Проаналізовано процес визначення компонентного складу природного газу та його питомої теплоти згоряння. Запропоновано методи врахування дійсної концентрації усіх компонентів природного газу під час визначення питомої теплоти згоряння.

Розроблено нові математичні моделі для розрахунку відносної вологості, запропоновано спосіб і систему автоматичного приготування високоточних каліброваних парогазових сумішей із відомим вологовмістом парів рідини для метрологічної атестації та перевірки лабораторних і потокових вологомірів природного газу.

Проаналізовано показники якості природного газу та обгрунтовано вибір їх значень для доповнення стандартних умов вимірювання витрати природного газу.

Проведено аналіз проблеми детектування в повітрі малих концентрацій небезпечних газів. Приділено увагу історичному розвитку питання. Розглянуто основні сучасні методи реєстрації токсичних та горючих газів. Наведено порівняльний аналіз переваг та недоліків методів детектування газів. Розглянуто питання використання як первинного перетворювача фотоіонізуючого детектора, метал-оксидного напівпровідникового та електрохімічного сенсорів. Проведено порівняльний аналіз основних технічних характеристик сенсорів, що можна використати для розробки газоаналізуючих приладів з покращеними характеристиками.

Обгрунтовано раціональні зони вирощування та систему хімічного захисту ріпаку озимого від шкідливих організмів за умов кліматичних змін для одержання високого, якісного врожаю і охорони навколишнього природного середовища.

Науково обгрунтовано принцип екологічно безпечного застосування пестицидів при вирощуванні ріпаку озимого в різних грунтово-кліматичних зонах України, який заснований на зіставленні властивостей пестицидів за полярністю, їх навантаження зі здатністю агроценозу до самоочищення за умов змін клімату. Вперше доведено необхідність зональних систем захисту ріпаку озимого за прогнозом потенційної небезпеки забруднення пестицидами агроценозів. Науково обгрунтовано, що найбільш оптимальними для його вирощування є умови території Західного Полісся, частини Західного Лісостепу до Полтавської рівнини та суміжної з ним частини Північного Степу. Також вузькою смугою зі сприятливими умовами виділяється частина Східного Лісостепу. Побудовано модель допустимого сезонного навантаження (кг/га) пестицидів в різних грунтово-кліматичних зонах, за якого значення агроекотоксикологічного індексу не перевищують малонебезпечну межу від 0 до 1. Визначено дипольні моменти, класифіковано за полярністю та ступенем небезпечності пестициди, що застосовують для захисту ріпаку озимого. Розроблено алгоритм систематичного аналізу пестицидів у грунті, рослинах, насінні ріпаку та ріпаковій олії залежно від фізико-хімічної будови їх молекул і властивостей матриць. Доведено, що вірогідність одержаної інформації залежить від методу аналізу.