Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.345.6-99

Рубрики:

Операції на стравоході

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены особенности течения послеожогового эзофагита и последующей реабилитации больных с ожогом пищевода. Систематизирована и предложена классификация послеожогового эзофагита, учитывая прогноз исхода аутопластики с использованием сегмента толстой кишки при послеожоговой непроходимости пищевода. Правильный учет и логическая интерпретация, определение значимости послеожогового эзофагита обеспечат успех аутопластической реабилитации пациентов с ожоговой болезнью пищевода.

Обследованы 57 больных с ожогом пищевода в возрасте от 18 до 76 лет. Наряду с анализом жалоб, данных анамнеза больных, проведением клинических и лабораторных исследований, применены рентгеноконтрастное исследование (которое считали основным), эндоскопическое исследование с биопсией зоны пищеводно-желудочного перехода, проба на наличие рефлюкса, зондирование и pH-метрия. Выраженный желудочно-пищеводный рефлюкс у оперированных больных отмечен в течение 1,5 - 2 лет после операции, затем функция пищеводно-кардиального сфинктера восстанавливалась. Сведения о наличии рефлюкса необходимо знать до операции, чтобы корригировать его во время вмешательства.

Обстежено 125 потерпілих з опіковим ураженням стравоходу та глотково-стравохідного переходу, яким за життєвими показаннями було потрібне здійснення реконструктивно-пластичного хірургічного втручання з приводу повної непрохідності стравоходу на різному рівні. Для встановлення форми опікового ураження стравоходу та глотково-стравохідного переходу визначено критерії, використання яких забезпечувало правильний вибір лікувальної програми та обсягу операції. Клінічна цінність використання поняття клініко-морфологічної форми в тому, що воно дозволяє виділяти за клінічними та морфологічними ознаками певні стандартизовані групи хворих, у яких доцільно застосовувати схожі діагностичні та лікувальні тактичні підходи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.445.23-99

Рубрики:

Операції на кишечнику

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы данные литературы по проблеме симультанных оперативных вмешательств, выделены нерешенные вопросы. На основании детального анализа результатов выполнения операций у 78 пациентов по поводу сочетанных заболеваний симультанные оперативные вмешательства в плановой хирургии брюшной полости считаются методом выбора при наличии 2 - 3 сопутствующих заболеваний, которые подлежат хирургическому лечению.

Обобщен опыт выполнения неотложных симультанных операций (СО) на органах брюшной полости у 63 больных (из них у 12 - с применением лапароскопических технологий). Материал сопоставлен и проанализирован с использованием статистических методов в трех клинических группах с сочетанными хирургическими заболеваниями у пациентов гастроэнтерологического, колопроктологического и герниологического профиля. Показаны возможности, обоснована целесообразность выполнения СО в условиях неотложной хирургии брюшной полости в многопрофильной общехирургической клинике для повышения эффективности лечения больных и выбора оптимальной хирургической тактики.

Розглянуто питання вдосконалення діагностики, тактики та методики хірургічного лікування пацієнтів з високими опіковими та протяжними доброякісними рубцевими стриктурами стравоходу та глотково-стравохідного переходу. Проліковано 85 хворих з використанням розроблених діагностичних способів, передопераційної підготовки, яким виконано субтотальну (58-ми пацієнтам) і тотальну (27-ми пацієнтам) колоезофагопластики. Вивчено причинно-наслідкові зв'язки та морфофункціонально зв'язані стани в асоційованій системі природний - штучний стравохід, їх безпосередній вплив на розвиток післяопераційних ускладнень і невдач, функціонально-реабілітаційні показники езофагопластики. Розроблено діагностичні й оперативно-тактичні алгоритми курації хворих. Визначено прогностично значущі фактори щодо одержання певних результатів реконструктивно-пластичних операцій. Післяопераційна летальність становила 5,88 %. Розглянуто результати лікування, одержані внаслідок спостережень хворих протягом 5-ти та 15-ти років після проведення операції відповідно у 59-ти (69,5 %) пацієнтів.

Изучены 53 случая предоставления помощи в виде назначения лечебных схем физической реабилитации пациентам общехирургического стационара с язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки в фазе обострения и с осложненным течением. Доказана настоятельная необходимость внедрения в реабилитационные мероприятия синдромно-патогенетического подхода к комплексному выбору лечебных физических факторов у данной категории пациентов в условиях хирургических стационаров.

Представлены данные по изучению ферментного спектра крови у больных с химическими ожогами пищевода, которые отражают (характеризуют) функциональную активность печени. Произведено сопоставление результатов клинических, ферментных и функциональных тестов у всех больных с ожоговыми поражениями пищевода, показана своеобразная реакция печени на ожоговую травму, в том числе и у пациентов с выраженными повреждениями паренхимы органа.

Наведено результати науково-дослідницької діяльності авторського колективу щодо змістових і процесуальних аспектів компетентнісного підходу як напряму модернізації сучасної освіти й обґрунтування механізмів формування компетентностей різних рівнів. Зазначено, що основними складовими загального інтеграційного процесу розвитку сучасного світу, який відображає об'єктивні тенденції його глобалізації, є процеси інтеграції: знань про людину, суспільство і природу; технологій діяльності людини, технічних і людино-технічних засобів діяльності, а також процеси інтеграції соціально-економічних і науково-технічних систем - політичних, нормативно-законодавчих, екологічних, промислового виробництва, сільського господарства, будівництва й архітектури, транспорту, торгівлі, енергетичного та матеріально-технічного ресурсного забезпечення і збереження тощо.