Розглянуто питання геодинамічного розвитку складчасто-покривної структури Карпат, Передкарпатського та Закарпатського прогинів і Волино-Поділля, а також перспективи нафтогазоносності та визначено подальші напрями геолого-розвідувальних робіт у зазначених регіонах. З'ясовано закономірності розміщення та умови формування родовищ вуглеводнів. Висвітлено нові відкриття останніх років у досліджених районах України та на прилеглих територіях зарубіжних країн.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д443.417 + Д59(45УКР3,3)39

Рубрики:

Сейсмічні методи пошуків та розвідки

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж24005 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено розробці проблемних питань геодинамічного розвитку складчасто-покривної структури Карпат, Передкарпатського і Закарпатського прогинів і Волино-Поділля, а також нафтогазоносності, її перспективам і визначенню подальших напрямів геологорозвідувальних робіт у цих регіонах. Виходячи з тектоніки літосферних плит показано, що в межах Закарпатського прогину є зона колізії Євразійської плити з Панонською мікроплитою, а формування дугоподібної системи Карпат пов'язано з рухом ряду плит і мікроплит під Панонську і Трансільванську западини. У Волино-Подільському регіоні уточнено положення границі між Східно- та Західно-Європейською платформами, пояснено формування тут взаємно перпендикулярної складчастості правостороннім зсувом Східно-Європейської мікроплити. З'ясовано закономірності розміщення та умови формування родовищ вуглеводнів. Висвітлено нові відкриття останніх років як у досліджених районах України, так і на прилеглих територіях зарубіжних країн.

Висвітлено питання законодавчої та нормативної бази з геологічного вивчення й екології видобутку нафти та газу, стан їх видобутку в Україні та закордонних країнах. Описано фізико-хімічні властивості нафти і природних вуглеводневих газів, природні продукти перетворення нафти, екологічно небезпечні речовини в нафті та природних вуглеводневих газах. Розкрито проблеми екології під час буріння свердловин, роль промивальних рідин, конструкцій та обладнання гирла свердловин в охороні надр і довкілля (ОНД). Проаналізовано методи геофізичних досліджень свердловин та їх значення для ОНД. Увагу приділено основним забруднювальним речовинам та їх джерелам у районах нафтовидобутку.

Освещены вопросы законодательной и нормативной базы по геологическому изучению и экологии добычи нефти и газа, состояние их добычи в Украине и зарубежных странах. Описаны физико-химические свойства нефти и природных углеводородных газов, природные продукты преобразования нефти, экологически опасные вещества в нефти и в природных углеводородных газах. Раскрыты проблемы экологии при бурении скважин, роль промывающих жидкостей, конструкций и оборудования устья скважин в охране недр и окружающей среды (ОНОС). Проанализированы методы геофизических исследований скважин и их значение для ОНОС. Внимание уделено основным загрязняющим веществам и их источникам в районах нефтедобычи.

Кристалічні породи Мармароського масиву Східних Карпат, враховуючи проведений на базі теорії літосферних плит аналіз їх характеристик, тектонічного положення та побудованого профілю локальних аномалій сили тяжіння, були сформовані метаморфізованими породами рифею, венду, кембрію та верхнього палеозою, а також породами мезокайнозою на південно-східній пасивній окраїні Євразійської плити. У подальшому за умов колізії та пологої субдукції субстрату впродовж крейди-палеогену ці породи були зірвані з субстрату та ввійшли до складу Мармароського покриву Східних Карпат.

За результатами лабораторних досліджень керна встановлено наявність в олігоценових відкладах зони Кросно порід з низькими ємнісно-фільтраційними властивостями тріщинно-порового і порово-тріщинного типів. У складі мігрувальних палеофлюїдів домінує метан з його першими гомологами (етан, пропан, бутан), а це дозволяє віднести вивчену територію до газоносних. Зроблено висновок, що перспективи відкриття тут нових родовищ вуглеводнів будуть пов'язані переважно з газом ущільнених колекторів.

Розглянуто геодинамічні умови та фаціальні особливості формування чорносланцевих відкладів протерозой-палеозою Волино-Поділля. У формуванні цих відкладів вирішальну роль відігравали, в основному, низхідні рухи байкальської, каледонської та варисційської складчастості, а саме формування чорносланцевих відкладів відбувалось за батіальних умов у південно-західній частині Волино-Поділля, в зоні зчленування Східно- та Західноєвропейської платформ.

У результаті комплексного аналізу геолого-геофізичних і сейсмічних матеріалів і даних буріння в межах поширення стратиграфічних комплексів верхньої юри визначено регіональні зони розвитку біогермних споруд та охарактеризовано історико-генетичні особливості їх розвитку. На підставі аналізу геолого-геофізичних особливостей фацій, пов'язаних з біогермами, та вивчення кернового та промислово-геофізичного матеріалу з утворень верхньої юри Передкарпатського прогину встановлено основні критерії їх нафтогазоносності. Виділено нафтогазоперспективні ділянки.

