Приведены результаты изучения магнитной восприимчивости горных пород южно-восточной части Предкарпатского прогиба и южно-западного окончания Северо-Восточной платформы на основании керна отдельных скважин и обнажений. Показано значительную вертикальную дифференциацию осадочных пород по их магнитным свойствам. По величине магнитной восприимчивости пород в разрезе осадочного чехла выделяются отдельные пачки и толщи, принадлежащие к разным стратиграфическим горизонтам.

Надано результати дослідження аномального магнітного поля та вертикального і латерального розподілу магнітної сприйнятливості осадових товщ нижнього карбону на Прирічному газоконденсатному родовищі. Виявлено складну структуру локального магнітного поля, яка пов'язується із особливостями геологічної будови фундаменту і верхньої частини осадового чохла. Встановлено помітні відмінності в параметрах магнітної сприйнятливості відкладів нижньо- і верхньовізейського під'ярусів нижнього карбону, які обумовлені літологією та фаціальними умовами утворення порід. Спостережено нівелювання величин магнітної сприйнятливості порід в зоні покладу. Обговорено гіпотезу механізму зв'язку локальних аномалій з нафтогазоносністю та перспективи розвитку магнітометричних досліджень в нафтопошукових цілях.

На підставі вивчення особливостей аномального магнітного поля і магнітної сприйнятливості гірських порід на нафтоносних і перспективних структурах Центральної частини Дніпровсько-Донецької западини побудовано їх геомагнітні моделі від різних аномалієутворювальних джерел у фундаменті та осадовій товщі. Результати математичного моделювання свідчать, що локальні магнітні аномалії амплітудою до 10 нТл і просторовими розмірами співмірними із розмірами структур, які спостерігались над досліджуваними родовищами вуглеводнів, найкращим чином апроксимуються моделлю, яка включає магнітну неоднорідність епігенетичного походження у передбачуваній зоні окиснення на невеликих глибинах (до 1 км від денної поверхні). Зроблено висновок про те, що особливості морфології аномального магнітного поля над родовищами вуглеводнів Центральної частини Дніпровсько-Донецької западини свідчать про їх генетичний зв'язок з нафтогазоносністю теригенно-карбонатних товщ нижнього карбону.

  Скачати повний текст

Приведено результати експериментальних вимірювань магнітної сприйнятливості гірських порід Передкарпатського прогину. Одержано нові дані та створено статистичну базу даних вимірів магнітної сприйнятливості гірських порід із різновікових формаційних комплексів Передкарпатського прогину. Виявлено диференціацію осадових товщ за магнітною сприйнятливістю на окремі літомагнітні комплекси.

Розглянуто результати геомагнітних спостережень в зонах родовищ вуглеводнів північно-західної частини Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Вивчено особливості локального магнітного поля та його динамічні зміни в часі. Встановлено, що над родовищами нафти та газу спостерігаються статичні та динамічні локальні магнітні аномалії, які приурочені до контролюючих тектонічних порушень. Зроблено висновок про генетичний зв'язок локальних аномалій із нафтогазоносністю досліджуваних родовищ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д340.443.2

Рубрики:

Магнітні властивості

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - виявлення особливостей аномального магнітного поля над нафтогазоносними структурами Передкарпатського прогину та його взаємозв'язків із покладами нафти та газу. Підводячи підсумки досліджень, зроблено висновки, що специфічні умови району робіт - висока густота населених пунктів, щільна мережа автомобільних доріг, електрифікована залізниця, газогони та лінії електропередач значно ускладнюють постановку магніторозвідувальних робіт (МРР) не надають змоги повною мірою вивчити особливості аномального магнітного поля над розвіданими покладами нафти та газу та перспективними структурами. Проте загалом район досліджень є сприятливим для виконання високоточних МРР, а використані під час досліджень методичні прийоми (встановлення додаткових пунктів варіаційних спостережень, проведення контрольних вимірів магнітного поля (МП), рознесених у часі на аномальних ділянках, вимірювання на додаткових паралельних профілях тощо) надали змогу одержати нові достовірні дані про характер аномального МП у північно-західній частині зовнішньої зони Передкарпатського прогину: на тлі регіональної складової геомагнітного поля виявлено локальні магнітні аномалії амплітудою від -10 до +10 нТл і завширшки від 2 до 5 км, складної морфології, які просторово тяжіють до тектонічно екранованих пасток вуглеводнів у алевритисто-піщаній товщі дашавської світи. Джерела локальних магнітних аномалій розміщені на незначних глибинах (перші сотні метрів) і представлені неоднорідностями, утвореними внаслідок епігенетичних змін за участю флюїдів вуглеводнів під час їх мікропросочування до денної поверхні. Для однозначнішої інтерпретації результатів досліджень МП, природи локальних аномалій над покладами вуглеводнів зовнішньої зони Передкарпатського прогину необхідне комплексування з іншими геофізичними методами (електро- та гравірозвідка, геохімія), виконання площівного магнітного знімання та капаметрії грунтового шару з відбором проб з еталонних зрізів верхнього шару завглибшки 1 - 2 м для вивчення їх магнітних властивостей та мінерального складу. Виявлені локальні аномальні магнітні ефекти можуть бути ознаками наявності покладів вуглеводнів і мають бути враховані під час комплексної інтерпретації сейсмічних, електро- та гравіметричних, геохімічних даних, побудови геофізичних моделей перспективних ділянок та їх підготовки до пошуково-розвідувального буріння.

