агротехніки вирощування садівного матеріалу. Наведено характеристику екотопів, сприятливих для вирощування лісових культур ялиці великої.

Виявлені значні зміни в білкових спектрах Тритон X-100-розчинних і нерозчинних фракцій у зародків насіння сосни звичайної в процесі їх проростання. Зроблено припущення, що відмінності в рівні експресії специфічних білків у зародках відображають зміни в диференціальній експресії генів і продиктовані фізіологічними потребами при проростанні насіння.

Висвітлено питання інтенсивності розвитку трав'яних рослин у насадженнях різного складу та на зрубах, насіннєвого відновлення деревних порід, продуктивності природних насіннєвих і штучних насаджень. Проаналізовано вплив штучних насаджень з участю дуба звичайного й ясена звичайного на сірі лісові суглинки. Охарактеризовано географічні культури дуба звичайного, описано вплив господарських заходів на біологічну стійкість та продуктивність штучних насаджень. Визначено умови раціонального використання хвойних і листяних деревних рослин у дібровах Поділля.

Освещены вопросы интенсивности развития травяных растений в насаждениях различного состава и на срубах, семенного возобновления древесных пород, продуктивности природных семенных и искусственных насаждений. Проанализировано влияние искусственных насаждений с участием дуба обычного и ясеня обычного на серые лесные суглинки. Охарактеризованы географические культуры дуба обычного, описано влияние хозяйственных мероприятий на биологическую устойчивость и продуктивность искусственных насаждений. Определены условия рационального применения хвойных и лиственных древесных растений в дубравах Подолья.

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.12

Рубрики:

Буки (Fagus spp.)

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблему організації та ведення лісового господарства на типологічній основі. На прикладі гірського Криму розглянуто принципи, терміни та розвиток лісової типології. Наголошено на потребі та можливості включення фауністичних характеристик у систему ознак типів лісорослинних умов і типів лісу. Розкрито особливості ідентифікації та класифікації синтаксонів лісової рослинності. Розглянуто геобіоценологічні підходи чеської лісової типології та їх аплікацію в лісових екосистемах Українських Карпат як основу створення господарських комплексів та екологічних мереж. Окреслено перспективи впровадження в Україні принципів класифікації типів лісу та методів планування лісового господарства Чеської Республіки. Наведено оцінку практики планування та виконання лісовідновних заходів у формації букових лісів з позицій вимог лісової типології, а також типологічну, вікову та породну структуру смерекових лісів в Українських Карпатах. Охарактеризовано недеревні ресурси основних типів лісорослинних умов України.

Відзначено, що у високогір'ї Українських Карпат сосна кедрова європейська виявляє високу ценотичну стійкість лише у борах і бідних субборах. У багатих і типових субборах зафіксовано прогресуюче витіснення цієї деревної породи смерекою. Для збереження сосни кедрової європейської у багатих і типових субборах доцільно проводити заходи щодо сприяння її природному поновленню, яке полягає у створенні штучних прогалин біля дорослих її екземплярів.

Проанализирован 13-летний опыт сотрудничества львовских лесотехников с польскими партнерами, который отражен в совместной монографии "Природа Росточья". Акцентирована актуальность создания международного биосферного заповедника на Росточье, призванного стабилизировать экологическую ситуацию пограничных регионов Украины.

Освещены структура университета, направления и специальности, по которым осуществляется подготовка специалистов. Показано содержание учебно-методической и научной деятельности. Рассмотрены международные творческие связи. Предложены перспективы международной интеграции.

Висвітлено результати наукових досліджень проведених науково-педагогічними працівниками різних установ. Охарактеризовано актуальні проблеми лісового насінництва України. Зроблено порівняння екозбалансованості малих міст Київщини за вартістю відновлення екосистем. Розглянуто природне залісення ярів та балок у Правобережному Лісостепу України. Окреслено актуальні проблеми лісознавства, лісівництва, таксації, лісовпорядкування тощо. Розкрито сучасний стан та перспективи розвитку садово-паркового господарства.

Досліджено економічне регулювання екологічної безпеки транскордонного регіону на досвіду України та Польщі. Проаналізовано нормативно-правове забезпечення охорони довкілля українсько-польського прикордоння. Розглянуто збереження біорізноманіття на прикордонних територіях. Досліджено об’єкти природно-заповідного фонду на прикордонних територіях. Висвітлено стан хвойних лісів у контексті глобальних та локальних змін середовища й антропогенних впливів. Висвітлено процес використання космічної інформації, моніторинг та оцінювання екологічного стану прикордонних територій. Досліджено еколого-економічні та правові аспекти охорони навколишнього природного середовища прикордонних територій України та Польщі. Охарактеризовано особливості розвитку будівельного сектора та стану довкілля в регіонах України. Досліджено проблеми активного збереження біорізноманіття на природоохоронних територіях Карпап. Оцінено вплив погіршення екологічного стану прикордонних територій України з Польщею на здоров’я людини. Досліджено вплив біоінокуляції на адаптивний потенціал інтродуцентів за умов Українського Розточчя.

