Проведено аналіз та обгрунтовано існуючі методичні аспекти та підходи щодо ціноутворення на об'єкти інтелектуальної власності в процесі їх комерціалізації на ринку. Розглянуто необхідні умови щодо формування вартості під час оцінювання об'єктів інтелектуальної власності. Виявлено існуючі методи економічної оцінки об'єктів інтелектуальної власності у порівняльному, витратному та дохідному підходах. Представлено переваги та обмеження використання різних методів оцінки об'єктів інтелектуальної власності. Проаналізовано застосування в інноваційній сфері договірних цін за згодою між покупцем і продавцем, та форми, які може приймати ціна на об'єкти інноваційного продукту. Розглянуто ціноутворення за рахунок роялті та паушальних платежів. Виявлено мету та основні засоби процесу комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності.

Розглянуто питання щодо системи управління конкурентоспроможністю. Запропоновано основні підсистеми, які складають систему управління та принципи забезпечення підвищення конкурентоспроможності підприємства (КСП). Виділено, що кожна система управління КСП повинна мати: мету, об'єкт, суб'єкт, методологію, принципи, процес і функції управління, які мають знаходитися у взаємозв'язку один із іншим. Проблема управління КСП - це комплексна, складна та багатоаспектна проблема, від вирішення якої залежить рівень економічного та соціального життя країни. КСП характеризує існування підприємства на ринку, надає можливість оцінити поточний і прогнозувати майбутній стан, вибирати різні варіанти управлінських рішень, які б забезпечували перехід із одного стану в інший.

Проаналізовано стан овочеконсервної галузі України, тенденції та перспективи її розвитку в умовах ринкової економіки. Розглянуто проблеми продовольчій безпеки країни, формування і функціонування овочевої галузі, проблеми її розвитку в країні. Запропоновано основні шляхи вирішення цих проблем. Розглянуто, що факторами успішної діяльності багатьох великих овочеконсервних підприємств за сучасних ринкових умов є розвиток всесезонних напрямків виробництва і реалізації продукції, співпраця з між ними та сільськогосподарськими підприємствами або створення власної сировинної бази. Одним з напрямків виходу з овочевої кризи є підвищення виробництва якісної, конкурентоспроможної продукції за доступними для населення цінами та яка має потенціал виходу на зовнішні ринки овочеконсервної продукції.

Охарактеризовано агропродовольчий вимір зовнішньоекономічної діяльності як об'єкт наукового дослідження. Розглянуто маркетингові інструменти позиціювання глобальної конкурентоспроможності агропродовольчого сектору (АПС). Розкрито місце та роль базового, регіонального та національного рівнів АПС України, а також ринку екологічно чистих агропродовольчих виробництв у системі глобальних конкурентних відносин. Висвітлено експортний потенціал харчових підприємств України. Окреслено перспективи зовнішньоекономічного вектора розвитку АПС. Увагу приділено проблемам ідентифікації та маркування екологічно чистої продукції в АПС.