Співставлено зміни параметрів доменного процесу, обумовлені нагрівом, зволоженням дуття та зміною концентрації кисню в ньому, використання яких у відповідному поєднанні може знизити виробничі витрати у разі припинення подачі природного газу. За обмежених можливостей повітронагрівників доцільним є використання кисню для компенсації витрат тепла на розкладання вологи. Витрата кисню залежить від рівня допустимих температур у горні та температури дуття. Якщо потужності для нагрівання повітря достатні, то за відсутності вуглеводнів запропоновано комбінування нагріву, зволоження та збіднення дуття киснем, що забезпечить прийнятні рівні витрати коксу, продуктивність печі та теплоти згорання колошникового газу. В межах одного металургійного підприємства може бути доцільним перерозподіл кисню й азоту по окремих доменних печах залежно від можливостей нагріву дуття.

Определено, что реализация Концепции развития горно-металлургического комплекса (ГМК) Украины на период до 2010 г должна предусматривать смещение опоры с природного газа, как интенсификатора доменной плавки, определяющего уровень отечественной технологии выплавки чугуна, на применение качественной шихты и вдувание пылеугольного топлива. Инвестиции в обновление доменных цехов должны быть сбалансированы с вложениями средств в модернизацию процессов подготовки шихты. Рационализация профиля доменных печей без снижения рабочей высоты может оказаться недостаточно эффективной. Отмечено, что в процессе обновления черной металлургии следует избегать неоправданного сужения ареала доменного производства.

Рассмотрены проблемы использования взаимосвязанных интенсификаторов доменного процесса, в основном определяющих характеристики рабочей среды в объеме печи-сжатого дутья и повышенного давления печного газа. Освещены задачи устранения несоответствия параметров компремированного дутья размерам и форсированному ведению печей на повышенном давлении, а также изыскание возможностей повышения давления и утилизации энергии сжатого газа.

Внаслідок специфіки інвестування чорної металургії СНД збільшується розрив між рівнями аглодоменного виробництва та наступними ступенями переробки з одного боку і між технологічними можливостями агломерації та доменного процесу з іншого. Показано, що в ході технічного переозброєння аглодоменного виробництва перевагу слід надавати інвестиційним проектам модернізації аглофабрик, оскільки за умов, що склалися, агломерація має вищий нереалізований потенціал покращання техніко-економічних показників плавки ніж власно доменне виробництво. Це обумовлено низьким рівнем одержання агломерату і значним впливом його якості на роботу печей та ефективність застосування традиційних інтенсифікаторів доменного процесу. Показано, що застосування агломерату з низьким вмістом дрібняка, нагрів дуття, вдування пиловугільного палива, підвищений тиск в печі за будь-якими параметрами утворюють поєднання, що підсилюють позитивний вплив окремих інтенсифікаторів на витрату коксу та продуктивність печі.

Отмечено, что повышенное давление газа в рабочем пространстве доменных печей сохранило значение интенсификатора плавки и при эксплуатации печей на дутье сниженных параметров. В условиях проплавления шихты низкого качества и неудовлетворительного технологического состояния агрегатов повышение давления печного газа позволяет форсировать процесс с минимальным перерасходом или с экономией кокса в зависимости от выбранного режима.

Проанализирована динамика горения и характер прогаров воздушных фурм доменной печи N9 в период интенсивной эксплуатации при отсутствии энергосырьевых и конъюнктурных ограничений. Показано, что количество сгоревших фурм и особенности их прогара зависят от уровня форсировки хода печи дутьем, распределения шихты и газов, определявших структуру столба шихты в частности размещение и форму пластичной зоны.

Изложен опыт устранения продолжительных расстройств хода доменной печи, вызванных настылеобразованием в нижних горизонтах рабочего пространства и загромождением горна. Активизация работы низа печи осуществлена комплексным воздействием на режимы шлакообразования, дутья и загрузки. В зависимости от цели воздействия промывочные реагенты использовали в режимах постоянно вводимой добавки к железорудному сырью или одноразовой, периодически загружаемой специальной шихты заданной массы. Показано, что при загромождении горна, так же, как и при настылеобразовании, снижается эффективность регулирования газораспределения изменением параметров загрузки. Отмечено, что в таких условиях образование фурменных очагов радиального типа наряду с наведением жидкоподвижных шлаков имеет решающее значение для устранения расстройств хода.

Зазначено, що зростання кількості дуття, яке надходить в піч через фурму, та збільшує розміри окиснювальної зони у всіх напрямках, потребує уточнення. Розвитку фурменного вогнища у трьох вимірах для підвищення витрати дуття заважають, у ряді випадків, зниження питомої степені стиснення дуття, ежекція горнових газів у фурменне вогнище, що викликає збіднення струменю дуття окиснювачем, а також зростаючі температурні рівні фурменного вогнища і горна в цілому, які прискорюють процес регенерації вуглекислоти. Взаємовпливом перерахованих факторів обумовлено порівняно вузький діапазон зміни розмірів фурменних вогнищ, що оцінюються за розподілом діоксиду вуглецю.

