За допомогою хронологічно-проблемного методу дослідження розглянуто багатогранність впливу метрополита Андрея Шептицького на суспільно-культурні процеси в Галичині. Висвітлено його співпрацю з українськими партійними колами, а також еволюцію політичної платформи у контексті боротьби українського народу за соборність і незалежність України. Установлено мотиви зв'язку з освітніми установами й товариствами, надання владикою окремим представникам інтелігенції матеріальної допомоги для наукових цілей. Проаналізовано взаємовідносини з легальними молодіжними організаціями, ініціювання та участь у створенні нових товариств християнського та світського спрямування. Висвітлено аспект діяльності митрополита щодо заснування ним та підтримки закладів для сиріт. Обгрунтовано, що митрополит Андрей Шептицький проводив свою діяльність керуючись християнськими переконаннями і християнським патріотизмом, тому у політичних питаннях він дотримувався легітимності, а в культурно-просвітніх намагався компенсувати українцям державні інстанції, виховати в українців любов до Бога і Батьківщини.

У шостій книзі викладено документальні матеріали, спомини, статті і нариси про репресії радянської влади в краї, а також біографічні довідки про невинно репресованих уродженців і мешканців області, що через певні причини не увійшли в попередні книги. Окремо поданий мартиролог вихідців з Тернопільщини, котрі у 1920—1930-ті роки проживали у колишньому Радянському Союзу і стали жертвами політичного терору тоталітарної держави. Матеріал надає змогу досліджень трагічного періоду в історії нашого народу, коли комуністичним режимом було розв’язано терор і були репресовані мільйони ні в чому невинних людей.