Розглянуто особливості вживання літери г в українській мові у загальних і власних назвах. Висвітлено історію утворення українського правопису з 1918 р. до сучасного періоду, зокрема, розглянуто зміни правил вживання букв г і г. Викладено тлумачення наукових термінів з буквою г. Для більшості термінів наведено додаткові форми: закінчення родового та давального відмінків іменників, особові закінчення дієслів.

Рассмотрены особенности использования буквы г в украинском языке в общепринятых словах и собственных названиях. Освещена история украинской орфографии с 1918 до современного периода, в частности рассмотрены изменения правил употребления букв г и г. Приведено толкование научных терминов с буковой г. Для большей части терминов приведены дополнительные формы: окончания родительного и дательного падежей, а также личные окончания глаголов.

Наведено розрахунки товщин мастильних плівок чотирьох мінеральних олив - вазелінової (медичної), індустріальної-20, компресорної-12М, авіаційної МС-20 - та залежності їх від температури і навантаження.

Розглянуто методи визначення гідродинамічних ефектів і розрахунку товщини мастильної наноплівки при контакті поверхонь твердих тіл.

Досліджено залежність діаметра плями зносу для пари сталь - сталь від вмісту компонентів мастильної композиції на основі хімічно модифікованої ріпакової оливи.

Наведено моделі шорсткої поверхні твердого тіла. На прикладі стрижневої моделі мікронерівностей на поверхні за їх формою I і II та двома способами формування поверхні (схема 1 і 2) за "лотерейною грою" та за таблицею випадкових чисел у випадку розподілу мікронерівностей установлено кореляційні зв'язки між статистичними характеристиками поверхні, які впливають на її властивості. Показано, що в обох випадках за схемою 2 дискретний розподіл має агрегативний (плямистий) характер. Наведено приклад переходу від дискретного до неперервного розподілу мікронерівностей за нормальним законом Гаусса.

Розглянуто доцільність використання рослинних олив як мастильних матеріалів для металевих поверхонь. Досліджено ІЧ-спектри рослинних олив у порівнянні з ріпаковою олією. Наведено результати дослідження ІЧ-спектрів кедрової олії з двох гір Карпат у порівнянні з кедровою олією з гір Алтаю.

Досліджено залежність інтенсивності зношування пари ароматичний поліамід - сталь від вмісту компонентів мастильної композиції на основі хімічно-модифікованої ріпакової оливи.

Досліджено антифрикційні та в'язкісно-температурні властивості водних розчинів низькомодульного калієвого скла, нафтенових і мінеральних олив, синтетичних рідин у точковому контакті чотирикульової машини тертя та на стенді кульового та роликового підшипників. Установлено, що низькомодульне рідке скло надає стальним поверхням високих протизносних і протизадирних властивостей. Виявлено механізм мастильної дії рідкого скла, який полягає в полімеризації силікатів калію з утворенням колоїдних частинок і наступній їх агрегації до гелю, що відповідає різним ступеням навантаження.

У процесі порівняльного аналізу показників фізико-механічних і теплофізичних властивостей виявлено переваги високотермостійких полімерів над звичайними низькотермостійкими як перспективних композиційних матеріалів для метало-полімерних вузлів тертя за умов граничних навантажень і високих температур. Виявлено вплив природи полімерних матриць і наповнювачів - вуглецевих волокон на антифрикційні властивості композитів за умов надграничних і граничних навантажень під час тертя без мащення та з обмеженим мащенням. Показано покращання зносостійкості композитів у разі використання як полімерних матриць суміші високотермостійких полімерів.

Досліджено навантажувальну здатність наноплівок ріпакової оливи на металевих поверхнях від типу каталізатора сульфідування. Показано, що мастила, які сульфідовано за присутності дитіодиморфоліну, надають металевим поверхням більшу навантажувальну здатність, ніж за присутності дифенілтіосечовини; у цьому випадку ефект зростає зі збільшенням вмісту хімічно зв'язаного сульфуру від 0 до 20 %.