Уперше на підставі аналізу даних горизонтального зондування доменних печей, які працювали за різних умов, здійснено спробу оцінити ефективність роботи зони непрямого відновлення. Установлено, що з підвищенням інтенсивності плавки, а також зі збільшенням відносного об'єму зони непрямого відновлення степінь відновлення залізорудних матеріалів на виході з цієї зони, як правило, зростає. Результати дослідження свідчать про необхідність коректування гіпотези про уповільнення відновлення в шахті в разі форсування доменного процесу.

Оценка эффективности работы распределителей шихты для доменных печей должна производиться не только исходя из обеспечения равномерности кругового распределения материалов, но и с учетом возможностей воздействия на радиальное распределение и укладку шихты.

Висвітлено принципи та технологію проектування доменних цехів. Надано загальні характеристики комп'ютерних засобів проектування та графічного моделювання. Охарактеризовано підприємства чорної металургії та їх об'єкти. Надано відомості про генеральний план і центральний вузол доменної печі, а також вибір параметрів плавки, розрахунок об'єму та кількості доменних печей. Розглянуто систему шихтоподачі, споруд, обладнання та технологію виробництва доменного дуття. Описано типи конструкцій і конструктивні елементи повітронагрівників, установки для вдування вугільного пилу в горн доменної печі, апарати газоочисної системи доменних печей, будову й обладнання ливарних дворів. Увагу приділено питанням транспортування та переробки продуктів плавки.

На примере работы доменной печи в режимах эксплуатации, обусловленных вдуванием разных заменителей кокса, изучены изменения свойств шлака и нагрева чугуна.

С использованием нормативной документации произведено сравнение резервов улучшения показателей доменной плавки от повышения качества железорудных материалов и кокса. Отмечено подавляющее преимущество кокса как материального фактора воздействия на эффективность и результативность доменного процесса. На основе анализа производственных данных показана достижимость однозначного изменения характеристик холодной и горячей прочности кокса, а также изучена взаимосвязь этих характеристик.

Індекс рубрикатора НБУВ: К323.103-1 + К323.103-72

Рубрики:

Доменна плавка чавуну

Шифр НБУВ: Ж14585 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К323.103-1 + К323.103-72

Рубрики:

Доменна плавка чавуну

Шифр НБУВ: Ж14585 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено основи металургійних технологій виробництва сплавів різного хімічного складу на основі заліза (чавуну, сталі, феросплавів). Описано технології переплавних процесів, вторинної (ковшової) та спеціальної металургії. Узагальнено та розкрито сутність явищ, що відбуваються у металургійних процесах, наведено опис основних фізико-хімічних і технологічних параметрів, розкрито внутрішні зв'язки між етапами одержання кінцевої металопродукції.

Індекс рубрикатора НБУВ: К323.103-1

Рубрики:

Доменна плавка чавуну

Шифр НБУВ: Ж14585 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Режим випуску чавуну із доменної печі поряд з іншими режимами ведення процесу має суттєве технологічне значення. В першій частині представленої роботи виконано аналіз робіт, спрямованих на удосконалення режимних параметрів випускної системи доменних печей. Метою другої частини роботи є оцінка в першому наближенні впливу зміни режиму випусків на стан коксової насадки в горні, більш конкретно на відстань між рівнями повітряних фурм і чавунних льоток, а також на стабільність температури чавуну на випуску із печі. На основі аналізу вітчизняного і зарубіжного досвіду показано, що прогрес в доменному виробництві пов'язаний з наступними змінами в конструкції, параметрах і роботі випускної системи печей. По-перше, збільшується рівномірність розміщення чавунних льоток по окружності горна, що покращує дренажну здатність коксової насадки. По-друге, спостерігається тенденція до зменшення кута нахилу каналу чавунної льотки зі збільшенням абсолютної і відносної глибини зумпфу. По-третє, відбувається перехід від тимчасової зміни діаметра буру і відповідно каналу льотки до алгоритмізації вибору і постійного коректування цього діаметра відповідно до зміни властивостей продуктів плавки і режиму випуску. Показано, що підтримання максимально можливої відстані від зони повітряних фурм до поверхні розділу "газ - шлак" в коксовій насадці перед відкриттям чавунної льотки досягається за рахунок зближення масових швидкостей накопичення і випуску розплавів. Тому раціональною технологією випуску слід вважати не таку, за якою збільшення тривалості випуску досягається за рахунок зменшення його масової швидкості, а таку, за якою підтримується тривалий випуск зі зближеними швидкостями накопичення і видачі продуктів плавки. Показано також, що при зростанні продуктивності печі і збільшенні числа випусків збереження їх тривалості і швидкості випуску нівелює додаткові збурення доменного процесу і супроводжується зменшенням коливань температури чавуну.