Поглиблено методологічні засади реалізації регіональної соціальної політики з урахуванням розвитку сучасних трансформацій усіх сфер життя українського суспільства. Розглянуто систему загальнонаукових і спеціальних методів управління соціальною сферою регіону й особливості їх застосування. Доведено, що в Україні з 2000 р. в управлінні соціальною сферою разом з традиційними методами управління широкого застосування набувають спеціальні методи управління, зокрема нормативний метод і метод соціальної стандартизації. Запровадження державних соціальних стандартів і нормативів надало змогу вдосконалити механізм реалізації основних конституційних соціальних прав і потреб людини, гарантованих державою; забезпечити збереження єдиного соціального простору держави на основі вирівнювання умов доступності споживання матеріальних благ і послуг у різних регіонах України; підвищити обгрунтованість формування бюджетів, насамперед на рівні регіонального та місцевого самоврядування; забезпечити концентрацію фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах соціальної політики; встановити науково обгрунтовані вимоги до обсягу та якості соціальних послуг; запровадити ліцензування діяльності суб'єктів, залучених у процес соціального обслуговування. Після світової фінансової кризи 2008 р. методологічний базис регіональної соціальної політики доповнюються такими методами управління, як соціальне партнерство, соціальне проєктування, соціальне підприємництво та соціальне інвестування. Встановлено, що у країнах ЄС, на відміну від України, метод соціального інвестування є основою соціально-економічного розвитку регіонів, а провідним суб'єктом його впровадження є Європейський соціальний фонд. Встановлено, що повноцінне врахування всіх питань щодо формування та реалізації регіональної соціальної політики з оптимально позитивним результатом здійснюється на основі впровадження комплексного підходу, який широко використовується на основі інтеграції стратегічного, ресурсного та порівняльного підходів, що під час оцінювання соціальних ефектів розвитку регіону органічно доповнюють один одного.

Поглиблено методологічні засади реалізації регіональної соціальної політики з урахуванням розвитку сучасних трансформацій усіх сфер життя українського суспільства. Розглянуто систему загальнонаукових і спеціальних методів управління соціальною сферою регіону й особливості їх застосування. Доведено, що в Україні з 2000 р. в управлінні соціальною сферою разом з традиційними методами управління широкого застосування набувають спеціальні методи управління, зокрема нормативний метод і метод соціальної стандартизації. Запровадження державних соціальних стандартів і нормативів надало змогу вдосконалити механізм реалізації основних конституційних соціальних прав і потреб людини, гарантованих державою; забезпечити збереження єдиного соціального простору держави на основі вирівнювання умов доступності споживання матеріальних благ і послуг у різних регіонах України; підвищити обгрунтованість формування бюджетів, насамперед на рівні регіонального та місцевого самоврядування; забезпечити концентрацію фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах соціальної політики; встановити науково обгрунтовані вимоги до обсягу та якості соціальних послуг; запровадити ліцензування діяльності суб'єктів, залучених у процес соціального обслуговування. Після світової фінансової кризи 2008 р. методологічний базис регіональної соціальної політики доповнюються такими методами управління, як соціальне партнерство, соціальне проєктування, соціальне підприємництво та соціальне інвестування. Встановлено, що у країнах ЄС, на відміну від України, метод соціального інвестування є основою соціально-економічного розвитку регіонів, а провідним суб'єктом його впровадження є Європейський соціальний фонд. Встановлено, що повноцінне врахування всіх питань щодо формування та реалізації регіональної соціальної політики з оптимально позитивним результатом здійснюється на основі впровадження комплексного підходу, який широко використовується на основі інтеграції стратегічного, ресурсного та порівняльного підходів, що під час оцінювання соціальних ефектів розвитку регіону органічно доповнюють один одного.

Проаналізовано теоретико-методологічні аспекти становлення та розвитку регіональної соціальної політики в умовах суспільних трансформацій. Зазначено, що регіональна соціальна політика часів незалежності в Україні вибудовувалася у дві доби та включала п’ять періодів розвитку. Розроблено методологічні засади державного управління щодо забезпечення євроінтеграційного руху територіальних громад України на основі упровадження довгострокових перспективно-орієнтованих регіональних програм. Запропоновано шляхи адаптації зарубіжного досвіду щодо децентралізації управління соціальним захистом населення. Визначено можливості та умови запровадження організаційно-правових змін у системі управління соціальним захистом населення на рівні територіальних громад в Україні на підставі розроблення індикаторів зовнішнього оцінювання процесу та результатів діяльності надавача соціальних послуг. Розроблено теоретико-методологічні засади для побудови й упровадження регіональної системи зовнішнього моніторингу й оцінки якості надання соціальних послуг в територіальних громадах. Визначено пріоритетні стратегічні напрямки реалізації регіональної соціальної політики та здійснено ранжування основних галузей соціальної сфери в розрізі регіонів України.

Проаналізовано теоретичні основи змісту інтегральної компетентності депутатів місцевих рад. Розглянуто відповідальність як діяльнісний прояв інтегрованої компетентності депутатів місцевих рад. Проведено аналіз закордонного досвіду визначення правового статусу посадової особи місцевого самоврядування та депутата місцевої ради. Розроблено комплекс системних засобів формування інтегральної компетентності задля практичної реалізації одержаних наукових результатів у діяльності депутатів місцевих рад в Україні. Увагу приділено стажуванню як виду (методу) активізації діяльності депутатів місцевих рад України. Висвітлено особливості формування депутатського корпусу в умовах цифровізації електорального процесу (за результатами місцевих виборів в Україні 2020 р.). Визначено роль депутатів у цифровізації об'єднаних територіальних громад (за даними реалізації проєкту EGAP).