Узагальнено дані з історії геологічного розвитку південно-східної ділянки зони зчленування Волино-Подільської плити та Передкарпатського прогину. Описано основні структурно-тектонічні елементи, які формувались на різних етапах розвитку цього району. Проаналізовано геодинамічні фактори утворення пасток вуглеводнів і виділено головні перспективні ділянки.

Рассмотрены условия осадконакопления в неогене Внешней зоны Предкарпатского прогиба, исходя с концепции ее формирования в процессе развития всей Карпатской складчатой системы. Акцентировано решающее значение в карпат-сарматское время донеогенового палеорельефа для формирования бассейнов осадконакопления. Приведена схематическая карта палеорельефа и нефтеносности Внешней зоны. Во Внешней зоне выделены продольные подзоны: приподнятую и глубоко опущенную, а также поперечные Коломыйскую (баденскую) и Рудковскую (сарматскую) впадины с Болоховским поперечным поднятием между ними. На основании предложенной модели геологического развития Внешней зоны высоко оценены ее перспективы нефтегазоносности.

Зазначено, що геологорозвідувальні роботи в Західному регіоні України насамперед пов'язані з пошуками нових перспективних нафтогазоносних об'єктів. У результаті проведених досліджень виділено шість комплексів порід. Перший охоплює мезозойські, частково палеогенові відклади, що поширені під неогеновими моласами і насунутим крейдово-палеогеновим флішем Карпат. Другий - потужна товща осадових відкладів палеозою і рифею, для яких характерна насувна тектоніка і сильна перем'ятість порід. Третій пов'язаний з неантиклінальними пастками вуглеводнів, які розвинуті в смузі поширення силурійського рифу. Наступний комплекс - кембрійські відклади південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи, з якими пов'язана промислова нафтогазоносність Балтійської синеклізи. Окремим об'єктом можуть бути відклади поліської серії рифею, що виповнюють Волинсько-Оршанський авлакоген. Останній, шостий комплекс порід, пов'язаний з вулканічними і метаморфічними породами фундаменту Волино-Подільської плити.

Розглянуто особливості стратиграфічних розрізів палеогену Скибової зони і зони насунутих структур з моласами і флішем (Бориславсько-Покутський нафтогазоносний район) і палеоген-неогенових відкладів Кросненської зони. Рекомендовано як реперний прийняти інтервал "К", який можна ідентифікувати на діаграмах електрокаротажу і радіоактивності. Припущено, що горизонт "смугастих" вапняків залягає у верхній частині виділеного реперного інтервалу.

Волино-Поділля, як нафтогазоперспективна територія, вивчається понад століття. Роботи польських, румунських, російських та українських геологів дозволили з'ясувати особливості геологічної будови території, оцінити різні частини розрізу в окремих її районах. Установлено, що Волино-Поділля є частиною перикратонного прогину Східноєвропейської платформи. Одним із тектонічних елементів Волино-Поділля є Львівський палеозойський прогин, у якому виділяють зовнішню та внутрішню зони. Поклади Локачівського та Великомостівського родовищ, відкриті в північних частинах зовнішньої та внутрішньої зон Львівського палеозойського прогину, виявлено в перехідних шарах від нижнього до середнього девону та пов'язано з брахіантиклінальними підняттями. Подальше нарощення початкових ресурсів вуглеводнів і вивчення території запропоновано здійснювати за рахунок збільшення обсягів сейсморозвідувальних робіт і розбурювання частин розрізу, найбільш перспективних за загальними показниками нафтогазоносності. До перспективних належать Літинська структура на Ковельському виступі (на PR), Перемишлянська і Тихотинська (на Є), Колинківська (на S), Семеринська і Тихотинська (на D), Корчівська і Хлівчанська структури (на С і D).

Відкриття нових родовищ нафти і газу, насамперед, зі значними запасами в Західному нафтогазоносному регіоні є важливим завданням. Потрібне більш детальне виділення тих територій, де можливі такі відкриття. Вони пов'язані з зонами глибинних розломів і особливо з зонами їхнього перетину. На основі комплексу ознак виділено зони глибинних розломів у регіонах Волино-Поділля, Передкарпатського і Закарпатського прогинів та Карпат. Показано, що до зон цих розломів приурочено багато відомих родовищ у Закарпатському прогині, Складчастих Карпатах і Передкарпатському прогині. Запропоновано перспективні об'єкти для виявлення і підготовки до буріння структур з можливими значними запасами вуглеводнів у досліджуваному регіоні.

