Встановлено співвідношення понять риторики, красномовства, ораторського мистецтва. Розглянуто спілкування як основу майстерності публічного виступу. Проаналізовано особливості побутового та ділового спілкування, а також усного та письмового. Викладено засоби впливу оратора на аудиторію.

Установлено соотношение понятий риторики, красноречия, ораторского искусства. Рассмотрено общение как основа мастерства публичного выступления. Проанализированы особенности бытового и делового общения, а также устного и письменного. Изложены средства влияния оратора на аудиторию.

Наведено понад 2 500 термінів іспанською, українською та російською мовами, які широко вживаються у сучасній фаховій літературі з основних напрямів водогосподарської діяльності, зокрема, гідрології, гідравліки, гідрогеології, гідротехнічних будівництва та меліорації, водопостачання та водовідведення. Надано переклад таких понять, як вода стічна, золотобетон, ущільнення грунту, установка дощувальна, інжекція води, грунтовий профіль, дамба берегозахисна та ін.

Приведено более 2 500 терминов на испанском, украинском и русском языках, широко употребляемых в современной профессиональной литературе по основным направлениям водохозяйственной деятельности, в частности, гидрологии, гидравлике, гидрогеологии, гидротехнических строительству и мелиорации, водоснабжению и водоотводу. Дан перевод таких понятий, как вода сточная, золотобетон, уплотнение почвы, установка дождевальная, инжекция воды, почвенный профиль, дамба берегозащитная.

Проаналізовано повість І. Роздобудько "Все, що я хотіла сьогодні ..." в аспекті виявлення художніх прийомів оповіді та особливостей архітектоніки. Авторка свідомо відходить від традиційного реалістичного психологізму. Її персонажі скоріше нагадують маски, це типажі, наділені певним комплексом упізнаваних характеристик, проте без належної глибини розкриття, без внутрішньої еволюції.

Відзначено, що навчання та вивчення іноземних мов, зокрема англійської, у нашій країні є державною справою та важливою складовою у формуванні інтелектуального потенціалу майбутніх поколінь. Визначено практичні кроки використання ресурсів і послуг мережі Інтернет для вивчення або вдосконалювання знань з іноземної мови для студентів ВНЗ та використання Інтернету для організації методичного забезпечення навчального процесу й діяльності викладача. З'ясовано, що однією з найефективніших робіт для вдосконалення мовної компетенції з іноземної мови за допомогою Інтернету є проектна діяльність студентів. Підсумовано, що зрушення, які відбуваються у системі освіти в Україні, поступовий перехід до навчання іноземної мови як засобу міжособистісного спілкування за умов багатонаціонального і полікультурного світового простору, поява нових навчальних матеріалів, принципові зміни у підготовці викладачів знаходять відбиток у підвищенні рівня мовленнєвої та соціокультурної компетенції студентів.

Отмечено, что обучение и изучение иностранных языков, в частности английского, в нашей стране является государственным делом и важной составляющей формирования интеллектуального потенциала будущих поколений. Определены практические шаги использования ресурсов и услуг сети Интернет для изучения или усовершенствования знаний по иностранному языку для студентов ВУЗ и использования Интернета для организации методического обеспечения учебного процесса и деятельности преподавателя. Выяснено, что одной из более эффективных работ для совершенствования речевой компетенции по иностранному языку при помощи Интернета является проектная деятельность студентов. Подытожено, что перемены, происходящие в системе образования в Украине, постепенный переход к изучению иностранного языка как средства межличностного общения в условиях многонационального и поликультурного мирового пространства, появление новых учебных материалов, принципиальные изменения в подготовке преподавателей находят отображение в повышении уровня речевой и социокультурной компетенции студентов.

The article deals with the internet use by teachers staff and students from the point of practical and methodical expediency at foreign languages classes. The necessity of such use is regarded as essential for the foreign language acquisition. A number of practical steps is given dealing with the providing an educational establishment with the internet in educational aims.