Наведено результати дослідження антифрикційних властивостей полігліколів як доданків до рослинних олив, і полібутенів, нафтенових, мінеральних і синтетичних олив за умов граничного навантаження. Показано, що навантажувальна здатність полігліколевих олив лінійно залежить від молекулярної маси олив лише для певного класу.

Проаналізовано літературні джерела щодо рослинних олій як альтернативних (вуглеводневі мінеральні оливи та синтетичні рідини) мастильних матеріалів, а саме: сировинна база, фізико-хімічні, екологічні, антифрикційні, в'язкісно-температурні властивості, хімічна модифікація та використання.

На мікромоделі "чорної скриньки" досліджено уявний процес покриття шорсткої поверхні підкладки складним вихідним складом речовин. Показано залежність складу покриття, висоти виступу мікронерівності та його діаметра над середньою поверхнею покриття, бонітету, показної площі та віку мікронерівностей від експозиції та стрімкості схилу, висоти над підкладкою та типу ансамблів мікронерівностей покриття. За допомогою теорії графів складено мажорантні ряди функцій відгуку, що дозволило зменшити їх кількість у ході вирішення оптимізаційного завдання.

Узагальнено методи та критерії оцінок змащувальної здатності мастильних матеріалів на чотирикульовій машині тертя (ЧМТ). Досліджено 3 варіанти новітніх методів випробувань на ЧМТ. За новими методами під час випробувань знайдено 2 піки, які віднесені до критичного навантаження різної фізико-хімічної природи, - руйнування фізичного адсорбційного шару (1-й пік) і хімічного адсорбційного шару (2-й пік). Виявлено, що позитивне зміщення піків залежить від ступеня оксиетилювання ріпакової олії. Найбільший ефект хімічної модифікації ріпакової олії спостережено під час сульфуризації 3,5 % сірки. У цьому випадку зміщення 1-го піку, у порівнянні з немодифікованою ріпаковою олією, відбувається на 1069, а другого - на 4063 - 4802 Н.

Досліджено властивості наноплівок, сформованих з органічних та неорганічних рідин на металевих поверхнях під час динамічного контакту за високих і надвисоких тисків. За допомогою комплексу в'язкісно-температурних критеріїв рідин показано, що між критичним навантаженням на наноплівку та цими показниками існують нелінійні зв’язки, що спонукало шукати інші критерії оцінювання властивостей наноплівки. Одержані формули для розрахунків гідродинамічних ефектів та товщин наноплівок у контакті двох твердих тіл, точність і надійність яких підтверджена експериментально та за контактно-гідродинамічною теорією мащення з урахуванням відновленого реологічного параметру. З'ясовано залежності критичного навантаження та захисних функцій щодо зносу контактних поверхонь від гідродинамічних ефектів та товщин наноплівок, сформованих із рослинних олій та їх хімічних модифікацій, мінеральних, нафтенових і полібутенових олив, калієвого рідкого скла, полігліколевих, перфлуорполіетерних та інших синтетичних рідин та встановлено кореляційні зв'язки між цими величинами. Досліджено властивості наноплівок, сформованих із хімічно модифікованої ріпакової олії за умов динамічного контакту за надвисоких тисків. Показано, що сульфуруванням, оксіетилюванням або обома процесами досягаються надвисокі показники критичного навантаження, що витримують наноплівки, та її захисні функції щодо зносу контактних поверхонь. Методами математичного планування та аналізу експерименту оптимізовано композицію сульфурованої ріпакової олії за відносними гідродинамічними ефектами та товщинами наноплівки та за показником діаметра плями зносу, інтенсивності об'ємного зношування.

Досліджено технологію отримання та властивості етиленових композицій із різним вмістом мастил. Вивчено антифрикційні властивості нафтових і поліглікольних олив. Показано, що продукти конденсації відповідно до етилен- та пропіленгліколю мають сьогодні практичний інтерес як мастильні матеріали. Показано в'язко-механічні властивості поліетилену у разі додавання різної кількості мастильних матеріалів.