The fundamentals of a new solution of the elaboration of oil-gas-searching technologies (methods) of a non-traditional type based upon the thermobarometry and geochemistry of gases of a veinlet-impregnated mineralization in the deposits of oil-gas-bearing areas and metallogenic provinces are grounded. They foresee the creation of new oil-gas-searching technologies and the realization of searching for hydrocarbon fields simultaneously with the elucidation of the problem of their genesis and synthesis at the atomic-molecular level fixed by defects in the crystals of minerals, fluid inclusions first of all. Based upon the theoretical premises and experimental data, a new technology for the determination of the prospects of oil-gas-bearingness of a local area is proposed, the probability of a revealing of which increases with the ratio of the hydrocarbon concentrations in inclusions of veinlet-impregnated minerals and in inclusions - defects of the rocks. The first original results provided by the approvement of the technology carried out within the scope of sedimentary oil-gas-bearing strata of the Carpathian Foredeep are presented.

Викладено результати аналізу стану пошуків, розвідки та видобутку нетрадиційних типів вуглеводнів - сланцевого газу, щільного газу, метану вугільних родовищ, сланцевої нафти, газогідратів, вуглеводнів імпактних структур у різних країнах світу. Наведено численні приклади об'єктів такої сировини, описано особливості геологічної будови типових осадових басейнів і родовищ, технології їх розробки та проблеми охорони довкілля. Розглянуто питання, що стосуються світових ресурсів і запасів, показано важливе значення нетрадиційних типів вуглеводнів для збільшення мінерально-сировинної бази паливно-енергетичного сектору провідних країн світу.

Проведено узагальнення, аналіз та вивчення геологічної будови можливих покладів вуглеводнів, пов'язаних з чорносланцевими товщами, та газу з ущільнених колекторів Західного нафтогазоносного регіону. Виділено ділянки, перспективні на сланцевий газ в нижньопалеозойських відкладах на території Волино-Поділля (Рава-Русько-Крехівська, Белзька, Східноліщинська, Давидівська та Байраківська). Оцінено перспективи газоносності ущільнених порід-колекторів відкладів кембрію Волино-Поділля й олігоцену зони Кросно та Скибової зони Українських Карпат. Надано оцінку нафтогазогенераційного потенціалу менілітової світи олігоцену Внутрішньої зони Передкарпатського прогину та Складчастих Карпат. Підраховано прогнозні ресурси виділених ділянок.

Мета дослідження - прослідкувати трасування зони Тейссейре - Торнквіста (ЗТТ) на території західного нафтогазоносного регіону України. Обгрунтоване трасування ЗТТ має важливе наукове та практичне значення. Однак до сьогодні немає однозначного трактування її положення на території заходу України. Більшість дослідників продовжують її з території Польщі, дещо відхиляючи до південного заходу, і пізніше ховаючи під Карпати. Не встановлено ширину цієї зони. В одних дослідників вона трасується як одне порушення, в інших, як зона з декількома порушеннями. Комплексно проаналізовано різний вид досліджень. Кристалічний фундамент відкритий рядом свердловин на Волино-Подільській монокліналі та в Львівському палеозойському прогині. У місцях, де відсутні дані про вік кристалічного фундаменту за даними буріння свердловин, визначити положення границі платформ можна за ознаками, які характерні для зон тектонічної активації. До них слід зараховувати тектонічний характер осадового чохла, напруженість гірських порід, місця розташування аномалій теплових потоків епіцентрів землетрусів і джерела мінеральних вод, які пов'язані з глибинним їх походженням. Проаналізований матеріал сейсморозвідувальних і бурових робіт останніх років надав змогу одержати нові дані про тектоніку регіону. Передусім це стосується тектонічної характеристики виявлених структур. Встановлено трасування ЗТТ та її приблизну ширину. Наукова новизна. Запропоновано точніші границі ЗТТ на основі визначення віку консолідованого фундаменту за даними буріння, за тектонічними факторами, тріщинуватістю порід, місцерозташуванням теплових аномалій, епіцентрів невеликих землетрусів, мінеральних джерел. Надано сучасне розуміння понять "древня" та "молода" платформи.

Вивчено геологію Карпатського регіону. Досліджено геодинамічний розвиток Східних Карпат і прилеглих геологічних регіонів та описано геологічну будову регіону відповідно до теорії літосферних плит. Розглянуто нафтогазоносність регіону та його подальшу перспективність.

Розроблено комплекс факторів локалізації та критеріїв прогнозу покладів нетрадиційних вуглеводнів. Визначено перспективні стратиграфічні комплекси порід. Встановлено генеруючий потенціал нафтоматеринських порід, типи керогену, температурну зрілість сланцевих відкладів та ущільнених пісковиків. Побудовано геолого-геофізичні моделі перспективних стратиграфічних комплексів. Оцінено прогнозні ресурси нетрадиційних покладів вуглеводнів. Наведено методичні рекомендації з освоєння прогнозних ресурсів нетрадиційних покладів вуглеводнів та рекомендації щодо подальших геологорозвідувальних робіт.