Викладено результати досліджень проблем лісознавства, лісівництва, лісової політики, організації лісогосподарського виробництва, лісової таксації, охорони та захисту лісу, пірології, фітомеліорації. Увагу приділено питанням мисливського господарства й екології тварин, деревообробних технологій, екології агросистем. Наведено екологічну характеристику грабових лісів Сколівських Бескидів (Українські Карпати). Висвітлено особливості біопродуктивності ялинових деревостанів у переважаючих типах лісорослинних умов Полонинського хребта Українських Карпат. Здійснено лісопатологічний моніторинг хвороб соснових насаджень в умовах Житомирського Полісся. Доведено перспективність насіннєвого розмноження листопадних магнолій в умовах Житомирського Полісся. Проаналізовано сучасний стан гніздових угруповань деяких видів мисливських птахів ряду Anseriformes у регіоні Середнього Подніпров'я. Розроблено спеціальний фрезерний інструмент із гвинтовою ріжучою кромкою для обробки крайок меблевих щитів. Проведено діагностику й оцінку ступеня порушення стану екологічної рівноваги у співвідношенні угідь Київської області.

Приведено результати комплексного лісівничо-біологічного дослідження у складних мішаних дубових лісостанах різного віку і видового складу. Показано вплив липи на ріст і формування деревостанів, стан і життєдіяльність дуба звичайного, формування лісової підстилки, агрохімічні показники грунту, а також лісовідновні процеси у лісових фітоценозах. Запропоновано особливості формування оптимального видового складу деревостанів за участю липи для умов свіжої грабової діброви та перспективи використання видів роду Tіlіa у зелених насадженнях. Розглянуто поширення й біологічні властивості липи серцелистої та формування деревостанів за її участю. Обгрунтовано лісівничо-екологічне значення липи серцелистої з урахуванням природного поновлення липи серцелистої. Окреслено лісівничо-екологічні особливості формування деревостанів Західного поділля. Означено поширення свіжої грабової діброви та наведено характеристику лісового фонду. Подано інформацію про лісівничо-таксаційні показники деревостанів, санітарний стан, корененаселеність грунту, лісову підстилку, агрохімічні показники грунту та мікрокліматичні умови під наметом деревостанів.

Зазначено, що одна з перших фундаментальних праць з лісової типології, опублікована 1942 року, на прикладі лісів Розточчя (західний лісостеп) та на основі класичних наукових концепцій лісової екології. Подано життєпис автора, охарактеризовано його науковий стиль, з'ясовано подальші перспективи лісотипологічної теорії та її прикладного впровадження. Представлено нове видання, що є першою спробою надати можливість ознайомитися з працею широкому загалу сучасних науковців, викладачів та практиків, дотичних до проблем лісової екології та лісознавства загалом. Викладено ідеї до продовження глибоких типологічних, ґрунтово-гідрологічних, фітоценотичних, біометричних і комплексних аналітичних досліджень. Окреслено наукові поняття та концепції, яких бракує в сучасних лісознавчих роботах, що стосується абстрактного розуміння типу лісу як ряду чи "сукупності (серії) лісових рослинних асоціяцій, що відповідають даній ділянці місцевиростання".

Досліджено особливості видових чисел дерев дуба звичайного, ростучих під наметом соснового деревостану. Увагу приділено лісовій сертифікації і незаконним рубкам. Охарактеризовано особливості зимової підгодівлі козулі європейської у мисливських угіддях. Здійснено процес встановлення негативного впливу факторів на якість мисливських угідь для зайця сірого в умовах ТОВ "ВЕПР-СК". Висвітлено роль весняно-літнього періоду у функціонуванні консортивних зв’язків синиці великої з сосною звичайною в умовах Барашівського лісництва ДП "Ємільчинський лісгосп АПК". Досліджено стан популяції тетерукових птахів в угіддях ТОВ "СМГ "Ушомир". Проаналізовано біоекологічні особливості форм дуба звичайного. Висвітлено основні аспекти проєктування лісових культур.

Відображено базові положення про природу лісу та ведення лісового господарства. Розглянуто основні питання ботаніки та дендрології. Висвітлено технологічні аспекти створення та вирощування штучних насаджень. Викладено основи лісознавства та лісівництва, лісової таксації та лісовпорядкування, геоінформаційних технологій. Значну увагу акцентовано на проблемах, які виникають унаслідок ураження лісу хворобами та пошкодження шкідниками. Розкрито шляхи підвищення стійкості лісових насаджень. Охарактеризовано недеревинні ресурси лісу.