Проаналізовано дві найвідоміші українські збірки паремій "Українські прислів'я, приказки і таке інше" М. Номиса і "Галицько-руські народні приповідки" І. Франка та визначено місце релігійних фразеологізмів у системі українського приповідкового матеріалу. Зроблено порівняльний аналіз способу упорядкування та подавання релігійної фразеології у збірках, визначено основні функціонально-семантичні групи релігійних фразеологізмів, наведено багатий ілюстративний матеріал.

Досліджено зміни термічного і льодового режимів рівнинних річок України за умов кліматичних змін. Обгрунтовано нові наукові підходи до складання короткострокових прогнозів появи льодових явищ з використанням методів багатовимірного статистичного аналізу. Оцінено вплив атмосферної циркуляції на формування льодового режиму річок. Встановлено значущий зв'язок між гідрометеорологічними характеристиками на водозборах річок Дністер і Десна з індексами атмосферної циркуляції Півнично-Атлантичного коливання і Скандинавського коливання відповідно. На основі R-модифікації факторного аналізу визначено головні чинники процесу льодоутворення для рівнинних річок України. Запропоновано використовувати дискримінантну функцію для побудови нових методик прогнозу льодових явищ. Розроблено методики короткострокових прогнозів дат початку льодових явищ для окремих рівнинних річок України з урахуванням кліматичних змін через індекси атмосферної циркуляції.

Проаналізовано використання релігійної фразеології у підручниках і посібниках з мови як важливий чинник культури навчального видання. Розглянуто традиції української дидактики та сучасні тенденції щодо використання релігійних фразеологізмів у навчальному процесі.

На основі даних гідрометеорологічних спостережень установлено кількісні показники змін кліматичних чинників та характеристик стоку річки Тилігул. Показано, що відбувається зростання температур повітря на фоні незначної зміни кількості опадів, яка спричиняє зменшення річного та максимального стоку, зростання тривалості літньо-осінньої межені і скорочення зимової, зміну дат настання та тривалості льодових явищ.

Об'єкт дослідження - річка Великий Куяльник. Метою роботи є оцінка водних ресурсів річки Великий Куяльник в умовах змін клімату у ХХI ст., визначення впливу різних чинників водогосподарської діяльності на формування стоку річки Великий Куяльник. Робота базується на використанні стохастичної моделі "клімат-стік", розробленої в ОДЕКУ, де на вході використовуються метеорологічні дані та відомості про масштаби водогосподарських перетворень, а на виході отримуються характеристики природного та побутового (перетвореного водогосподарською діяльністю) стоку. Найбільший вплив на стік річки Великий Куяльник здійснюють штучні водойми, кількість яких потребує скорочення. Отримані за моделлю "клімат-стік" результати розрахунків побутового стоку за кліматичними сценаріями RCP4.5 та RCP8.5 дозволяють зробити висновок, що у XXI сторіччі буде відбуватися зменшення стоку річок водозбору р. Великий Куяльник, що, в свою чергу, призведе до руйнування водних ресурсів річок (побутовий стік на період 2011 - 2050 рр. за сценарними даними зменшиться майже у два рази у порівняні із сучасним).

Висвітлено роль перекладеної українською мовою богословської літератури у формуванні посттоталітарної свідомості. Відзначено, що український читач після падіння залізної завіси отримав змогу вільно читати Біблію та ознайомитися з капітальними працями видатних західноєвропейських богословів, де із застосуванням сучасного наукового інструментарію порушено важливі суспільні проблеми. Ці професійно перекладені твори стали не лише цінними релігійними текстами, а поглибили розуміння багатьох соціальних проблем сучасного світу, стали добрим орієнтиром у складних життєвих ситуаціях, джерелом сучасного трактування біблійних висловів та вербалізації нових понять релігійного буття.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д225.73 + Д247.6

Рубрики:

Лимани

Зміни і коливання кліматів

Шифр НБУВ: Ж25662 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше застосовано комплексний підхід до аналізу української релігійної фразеології, простежено способи опрацювання релігійних фразеологічних одиниць (від середини XIX ст. - до сьогодення). Акцентовано увагу на особливостях фіксації та тлумачення релігійної фразеології в різні періоди української історії (дототалітарний, тоталітарний, посттоталітарний). Визначено типологічні ознаки для зарахування виокремлених одиниць до релігійної фразеології, охарактеризовано генетичні, тематичні та структурно-семантичні групи релігійних фразеологічних одиниць. Розкрито роль релігійної фраземіки у навчально-дидактичному процесі, в сучасних публіцистичних текстах та в інтернет-просторі. Розширено корпус релігійної фразеології через залучення оригінальних і перекладних праць мислителів сучасності. Поглиблено розуміння проблеми позалінгвальних чинників, що впливали та впливають на функціонування релігійних фразеологічних одиниць в сучасному мовному просторі. На основі найновіших лексикографічних праць та інтернет-ресурсів показано динамічні процеси в корпусі релігійної фразеології української мови.