Стаття присвячена розробці інерціальних датчиків для розв'язання задач гравіметрії, сейсмографії та інерціальної навігації. Розглянуті деякі датчики різного принципу дії. Головну увагу приділено кріогенним датчикам, які зараз мають найвищу чутливість. Проведено аналіз чутливості широко відомого кріогенного датчика Пейка та кріогенного датчика нового типу, розробленого в IКД. Цей датчик знаходиться в стані лабораторних досліджень.

На прикладі двох надпровідних кільцеподібних котушок розглянуто ефект МПЯ-взаємодії, який дозволяє здійснити неконтактний стійкий підвіс однієї з цих котушок. Розглянуто силові характеристики підвісу за віссю співвісності котушок залежно від їх розмірів і параметрів введення підвісу в робочий режим. Запропоновано метод реєстрації переміщень завислої котушки шляхом вимірювання струму в іншій нерухомій котушці. Показано, що розглянутий підвіс не є стійким. Для досягнення стійкості запропоновано зміну конструкції завислої котушки.

Приведены результаты работы котла при сжигании смесей природного газа и биогаза. Показано, что теплообменные и аэродинамические характеристики соответствующих дымовых газов подобны. Полученные результаты теплотехнических и экологических экспериментов сопоставлены с результатами числовых опытов на математической модели. Выявлено, что основными факторами, которые влияют на показатели котла постоянной конструкции, есть затрата топлива и его состав. Обосновано увеличение вредных выбросов при увеличении содержания биогаза в сжигаемой смеси.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д23с141.271

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

По данным измерений на спутнике Dynamic Explorer 2 исследовано влияние ветра на распространение и свойства акустико-гравитационных волн (АГВ) в полярной термосфере. Обнаружены эффекты, указывающие на ветровой контроль поведения АГВ: движение волн и ветра систематически происходит в противоположных направлениях; амплитуды волн тем больше, чем выше скорость ветра. Получена эмпирическая зависимость амплитуд волн от скорости ветра. Наблюдаемые спектральные особенности волн над полярными шапками объясняются их модификацией в сильных ветрах полярной циркуляции.

Розглянуто вплив хімічного складу верхньої атмосфери на поширення акустико-гравітаційних хвиль. Показано, що врахування багатокомпонентного складу атмосфери дозволяє пояснити спостережувані у супутникових вимірюваннях особливості цих хвиль - виділену горизонтальну довжину хвилі і частоту. Встановлено, що неоднорідність складу атмосфери може призводити до хвилевідного поширення акустико-гравітаційних хвиль навіть за відсутності вертикального градієнта температури.

Исследованы особенности акустико-гравитационных волн (АГВ) в полярных областях термосферы Земли. Показано, что на фоне крупномасштабных вращательных движений среды, возникающих в полярной термосфере, происходит изменение амплитуд АГВ. При распространении АГВ в направлении против движения среды амплитуды волн увеличиваются, а при распространении волн по направлению вращения - уменьшаются. Получено аналитическое выражение для коэффициента усиления амплитуд АГВ-возмущений и оценен эффект усиления волн во встречном ветре при характерных параметрах термосферы. Полученные результаты согласуются с данными измерений параметров АГВ в полярных областях на спутнике "Дайнемик Эксплорер-2".