Розглянуто способи математичного опису повідомлень, сигналів і завад. Описано типові сигнали та завади в електрозв'язку, а також принципи формування та основні характеристики типових сигналів у сучасних телекомунікаційних системах. Висвітлено основи побудови каналів зв'язку, основні особливості каналів передачі зі сталими та змінними параметрами та їх математичні моделі. Викладено питання потенціальної завадостійкості каналів передачі дискретних і неперервних повідомлень, описано основні методи підвищення завадозахищеності систем передачі. Наведено основні узагальнювальні принципи достовірної обробки сигналів електрозв'язку, основи теорії прийняття рішень, теорії лінійної фільтрації, основні поняття про нелінійну фільтрацію. Розкрито основи теорії інформації, описано властивості дискретних і неперервних джерел повідомлень. Охарактеризовано принципи кількісної оцінки інформації та розрахунку пропускної здатності каналів передачі дискретних і неперервних повідомлень. Викладено основи теорії кодування сигналів. Увагу приділено принципам побудови багатоканальних систем передачі, акцентовано на основних положеннях теорії розділення сигналів.

Показано можливість синтезу ефективних обчислювальних алгоритмів динамічного контролю якості багатопроменевих каналів зв'язку з навмисними завадами на підставі застосування методів теорії оптимальної лінійної фільтрації. Основними особливостями алгоритмів, що синтезуються, є врахування не тільки енергетичних, але і кореляційних параметрів сигналів і завад.

Викладено основи цифрової обробки сигналів, наведено класифікацію сигналів і завад, основи теорії випадкових процесів, геометричного зображення сигналів, спектрального та кореляційного аналізу сигналів тощо. Розглянуто принципи завадостійкого кодування, блочні, згорточні та каскадні коди. Також запропоновано ефективні методи підвищення завадозахищеності та спектральної ефективності цифрових систем передачі інформації. Увагу приділено основам турбокодування як найбільш ефективним на сьогодні завадостійким кодам, та інформаційним технологіям побудови систем передачі інформації зі складними сигнально-кодовими конструкціями. Проведено аналіз характеристик турбокодів з використанням рівномірних перемежувачів.

Запропоновано математична модель засобу радіозв'язку (ЗРЗ) у вигляді різницевих рівнянь у просторі станів, яка дозволяє врахувати різних види перешкод, нестаціонарність каналу зв'язку та управління режимами роботи засобу радіозв'язку. Запропонована модель ЗРЗ, дозволяє синтезувати та досліджувати пристрої послідовної обробки цифрових сигналів з врахуванням нестаціонарності каналу зв'язку та наявності джерела організованих перешкод. Модель враховує можливість зміни робочих параметрів ЗРЗ безпосередньо в ході сеансу зв'язку з метою адаптації до умов роботи. Вона також дозволяє відобразити зміни стану джерела природних перешкод і режимів роботи постановником перешкод. Перспективним напрямом подальших досліджень є розробка методів та методик управління режимами роботи засобів радіозвіязку на основі одержаних оцінок перешкодової обстановки в каналі зв'язку.

Запропоновано шляхи підвищення структурної скритності сигналу OFDM, проведено оцінку потенціальної скритності сигналу OFDM з додатковим розширенням спектру за допомогою квазіортогональних псевдовипадкових послідовностей та методом псевдовипадкового перестроювання робочої частоти.

Запропоновано методику вибору режимів роботи багатоантенних систем військового радіозв'язку залежно від сигнально-завадової обстановки, яка заснована на адаптивному управлінні режимами роботи та параметрами режимів багатоантенних систем. Розроблена методика дозволяє здійснювати вибір режимів роботи багатоантенних систем військового радіозв'язку за схемами МІМО та МІМО-OFDM.

Запропоновано удосконалену методику вибору раціональних значень параметрів багатоантенних систем військового радіозв'язку з псевдовипадковою перестройкою робочої частоти в залежності від сигнально-завадової обстановки. Зазначена методика дозволяє здійснювати прогнозування сигнально-завадової обстановки, обирати найбільш придатні робочі частоти, а також дозволяє не тільки змінювати швидкість перестройки робочої частоти але й змінювати вид та тривалість розширювальної послідовності, а також початкове заповнення формуючого поліному.

Одним із перспективних напрямів підвищення ефективності застосування пілотованої та безпілотної авіації в сучасних умовах є удосконалення методики розподілу БПЛА по завданнях (цілях) під час спільного виконання завдань. Аналіз досвіду застосування авіації свідчить про постійне зростання важливості задачі оптимізації розподілу сил та засобів пілотованої та безпілотної авіації, як при вирішенні основних, розвідувальних та спеціальних завдань, так і при виконанні завдань забезпечення інших відомств (видів сил і родів військ). У зв'язку з цим, вирішення задачі раціонального розподілу сил і засобів пілотованої та безпілотної авіації по завданнях (цілях) є актуальним. Авторами досліджено вплив варіантів розподілу завдань (цілей) між БПЛА на ефективність застосування спільної авіаційної групи пілотованої та безпілотної авіації в цілому. У дослідженні визначено, що стохастичний рівномірний розподіл БПЛА за завданнями (цілями) забезпечує мінімальне, а детермінований рівномірний розподіл і максимальне значення середнього збитку групової цілі (середньої частки виконаних завдань). При цьому, стохастичний рівномірний розподіл цілей між БПЛА спільної авіаційної групи пілотованої та безпілотної авіації, знаходить практичне застосування в умовах відсутності централізованого управління БПЛА. Оптимальним визначено детермінований рівномірний розподіл завдань (цілей), який забезпечується за умови централізованого управління і децентралізованого виконання завдань спільною авіаційною групою. Застосування зазначеного підходу, надає змогу підвищити ефективність застосування авіації під час вирішення задачі розподілу сил (засобів) спільної авіаційної групи пілотованої і безпілотної авіації по завданнях (цілях) та визначити доцільність призначення завдань (цілей) для кожного БПЛА. Особливо велику роль і значення рішення задачі розподілу завдань (цілей) має в умовах обмеженого складу сил і засобів авіації та сильної зовнішньої протидії.Показано, що дана задача може бути розв'язана за допомогою дослідження ефективності управління в спільній авіаційній групі пілотованої і безпілотної авіації.