Визначено компонентний склад смолистої дисперсної фази аміачних вод процесу коксування вугільної шихти (конденсату ПГХ, надсмольної води газозбірникового циклу). Показано, що смолиста дисперсна фаза складається переважно з ароматичних вуглеводнів, що суттєво впливають на стійкість кам'яновугільних емульсій. Знання складу смолистої фази водних кам'яновугільних емульсій відіграє суттєву роль в уявленні про дисперсність цих емульсій, що в свою чергу є вихідним пунктом для підбору матеріалів та апаратури для укрупнення часток смол та масел з метою їх легшого осадження у відстійниках.

Визначено коалесцувальні властивості мінерального волокнистого матеріалу на основі природних мінералів. Визначено, що запропонований матеріал має високу коалесцувальну здатність, тому його можна рекомендувати для укрупнення часток водних кам'яновугільних емульсій із подальшим їх розділенням за допомогою гравітаційного методу.

Досліджено процес модифікації кам'яновугільного пеку активними домішками. Використовуючи методи реології, досліджено процеси структуроутворення кам'яновугільного пеку під дією різних домішок. Модифікація кам'яновугільного пеку активними домішками дозволяє направлено впливати на його структуру та властивості, що відкриває перспективи використання його хімічного потенціалу у процесі створення нових композиційних матеріалів.

Розглянуто теоретичну можливість використання кам'яновугільного піка як полімерного матеріалу. На базі хімічного складу, структури та властивостей зроблено порівняльний аналіз піка з полімерами. Зроблено висновки, що для кам'яновугільного піка характерні полімерні властивості, посилюючи які можна використовувати пік як полімерний матеріал.

Досліджено вплив полівінілхлориду (ПВХ) на термохімічні перетворення кам'яновугільного пеку. За допомогою методу термічного аналізу системи пек - ПВХ встановлено, що процес розкладання ПВХ ініціює протікання реакцій полімеризації та поліконденсації в системі.

Досліджено вплив різних факторів і параметрів (швидкості потоку, щільності упаковки, конструкції фільтра, температури) на ефективність розділення водних кам'яновугільних емульсій.

За динамічних умов визначено ступінь ефективності сорбційного очищення аміачних вод з використанням волокна МВД. Встановлено, що активація поверхні волокна збільшує сорбційну ємкість та ефективність очищення аміачних вод від смолистих речовин. Досліджено вплив температури, швидкості потоку та часу контакту аміачної води з МВД на ефективність очищення.

Зазначено, що кам'яновугільний пек - унікальний продукт, що має набір властивостей, притаманний полімерам. Модифікація кам'яновугільного пеку полівінілхлоридом надала можливість одержати новий композиційний матеріал - пекокомпозит, на основі якого можна одержувати різні конструкційні вироби. У проуесі одержання та переробки пекокомпозиту за умов підвищених температур відбувається його старіння. Для інгібування термоокислювальних процесів у пекокомпозиті обрано антиоксиданти: ірганокс-1010 і меламін. Дослідження показали, що домішка ірганоксу інтенсифікує процеси розкладання пекокомпозита. Меламін практично не впливає на втрату маси пекокомпозиту. Однак відхилення втрати маси від адитивності в бік зменшення вказує на те, що в системі протікають термохімічні перетворення. Використання ірганоксу в комплексі з меламіном показало, що найменша втрата маси пекокомпозиту відбувається за вмісту меламіну - 2 %, ірганоксу - 4 %. Таким чином, суміш антиоксидантів меламіну та ірганоксу за оптимального співвідношення уповільнює швидкість реакцій деструкції, які супроводжуються утворенням низькомолекулярних сполук.