Одним із шляхів утворення варіантів слів є модифікація роду. Родоваріантність лексем - явище досить поширене і становить фреквенталію мовного розвитку. Вона може бути маркованою за часовою шкалою і визначатися постійними системно-структурними особливостями мовних норм. Досліджено родоваріантність іменників французької мови на всіх етапах розвитку і відображено її роль у становленні мовної дійсності.

Розглянуто генезис фонетико-морфологічної варіантності слова та його прагматичну і комунікативну функції. Простежено зв'язок морфних елементів зі значенням слова на підставі праць Ж. Вандрієса і Ж. Гугенейма. Проаналізовано функціональний підхід до поняття слова російських лінгвістів: М. А. Бородіної, Л. М. Скреліної, А. Н. Степанової, які започаткували принципи аналітичної морфології. Ці праці дають змогу простежити становлення аналітичної форми слова протягом різних періодів еволюції мови. На аналізі конкретних прикладів показано, що слово є одиницею морфологічної варіантності; на рівні мови воно функціонує як інваріант, на рівні мовлення його, зазвичай, відображають неструктуровані варіанти словоформ.

Мета роботи - визначити, як використання різних методик вагінального оперативного розродження шляхом вакуум-екстракції плода (за традиційною або оптимізованою технологією) асоціюється з найближчими наслідками пологів для новонароджених. Проаналізовано неонатальні ускладнення, пов'язані з використанням традиційної та запропонованої методики вакуум-екстракції, у 93-х вагітних. Застосування вдосконаленої методики вакуум-екстракції для оперативного вагінального розродження асоціювалось із зниженням частоти асфіксії новонародженого (ВШ = 0,023; ДІ: 0,007 - 0,076), синдрому дихальних розладів плода (ВШ = 0,088; ДІ: 0,011 - 0,706), кефалогематом (ВШ = 0,207; ДІ: 0,052 - 0,823) та ушкодження центральної нервової системи (ВШ = 0,109; ДІ: 0,013 - 0,946) у порівнянні з традиційною методикою вакуум-екстракції.

Вивчено найближчі та віддалені наслідки пологів для матері (ушкодження м'яких тканин, стан м'язів тазового дна, якість життя, дисфункція тазових органів і сексуальна функція) та новонародженого (оцінювання за шкалою Апгар, гіпоксично-ішемічна енцефалопатія, пологова травма, соматичний та неврологічний стан дітей першого року життя) при оперативному розродженні в другому періоді пологів з використанням вакуум-екстракції (ВЕ). Розроблено уніфіковану математичну модель щодо визначення положення передлежачої голівки плода, безпечного для застосування ВЕ, яка враховує індекс маси тіла, дані зовнішнього та внутрішнього акушерського дослідження. Наведено переваги запропонованої методики операції ВЕ плода в порівнянні з традиційною методикою. Розширено уявлення щодо структури акушерських травм у разі оперативного вагінального розродження шляхом ВЕ в другому періоді пологів, а саме: ушкоджень м'яких тканин і травм промежини. Вперше за допомогою опитування проведено оцінювання якості життя й особливостей сексуальної функції у жінок після оперативних пологів з використанням ВЕ. Вперше вивчено дитячу захворюваність і розвиток дітей протягом першого року життя після оперативних пологів залежно від методики ВЕ плода.

В акушерській практиці сепсис залишається найбільш серйозною причиною материнської смертності, посідаючи провідне місце в її структурі. Зниження імунного статусу та підвищення згортання крові, притаманні вагітності, є сприятливим фоном для генералізації інфекційного процесу та розвитку септичних ускладнень. У лікуванні акушерського сепсису на перше місце виходять питання організації інтенсивної терапії з урахуванням ретельного дотримання принципу ранньої цілеспрямованої терапії (early goal-directed therapy), що надає змогу знизити летальність на 16 % у порівнянні зі звичайною тактикою. Наведено аналіз випадків материнської смертності від сепсису у Вінницькій області в 2015 р. та викладено сучасні підходи до покращання діагностики та лікування з позиції доказової медицини.

Прееклампсія є потенційно серйозним ускладненням вагітності у світі. Тяжка прееклампсія є причиною 9 - 26 % загальної материнської смертності та значної частини передчасних пологів, а також материнської та неонатальної захворюваності. Ступінь захворюваності зростає з урахуванням збільшення у загальній популяції кількості випадків ожиріння, підвищення віку майбутніх матерів і жінок, які страждають на супутні соматичні захворювання. Останні досягнення у розумінні патофізіології прееклампсії відкрили нові шляхи профілактики, скринінгу та лікування цього стану. Відомо, що прееклампсія є фактором ризику серцево-судинних захворювань як у матері, так і в дитини, що надає можливість проведення ранніх профілактичних заходів. Нові інструменти для раннього виявлення та лікування тяжкої прееклампсії можуть призвести до революції у практиці у найближчі роки. Мета клінічного впровадження алгоритму дій CALM DOWN для медичного персоналу за тяжкої прееклампсії полягає у зменшенні випадків материнської та перинатальної смертності внаслідок комплексної командної роботи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.228 + Р716.115 + Р716.125

Рубрики:

Передчасні і запізнілі пологи

Багатоплідна вагітність

Багатоплідні пологи

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Однією з головних умов правомірності згоди на медичне втручання є інформованість пацієнта. Згода на епідуральну аналгезію в пологах є унікальною. Питання автономії та компетентності українських пацієнток є спірним через низький рівень обізнаності щодо знеболення пологів на етапі антенатального консультування. Часто вагітні жінки вперше зустрічаються з анестезіологом безпосередньо в пологах, коли час для ознайомлення з інформацією та прийняття свідомого рішення вкрай обмежений. Висвітлено основні проблемні питання інформування жінок перед отриманням згоди на епідуральну аналгезію в пологах у здорових жінок. Наведено досвід анестезіологів Вінницького обласного перинатального центру, які проводять інформування вагітних про епідуральну аналгезію в пологах за допомогою інформаційного бюлетеня "Епідуральна аналгезія та пологи" на етапі допологового консультування, що значно зменшує етичні та практичні труднощі, пов'язані з необхідністю детального роз'яснення ризиків аналгезії пацієнтці на тлі сильного болю під час пологів. З позицій доказової медицини розглянуто ризики та переваги епідуральної аналгезії в пологах, що має бути базисомдля консультування вагітних. Показано, що анестезіологи повинні бути обізнані щодо сучасних доказових даних із ризиків та переваг епідуральної аналгезії в пологах, а також щодо сучасних стандартів надання інформації пацієнтам.

Розглянуто питання профілактики розвитку резус-конфлікту. Представлено огляд літератури, клінічні настанови та рекомендації у висвітленні й обговоренні зазначеної патології. Описано історію створення антирезусного імуноглобуліну, результати перших його застосувань у вагітних. Наведено фактори прогнозування ризику розвитку гемолітичної хвороби плода та новонародженого, стандарти діагностики гемолітичної анемії. Висвітлено підходи до ведення даної патології, які рекомендовано іноземними професійними товариствами акушерів-гінекологів. У роботі детально представлено етапи профілактики резус-конфлікту: антенатальна профілактика у 28 - 34 тиж. вагітності, післяпологова профілактика, якщо новонароджений резус-позитивний, та профілактика після ускладнень вагітності, пов'язаних з допологовими фетоматеринськими кровотечами. Наведено показання та дози застосування антирезусного імуноглобуліну під час антенатальної профілактики у 28 - 34 тиж. вагітності. Детально описано менеджмент післяпологової профілактики, у якому зазначено дози та спосіб уведення антирезусного імуноглобуліну неалоімунізованим резус-негативним жінкам у випадку народження резус-позитивного немовляти, показання до підвищення дози антирезусного імуноглобуліну. Описано значення виконання тесту Клей-хауера-Бетке для оцінювання об'єму фетоматеринської трансфузії. Наведено стани, за яких проводять профілактику резус-конфлікту після ускладнень вагітності, пов'язаних з допологовими фетоматеринськими кровотечами, антирезусним імуноглобуліном. Розглянуто підходи до профілактики резус-конфлікту, які висвітлено у клінічному протоколі з акушерської та гінекологічної допомоги, що поєднує в собі всі найновіші світові рекомендації.

Післяопераційний контроль болю після кесаревого розтину (КР) є важливою проблемою для пацієнтів і медичних працівників. Частота неадекватного знеболювання після абдомінального розродження сягає 50 %. Це може бути наслідком необгрунтованих побоювань, що знеболювальні препарати або втручання можуть спричинити розвиток материнських і неонатальних побічних ефектів, а також тому, що інтенсивність болю після КР часто недооцінюється. Мета роботи - проаналізувати відповідність післяопераційного знеболювання в акушерських стаціонарах та відділеннях м. Вінницч та Вінницької області чинним протоколам. Проведено багатоцентрове регіональне опитування, в якому взяли участь 69 лікарів-анестезюлогів із 21 лікувального закладу м. Вінниця та Вінницької області, в яких надається допомога акушерським пацієнткам. Електронний опитувальник містив питання щодо оцінювання інтенсивності болю, вибору анальгетика(ів) і таймінгу їх введення для знеболювання жінок, які розроджуються шляхом КР. Отримані результати відображають практику 21/23 (91,3 %) акушерських стаціонарів і відділень у м. Вінниця та Вінницької області. Аналіз даних проведено за допомогою статистичного пакету "SPSS 20" (SPSS Inc.) версії 21.0.0 для "Windows". Установлено, що більшість (87 %) лікарів-анестезюлогів Вінницької області оцінюють післяопераційний біль, використовуючи опис породіллю інтенсивності больових відчуттів або візуально-аналогову шкалу. Серед лікарів-анестезіологів, які надають допомогу акушерським пацієнтам, 81,1 % дотримуються принципів мультимодальної аналгезії. її базисом є призначення ацетамінофену та нестероїдного протизапального засобу з або без опіоїдів. Встановлено, що перспективою підвищення ефективності знеболювання після КР є розроблення та впровадження в м. Вінниця та Вінницькій області чіткої єдиної стратегії лікування післяопераційного болю. При цьому слід більшою мірою реалізувати концепцію попереджувальної аналгезії (preventive analgesia) та планового призначення неопіоїдних анальгетиків через фіксовані проміжки часу (кожні 6 год). Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.