Мета роботи - дослідження ефективності й інформативності комплексу тектономагнітного та магнітоваріаційного моніторингу для вивчення сучасної геодинаміки Антарктичного півострова у районі Української антарктичної станції "Академік Вернадський" (УАС). Методика робіт передбачає виконання довготривалих магнітоваріаційних спостережень на УАС, на основі яких розраховуються компоненти вектора електромагнітної індукції (вектор Візе) для геомагнітних варіацій у діапазоні 2,5 - 60 хв. Будуються ряди змін цих параметрів у часі. Тектономагнітні дослідження виконуються на стаціонарній мережі пунктів спостережень на Антарктичному геофізичному полігоні, на основі яких знаходять тектономагнітні аномалії і приріст локального магнітного поля між епохами спостережень (модуля повного вектора магнітного поля). Природа тектономагнітних аномалій, як правило, пов'язується зі змінами тектонічних напружень. Поєднання магнітоваріаційних і тектономагнітних спостережень надасть змогу підвищити достовірність тектонофізичної інтерпретації геофізичних і геологічних даних для вивчення сучасної динаміки Антарктичного півострова. Проаналізовано й узагальнено результати тектономагнітних і магнітоваріаційних спостережень на УАС "Академік Вернадський" та Антарктичному тектономагнітному полігоні, одержані за 1998 - 2017 рр. Досліджено часові зміни параметрів електромагнітної індукції (вектора Візе) та локального геомагнітного поля. Виявлено аномальні ефекти в тектономагнітних варіаціях та часових змінах вектора Візе, викликані сейсмотектонічними процесами в літосфері регіону. Виконано порівняльний аналіз тектономагнітних і магнітоваріаційних даних та обгрунтовано можливість їх комплексування для здійснення моніторингу сучасних сейсмотектонічних процесів у районі УАС. Висновки: проведено спільний аналіз довготривалих багаторічних рядів тектономагнітного поля і магнітоваріаційних параметрів на УАС "Академік Вернадський". Виявлено кореляцію між тектономагнітними аномаліями на Антарктичному геодинамічному полігоні та аномальними ефектами у часових рядах вектора Візе. Комплекс тектономагнітного та магнітоваріаційного моніторингу є органічним і надає змогу у поєднанні з сейсмічним та іншими геофізичними методами одержувати надійну інформацію про геодинаміку регіону Антарктичного півострова.

Наведено наукові праці, присвячені проблемам геофізичних, геологічних, геодезичних досліджень: вивченню глибинної будови, тектоніки та геодинаміки земної кори; сейсмології та геофізичних досліджень сейсмоактивних регіонів; технологій геолого-геофізичного прогнозування геологічного середовища для пошуків родовищ нафти і газу та інших корисних копалин; геофізичного моніторингу еконебезпечних природних і техногенних процесі. Розглянуто методи математичного та фізичного моделювання та геоінформаційні технології для обробки та інтерпретації геофізичних даних. Зауважено, що ці питання були обговорені на VIII Міжнародній науковій конференції "Геофізика і геодинаміка: прогнозування та моніторинг геологічного середовищ", яка проходила 5 - 7 жовтня 2021 р. у Львові. Наведено результати археолого-геофізичних досліджень багатошарового могильника Підгора на Полтавщині. Розглянуто координати та механізм вогнища землетрусів поблизу с. Тросник у 2013 - 2015 pp., крихкі та пластичні деформації порід земної кори Закарпатського прогину, деякі результати магніторозвідки трипільського поселення Залуква на Верхньому Подністров'ї. Увагу приділено моделюванню регіонального магнітного поля території України.

Подано наукові праці, присвячені проблемам геофізичних, геологічних, геодезичних досліджень: вивченню глибинної будови, тектоніки та геодинаміки земної кори; сейсмології та геофізичних досліджень сейсмоактивних регіонів; технологій геолого-геофізичного прогнозування геологічного середовища для пошуків родовищ нафти, газу та інших корисних копалин; геофізичного моніторингу еконебезпечних природних і техногенних процесів. Розглянуто методи математичного та фізичного моделювання, геоінформаційні технології для обробки та інтерпретації геофізичних даних. Розкрито особливості апробації частотно-резонансної технології обробки супутникових знімків на ділянці буріння свердловини на родовищі вуглеводнів у Харківській області. Досліджено сучасну термобаричну та геодинамічну еволюцію земної кори Закарпатського прогину та зв'язок формування розвитку корисних копалин і корової сейсмічної активності регіону. Показано можливості використання магнітометрів для виявлення вибухонебезпечних предметів. Розкрито особливості формування ємнісно-фільтраційних властивостей порід-колекторів у відкладах Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. Увагу приділено регенерації вуглеводневих покладів у нафтогазоносних басейнах України.