Освещен вопрос возможного влияния герпесвирусной инфекции на возникновение рассеянного склероза. Описано влияние персистирующей вирусной инфекции на этиологию и патогенез рассеянного склероза. Приведены результаты исследований, подтверждающие наличие повышенных титров антител к герпесвирусам у больных рассеянным склерозом. Рассмотрена проблема лечения герпесвирусной инфекции. Указано на необходимость изучения особенностей клинического течения рассеянного склероза у больных с герпесвирусной персистенцией и необходимость поиска эффективных схем лечения данной категории больных.

Проанализированы иммунологические показатели у больных рассеянным склерозом с признаками активной и хронической герпесвирусной персистенции. Сопоставлены анамнестические и клинические показатели в зависимости от типа вируса. Обнаружены клинико-иммунологические корреляции в зависимости от типа доминирующей герпесвирусной персистенции.

Вивчено особливості перебігу розсіяного склерозу у хворих з герпесвірусною персистенцією на тлі проведення противірусної терапії та без неї. Показано, що застосування противірусних препаратів, особливо на ранніх етапах розсіяного склерозу, мало позитивний вплив на подальший перебіг захворювання, сприяло регресу неврологічної симптоматики та стабілізації стану.

Проаналізовано клінічні прояви розсіяного склерозу у хворих з герпесвірусною персистенцією. Встановлено, що пацієнти з ознаками активної персистенції мають більш виражений неврологічний дефіцит за шкалою EDSS, ніж пацієнти з ознаками хронічної персистенції.

Мета роботи - визначення ефективності антигомотоксичних препаратів (Грип-нозод-ін'єль, Енгістол, Хепель) у ході лікування хворих на розсіяний склероз (PC) з герпесвірусною персистенцією. Матеріали та методи. Обстежено 20 хворих на PC віком від 20 до 48 років з ознаками персистуючої герпесвірусної інфекції. Крім неврологічного обстеження і визначення ступеня порушення функцій за шкалою Expended Disability Status Scale (EDSS), проведено імунологічне, серологічне та імунобіологічне дослідження крові на віруси в динаміці до і після лікування. Хворим призначено антигомотоксичні препарати (АГТП) - Грип-нозод-ін'єль, Енгістол та Хепель протягом 20 днів. Висновки. Призначення АГТП можна вважати доцільним у разі необхідності тривалого контролю вірусної персистенції у хворих на PC, після лікування противірусними препаратами або за наявності супутньої соматичної патології.

На підставі результатів комплексного та клініко-лабораторного обстеження досліджено особливості клінічного перебігу, імунного статусу, зокрема нейроспецифічних порушень, а також оптимізовано підходи до лікувальної тактики у хворих на розсіяний склероз (РС) з герпесвірусною персистенцією. Установлено, що клінічні особливості та зміни у цитотоксичному імунітеті у хворих на РС залежать від активності герпесвірусної персистенції. Комплекс противірусної терапії у хворих на РС з активною формою герпесвірусної персистенції позитивно впливає на регрес неврологічної симптоматики та стабілізації стану хворих. Використання препаратів антигомотоксичного ряду як підтримувальної терапії у хворих на РС без ознак активності зазначеної інфекції, а також після противірусної терапії активного вірусного процесу, призводить до зменшення неврологічного дефіциту, нормалізації імунологічних показників, а також показників серологічних і полімеразної ланцюгової реакції досліджень.

Вдосконалено принципи управління та перерозподілу енергії, яка накопичується в акумуляторній батареї, в фотоелектричній системі локального об'єкта, підключеного до мережі з багатозонною тарифікацією при виключенні генерації енергії в мережу. За рахунок енергії батареї в найбільш навантажені пікові години та частково в денний час система працює автономно і не залежить від можливих спотворень якості електроенергії в мережі. Запропоновано сценарії рекомендованого графіка навантаження відповідно до відношення прогнозованого значення денної генерації енергії фотоелектричної батареї (ФЕБ) до її можливого максимального значення. Запропоновано методику розрахунку рекомендованого навантаження з поточним корегуванням за фактичною генерацією та ступенем заряду батареї, що надає можлывисть врахувати відхилення фактичної генерації ФЕБ від прогнозного значеннята фактичного навантаження від рекомендованого. Розроблено імітаційну модель енергетичних процесів у системі з корегуванням значення рекомендованого навантаження. Працездатність запропонованих рішень підтверджено моделюванням у Matlab і на експериментальній установці на базі стандартного гібридного інвертора. Отримані рішення є основою для проектування нових і модернізації існуючих фотоелектричних систем локальних об'єктів із використанням програмно-технічних комплексів управління електроспоживанням.

У біобібліографічному покажчику, присвяченому Миколі Васильо¬вичу Лазаровичу — докторові політичних наук, кандидатові історичних наук, професорові, Заслуженому працівникові освіти України, Почесно¬му професорові ЗУНУ, добровольцеві російсько-української війни, учас¬никові бойових дій, висвітлено життєвий і творчий шлях ювіляра. Вмі¬щено основні біографічні матеріали, відомості про педагогічну, наукову, громадську та військову діяльність. Зібрано і систематизовано дані про його друковані праці, видані окремими виданнями, а також опубліковані у наукових збірниках і періодичних виданнях, що охоплюють період від 1986 до 2023 р. Наведено іменний покажчик та абетковий перелік публі¬кацій про вченого і його діяльність тощо.