Ключ. слова: клітинний місцевий імунітет, ендоцервікоз, папіломавірусна інфекція, імунокорекція
Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.42-52

Рубрики:

Хвороби шийки матки

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше проаналізовано результати вірусологічного скринінгу на папіломавірус високоонкогенної групи у жінок з ендоцервікозом. З'ясовано морфологічну структуру слизової оболонки шийки матки (ШМ) та визначено її особливості у разі ендоцервікозу та інфекції - вірусу папіломи людини (ВПЛ). У кожному п'ятому випадку ендоцервікозу виявлено цервікальну інтраепітеліальну неоплазію високочутливим імуногістохімічним тестом на маркер цитоонкотрансформації, білок p161NK4a, що свідчить про високий потенціал щодо малігнізації ектопії шийкового епітелію. Проаналізовано кількісно-якісні параметри локальних імунних клітинних факторів (CD4+, CD8+, CD19+, HLA-DR+), які корелювали з числом диспластично "ушкоджених" вірусінфікованих епітеліоцитів. Запропоновано удосконалений діагностично-лікувальний алгоритм у разі ендоцервікозу, використання якого сприяє регресу вірусоіндукованого диспластичного процесу та подоланню локального імунодефіциту.

Досліджено питання оптимізації лікування посттравматичної патології шийки матки. Спостерігали 192 пацієнтки з ерозованим ектропіоном шийки матки (67 із них з CIN I). Зіставляли результати традиційного лікування (64 особи I група контролю) з результатами ведення за запропонованим алгоритмом (128 осіб - основна група). Алгоритм включає мікрохірургічне втручання згідно з гістологічною верифікацією діагнозу пролонговане використання комбінованих оральних протизаплідних засобів або дієногесту (6 - 12 тиж), нестероїдних протизапальних засобів відразу після ексцизії, регенеруючих засобів не раніше 4-го тижня після ексцизії. Через 6 міс після малої операції позитивний терапевтичний ефект констатували в 1,7 разу частіше в основній групі, ніж в контрольній. Частота ускладнень виявилась достовірно нижчою: імплантаційного ендометріозу - в 3,6 разу, ретенційної кісти - в 4,2 разу, аномального рубцювання - в 3,8 разу, рецидивів ендоцервікальної ектопії та СIN - в 2,2 разу, посткоагуляційної кровотечі - в 2,75 разу та лейкоплакії - в 2,6 разУ. Клінічно обгрунтовано доцільність комплексного алгоритму в лікуванні ерозованого ектропіону шийки матки.