На основі функціонально-прагматичних критеріїв запропонована комунікативна типологія негативно-оцінних висловлювань, здійснено їх різнобічний аналіз. Виявлено та описано мовні та немовні засоби, які використовуються у реалізації негативної оцінки адресата. Встановлено прагматичний потенціал досліджуваних висловлювань, виявлено вплив екстралінгвістичних факторів на їх функціонування.

Надано понад 50 тисяч термінів, термінологічних словосполучень та загальнонаукових лексичних одиниць, згрупованих у чотири семантичні блоки "Всесвіт", "Людина", "Природа", "Економіка", які містять лексику з таких тем: "Астрономія", "Атмосфера", "Метеорологія", "Кліматологія", "Будова людського тіла", "Зовнішність і риси характеру людини", "Житло", "Їжа", "Трудова діяльність", "Відпочинок і дозвілля", а також лексику з опису виробничої сфери економіки (сільське господарство, промисловість, будівництво, транспорт та комунікація) і невиробничої сфери (фінансова діяльність, мистецтво, спорт, освіта, медицина, суспільний та державно-політичний лад країни).

Висвітлено основні аспекти, згідно яких відбувається конструювання емоцій у дискурсі, а саме залучення соціокультурних чинників, побудова типової комунікативної ситуації і вибір відповідних лінгвальних засобів. Процес конструювання емоцій у дискурсі постає як процес взаємодії когнітивних, ситуативних і соціально-культурних чинників, зумовлений характеристиками емоцій як психологічних процесів. Опираючись на лінгвістичну конструктивістську теорію емоцій, здійснено контекстуальний, дискурсивний аналіз і контент-аналіз об'єктивації емоції в дискурсі на основі дистресу (distress) в англомовному медіа-дискурсі. У результаті, виокремлено соціокультурні чинники конструювання дистресу та типові предметно-референтні ситуації, залучені для трансляції емоційного смислу.