Розглянуто питання специфіки реалізації у постмодерній прозі мотиву власного вкорінення. Він актуалізувався як реакція на глобалізаційні процеси, що спровокували перенесення свідомісних кордонів із зовнішнього щодо людини світу в простір її внутрішньої екзистенції. Акцентовано на тому, що географічна територія змінює своє значення зі смислового центру, що пізнається, на сукупність знаків-маркерів для витворення реципієнтом власного інтерпретаційного простору. Персонаж/наратор формує власну сакральну територію через дотик до сакральної території іншого, яким може виступати як автор, персонаж, так і реципієнт. Замість єдиної системи ціннісних координат з'являється мережа іконічно-сакралізованих об'єктів персонального значення.

Вияви деконструктивізму постмодерністської художньої прози спрямовані на деструкцію ідеологем і карнавально-ігрове конструювання нових текстів із їх уламків. Тексти про персонажа, який подорожує, використовують тип людини-номада та відповідають принципам безперервного руху без початку й кінця як основи життя й тимчасовості значень. Цими принципами вони перегукуються з бахтінським образом карнавального колеса змішування й додавання значень, їх аієрархічності. М. Кідрук ("Мексиканські хроніки") переосмислює усталені поняття, зв'язки між поняттями та "грається" ролями, у яких виступає його наратор. Я. Рудницький ("Тричі так!") більше уваги приділяє змішуванню ціннісних параметрів, понять сакрального і профанного, мертвого і живого, верху і низу.

Висвітлено особливості хронотопу в романі В. Підмогильного "Невеличка драма". Простежено експресіоністичні тенденції в малій прозі В. Стефаника та романі Г. Майрінка "Голем". Досліджено роль чоловічих і жіночих образів у структурі роману В. Даниленка "Газелі бідного Ремзі". Розглянуто питання функціонування психологічної деталі в романі П. Загребельного "Юлія, або Запрошення до самовбивства". Подано інформацію про відображення гендерних стереотипів і їх трансформацію в малій прозі Є. Кононенка ("Новели для нецілованих дівчат") і Л. Таран ("Ніжний скелет у шафі"). Розглянуто особливості розкриття образу дитини в повісті Є. Гуцала "Біль і гнів".

Досліджено українську та польську постмодерну прозу у контексті категорії "трансгресія". Трансгресивні прояви увиразнено за допомогою понять "карнавал", "фрагментація", "фронтир". Тексти позиціоновано як поле карнавальної гри рівноправних учасників-гравців різнопорядковими фрагментами. Поняття "фронтир" використано для наголошення на процесуальності постмодерних явищ.

Висвітлено особливості зображення дітей з інвалідністю в сучасній українській літературі для дітей. Розглянуто історію створення та джерела роману П. Куліша "Чорна рада". Досліджено засоби психологічного зображення в малій прозі Грицька Григоренка (на прикладі оповідань "Сватання", "Старий-молодий", "Хівря язиката", "Вона грамотна"). Увагу приділено іронічним засадам формування образної системи в романі Ю. Винничука "Танґо смерті". Розкрито особливості репрезентації підліткової проблематики в повістях "Перехідний вік... моєї мами" І. Мацко та "Пампуха" А. Шавлач. Визначено роль художньої деталі у творенні образу Мар'яни в повісті Б. Харчука "Коляда".

Уперше проведено зіставлення українського й польського постмодернізмів в аспекті постметафізичної трансгресивності. Трансгресію визнано наступником модерних понять структури й цілісності. Ознаки трансгресивності в українській і польській постмодерній прозі простежено в предметі зображення (особистий досвід суб’єкта й віртуальна реальність сучасної культури) та неомімезисі (постмодерний принцип репрезентації гіперреальної, віртуально-знакової реальності). Процесуальність постмодерних явищ увиразнено поняттям "фронтир", завдяки якому фіксується їхня рухливість, відносність і тимчасовість. Карнавалізованою територією без зовнішніх меж і зі змінними внутрішніми позиціоновано сам текст, що не відмежований від паратексту, контексту, позатекстової реальності та який постає під час його написання/сприйняття. Нові стратегії фрагментації пов'язано зі створенням маргінальної сакральної географії та з фіксуванням тимчасових меж у свідомості персонажа в текстах, де персонажем є мовний дискурс (субкультурний, етнолокалістський).