Проаналізовано особливості формування металографічної та кристалографічної текстур і властивостей металоматричних композиційних матеріалів W - Cu, W - Ni - Fe і Ag - Ni в діапазоні обтискання під час прокатки 5 - 85 %. Встановлено тенденцію до стримання кристалографічної текстури у разі локалізації пластичної деформації та тріщиноутворення біля границь, тип яких, як і характер зміни структурно-чутливих властивостей, залежить від природи матеріалу та технологічної передісторії.

Індекс рубрикатора НБУВ: З261-042

Рубрики:

Електричні машини. Електромашинобудування

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Спектроскопічними вимірюваннями та за допомогою математичної моделі досліджено склад і параметри іскрової плазми при нанесенні електроіскрових покриттів за допомогою установки "Елітрон-22". Виміряно ефективну температуру та електронну концентрацію на осі розряду при максимальному значенні імпульсу струму. Показано, що під час нанесення покриття за допомогою композиційних електродів Ag - C та Ag інтенсивності спектральних ліній атомів та однозарядних іонів пропорційні швидкості ерозії анода. Розраховано тиск в імпульсі у струмовому каналі з урахуванням пінч-ефекту (~ 1 МПа). Показано, що ефективна температура матеріалу у зоні анодної плями відповідає температурі кипіння срібла при знайденому тиску (~ 3200 - 3300 К). За допомогою математичної моделі досліджено вплив швидкості випаровування матеріалу анода і потужності розряду на концентрацію електронів, атомів та іонів матеріалу анода, інтенсивності їх спектральних ліній. Запропонований метод дає можливість оцінити ефективність переносу в паровій фазі при електроіскровому нанесенні покриттів. Розроблено методику спектрального визначення вмісту вуглецю в композиційному матеріалі Ag - C з використанням двозарядних іонів срібла та вуглецю.

Изучены условия возникновения схватывания электродов из Ag, Cu и Ni при воздействии низковольтных импульсных разрядов в процессе нанесения покрытий на пластину из меди. Установлено, что повышенная склонность никеля к схватыванию вызвана высоким значением поверхностного натяжения его расплава, что препятствует эвакуации жидкого металла с поверхности анода, а также сравнительно низкой теплопроводностью никеля, ограничивающей теплоотвод от опорных точек канала разряда вглубь электрода. Это обусловливает формирование сглаженного рельефа поверхности электрода, ведет к увеличению площади контактирования и повышению температуры контактного взаимодействия электродной пары, что усугубляет возникновение схватывания.

Выполнено ударное уплотнение в вакууме при различных температурах композита Ag - 30Ni. При этом использованы порошковые смеси, приготовленные двумя способами и существенно отличающиеся средним размером частиц. Обычная порошковая смесь серебра и карбонильного никеля после механического перемешивания имела частицы размером 50 - 100 мкм, а у мелкозернистой смеси, подготовленной химическим способом, средний размер частиц не превышал 0,5 мкм. В результате исследования структуры и механических свойств различных образцов установлено несколько закономерностей. Удельное электросопротивление или электропроводность экспериментальных образцов, уплотненных при достаточно низких температурах (460 градусов по Цельсию и выше), были соизмеримы с соответствующими характеристиками стандартных образцов. Наиболее высокие прочностные свойства (предел текучести, прочности при растяжении, твердость) достигнуты также на образцах, уплотненных ударным способом при наиболее низких температурах. При этом пластические свойства этих образцов находились на низком уровне. Повышение температуры ударного уплотнения образцов из обычной и ультрамелкозернистой смеси порошков приводит к уменьшению прочностных свойств и твердости, но к увеличению пластических свойств композита, что связано с укрупнением структуры материала и, вероятно, с дальнейшим улучшением качества межфазного взаимодействия. Образцы с ультрамелкозернистой структурой (УМЗС) имеют более высокие прочностные свойства по отношению к прочности образцов с обычной структурой и соизмеримые с последними

пластические свойства. При этом прочность при изгибе образцов с УМЗС выше прочности ультрамелкозернистых стандартных образцов в 1,5 раза, а прочность при изгибе образцов из обычной смеси порошков выше прочности обычных стандартных образцов в 3 раза.