Вперше визначено епідеміологічні особливості поширення гепатитів B і C (ГВ і ГС) на Полтавщині. Одержано нові дані про дійсну інтенсивність, параметри, тенденції розвитку, рушійні сили епідемічного процесу (ЕП) ГВ і ГС. Виявлено провідну роль прихованого компонента ЕП, активність якого визначається переважанням субклінічних недіагностованих форм гострих і хронічних гепатитів. Встановлено дійсну інфікованість донорів крові вірусами ГB і ГC, уточнено форми та стадії інфекційного процесу. Проведено порівняльний аналіз чутливості різних методів виявлення слідів прихованої крові й удосконалено методику контролю якості передстерелізаційної очистки медичного інструметарію багаторазового використання. Вивчено дезінтегрувальну дію дезінфекційних засобів (ДЗ), які належать до різних хімічних груп, на нуклеїнові кислоти збудників ГВ і ГС й обгрунтовано доцільність застосування альдегідровмісних ДЗ для знезараження цих вірусів. Визначено основні напрямки удосконалення профілактичних і протиепідемічних заходів на Полтавщині щодо зниження інтенсивності ЕП ВГ з парентеральним механізмом передачі збудників.

Проведено поглиблене клініко-епідеміологічне та лабораторне обстеження 100-а донорів станції переливання крові віком від 18-ти до 29-ти років. З'ясовано частоту HBV- i HCV-iнфекцій серед донорів за станом на 2004 р. Уточнено можливі шляхи інфікування та встановлено частоту виявлення клінічних ознак. За попередніми даними інфікованість донорів у регіоні для HBV становить 26 %, для HCV - 10 %. Використання HBsAg та анти-HCV як визначальних маркерів HBV- i HCV-iнфекцій є вкрай недостатнім і не відображає реальної поширеності цих інфекцій. Для скринінгу донорів доцільно використовувати розширений спектр серологічних маркерів HBV- i HCV-iнфекцій.

Проведено углубленное клинико-эпидемиологическое и лабораторное обследование 100-а доноров станции переливания крови в возрасте от 18-ти до 29-ти лет. Выяснена частота HBV- и HCV-инфекций среди доноров по состоянию на 2004 г. Уточнены возможные пути инфицирования и установлена частота выявления клинических признаков. По предварительным данным инфицированность доноров в регионе для HBV составляет 26 %, для HCV - 10 %. Использование HBsAg и анти-HCV как отличительных маркеров HBV- и HCV-инфекций крайне недостаточно и не отображает реального распространения этих инфекций. Для скрининга доноров целесообразно использовать расширенный спектр серологических маркеров HBV- и HCV-инфекций.

20 жовтня 2017 р. у приміщенні Музею визвольної боротьби України (Львів) відбулася міжнародна наукова конференція, організаторами якої стали Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, Львівський національний університет ім. І. Франка, Наукове товариство імені Шевченка, Львівський історичний музей. Учасники заходу актуалізували роль та місце Української революції 1917 - 1921 рр. в історії нашої країни та Східної Європи, узагальнили уроки українського державотворення цієї доби, реконструювали відображення подій революції в культурному просторі, зокрема в музейних експозиціях України та зарубіжжя; проаналізували механізми й закономірності функціонування колективної пам'яті.

Висвітлено актуальне питання останніх років для України - інноваційний розвиток машинобудівних підприємств в умовах суспільної нестабільності. Розроблено науково-методичний підхід оцінювання рівня інноваційного розвитку машинобудівних підприємств в умовах суспільної нестабільності. Удосконалено підходи до формування організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку машинобудівних підприємств. Запропоновано структуру організації інноваційного центру на вітчизняних підприємствах. Уточнено трактування понять "інновації" та "інноваційний розвиток". Систематизовано чинники впливу на інноваційний розвиток машинобудівних підприємств. Запропоновано комплексний підхід до оцінювання впливу чинників на інноваційний розвиток машинобудівного підприємства на основі регресійного моделювання та прогнозування. Систематизовано основні підходи до групування чинників впливу інноваційного розвитку вітчизняних машинобудівних підприємств в умовах суспільної нестабільності, їх декомпоновано за такими класифікаційними групами: техніко-економічні, організаційно-управлінські, політично-правові, соціально-психологічні. Чинники, які негативно впливають на інноваційний рівень сучасних підприємств виділено у запропонованій моделі формування організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку машинобудівних підприємств для їх врахування у дієвих управлінських рішеннях.

Вивчено механізми використання психологічних засобів і протистояння агресивним намірам Росії. У процесі досліджень використано загальнонаукові методи: порівняльний аналіз і логічне узагальнення. Запропоновано організацію попереджувальних заходів на основі використання гуманітарного інструментарію. Виявлено причини безвідповідального вторгнення агресора в суверенне суспільство та мотиви державної агресивності росіян. Визначено у цих процесах місце і роль мовного контенту. Росіяни, у результаті використання фейкового інформування населення, створюють передумови до, нібито, протестних настроїв людей та наголошують "визволяти російськомовних", здійснюють анексію української території т.д. Названо недосконалості ідеології, що там панує. Висвітлення окремих розбіжностей у поглядах на російську монолітність. Окремі зарубіжні (здебільшого російські) політологи стверджують, що там народ масово підтримує свого правителя-президента, в силу численних соціальних і політичних, інформаційних чинників. Це відбувається, навіть, при тому, що він та його оточення безоглядно не лише "фейкують", а й безоглядно грабують народні ресурси і безсоромно вивозять награбоване за кордон, нагло лякаючи ним (закордоном) пограбованих і вони вірять йому, бо у росіян нібито така ментальність. Хто не вірить, йому "пришивають ярлик" запроданця і так триває століттями. Вони, у принципі, патріоти і, навіть, у "ярмі вірності вождеві" завжди почуваються "щасливішими", ніж всі є європейці разом узяті. Реалізація певних заходів державою для попередження широкомасштабно агресії росіян, активізації державотворчих процесів в Україні. Виявлено, що багато українців уподобляються росіянам. Колись, комуністичними ідеологами стверджувалося, що ми браття, і суспільство повірило цьому, і теж, як засвідчує громадська думка, громадяни отримали право першими гинути за своїх гнобителів. Встановлено, що хто сіє зневіру в душах українців, хто позбавляє їх надії та оптимізму і чому ми це комусь дозволяємо. Висвітлено погляди на ці проблеми людей, які неупереджено оцінюють агресію росіян в Україні.