Викладено принципи вибору схем основних станцій та залізничних вузлів у цілому, а також складових елементів. Наведено формули для визначення технічного оснащення сортувальних станцій та вибору типу колієпровідних розв'язок у вузлах.

Висвітлено загальні умови проектування сортувальних пристроїв. Наведено розв'язки розрахунків залізничних вузлів. Розкрито основні причини перебудови роздільних пунктів.

Наведено основні визначення, методики розрахунків і приклади розв'язання практичних задач у сфері проектування залізничних станцій та вузлів - від найпростіших з'єднань до динамічних пошуків конструктивних параметрів сортувальних пристроїв. Запропоновано перелік питань за окремими рівнями освіти.

Доведено переваги сучасної технології перетинання вантажними вагонами прикордонних станцій із застосуванням колієперевідного пристрою TSP для автоматичної зміни ширини колісних пар SUW 2000 - 1. Запропоновано типові схеми колійного розвитку таких станцій і викладено основні принципи їх проектування.

Досліджено теоретичні, методичні та практичні аспекти формування та використання виробничого капіталу в сільському господарстві. Визначено тенденції та перспективи його утворення за умов багатоукладності та поширення орендних відносин. Розроблено методичні підходи щодо оцінювання ефективності використання виробничого капіталу в сільському господарстві для різних учасників процесу виробництва. Проаналізовано сучасні тенденції формування виробничого капіталу сільськогосподарських підприємств, визначено ефективність його використання й обгрунтовано напрями її підвищення. Запропоновано заходи щодо подальшого розвитку ринку виробничого капіталу. Висвітлено актуальні питання використання капіталу фізичними особами, власниками майнових і земельних паїв. Доведено, що впровадження розроблених заходів подальшого розвитку ринку виробничого капіталу сприяє підвищенню ефективності його використання.

Розглянуто пізнавальну проблему, яка пов'язана з дефіцитом теоретичного та практичного дослідження та рефлексії поняття "соціодіагностика", а також експлікації поняттєвого апарата соціодіагностичних технологій. Здійснено соціологічне осмислення соціодіагностики в комунікативних технологіях, які подані в науковому дискурсі в контексті критичної соціологічної рефлексії щодо застосування поняттєвого апарата соціодіагностики в теоріях ментальності. Побудовано змістовне мультипарадигмальне визначення та здійснено рефлексію на підставі синтезу положень структурного функціоналізму, неофункціоналізму, загальної теорії систем, символічного інтеракціонізму, теорії соціального поля, структуралістської соціології, соціальної синергетики, діяльнісної соціології, фрактального соціоаналізу понять "соціальна норма", "соціальна дисфункція", "соціальна нонфункція", "соціопатія".

Досліджено ток-шоу у соціодіагностичному та соціотерапевтичному аспектах ментальності. Проаналізовано основні особливості ток-шоу й розглянуто проблему застосування їх елементів для коригування дисфункціональних станів соціальної системи України за сучасних умов.

Дослідженно соціологічні виміри ментального профілю українства. Проаналізовано основні особливості вітчизняної ментальності та розглянуто проблему збереження самоідентичності української нації за умов сучасності.

Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження проблематики ментальності в соціогуманітаристиці. Проаналізовано ментальні детермінанти станів соціальних систем. Досліджено сутність і типологічні властивості української ментальності у соціодіагностичному аспекті. Розглянуто проблеми соціодіагностики та соціотерапії у контексті їх інструментальних можливостей. Визначено перспективи соціотерапії ментальності. Показано, що в українському суспільстві існує можливість застосування поняттєво-категоріального апарату соціодіагностики та соціотерапії як іструментів, що забезпечують визначення проблемних проявів національної ментальності, які є супутніми стану кризовості та соціальної нестабільності.

У системі охорони праці вищих навчальних закладів недостатня увага приділяється заходам щодо запобігання формування у викладачів синдрому емоційного вигорання. Мет статті - дослідити формування стану емоційного вигорання, визначити фактори професійної діяльності, що викликають стан емоційного вигорання науково-педагогічних працівників та шляхи його попередження і усунення. Використано загальнонаукові методи дослідження. За основу при проведенні дослідження було покладено системний підхід. За допомогою аналізу та порівняння виокремлено особливості професійної діяльності науково-педагогічних працівників, визначено фактори формування стану емоційного вигорання та шкідливі фактори виробничої діяльності. Метод узагальнення надав змогу визначити шляхи подолання формування стану емоційного вигорання у науково-педагогічних працівників. Досліджено особливості професійної діяльності науково-педагогічних працівників, розкрито фактори, що впливають на формування стану емоційного вигорання їх у професійній діяльності. Виділено професійні особливості, зокрема, велика інтелектуальна, висока емоційна напруга, низька рухова активність, нерегламентований та нерівномірний графік роботи, можливість виникнення конфліктних ситуацій, інформаційне перенавантаження, потреба підвищеної уваги та концентрації, що впливають на формування стану емоційного вигорання науково-педагогічних працівників. Визначено шкідливі фактори виробничої діяльності відповідно до законодавства з охорони праці. Надано пропозиції щодо організації роботи служби охорони праці стосовно профілактики і подолання стану емоційного вигорання у вищих навчальних закладах сприятиме покращенню емоційно-психологічного стану працівників та підвищенню ефективності навчального процесу.