Рассмотрены основные теоретические аспекты проблемы психологического здоровья детей и подростков в условиях учебного заведения. Предложены подходы к разработке системы мониторинга психологического здоровья в школе.

Розглянуто актуальні медичні, психологічні та соціальні проблеми дітей-сиріт. Наведено результати досліджень системи утримання та виховання біологічних і соціальних сиріт, проаналізовано стан їх соматичного та психічного здоров'я, психосоціальні аспекти, медичне забезпечення. Висвітлено організаційно-профілактичні заходи, спрямовані на покращання здоров'я дітей, їх психосоціальної адаптації.

Рассмотрены актуальные медицинские, психологические и социальные проблемы детей-сирот. Приведены результаты исследований системы содержания и воспитания биологических и социальных сирот, проанализированы состояние их соматического и психического здоровья, психосоциальные аспекты, медицинское обеспечение. Освещены организационно-профилактические мероприятия, направленные на улучшение здоровья детей, их психосоциальной адаптации.

На підставі комплексного обстеження 362-х дітей раннього віку (242 дитини з порушеннями розвитку та 120 дітей з типовим розвитком) та психодіагностичного обстеження 429-ти батьків, з яких 189 осіб - батьки дітей з порушеннями розвитку; визначено структуру порушень когнітивного, моторного, мовленнєвого та соціально-емоційного розвитку дітей, індивідуально-психологічні особливості та типи захисно-копінгової поведінки батьків, здійснено типологізацію дитячо-батьківських відносин. Установлено зв’язок між рівнем затримки розвитку дитини та індивідуально-психологічними характеристиками батьків. Визначено якісні особливості когнітивного, моторного, мовленнєвого, соціально-емоційного розвитку залежно від наявності в дитини неврологічної, генетичної патології або розладів спектра аутизму. Розроблено та впроваджено в практику психологічну модель раннього втручання, яка спрямована на відновлення та розвиток компетенцій дітей з порушеннями психічного розвитку, запобігання їх інвалідизації, підвищення якості життя та нормалізацію життя родини. Оцінено результативності розробленої психологічної моделі раннього втручання.

Висвітлено шляхи впровадження міждисциплінарної сімейно-центрованої програми раннього втручання на етапі первинної медико-санітарної допомоги. Програма спрямована на розв'язання проблем дорослих і дітей за умов сім'ї, формування у батьків (особливо у молодих і "проблемних") навичок усвідомленого підходу до здоров'я та розвитку дитини, залучення їх до розробки та надання послуг із покращання якості життя дитини.

Мета роботи - удосконалення профілактики розвитку та прогресування психосоматичних захворювань, психологічних відхилень в дітей шкільного віку із зони військового конфлікту. Проведено клініко-параклінічне обстеження 286 дітей шкільного віку, які мешкають на території Донецької і Луганської областей, та переселенців із цих зон. Для кількісного визначення рівня стресу використовували кардіоінтервалографію з подальшим аналізом варіабельності серцевого ритму. Психологічні особливості визначали з використанням таких методик: багатовимірної оцінки дитячої тривожності, внутрішньої картини здоров'я, тесту М. Люшера. Інтенсивність стрес-реалізуючих систем оцінювалась з урахуванням показників: кортизолу, адреналіну, норадреналіну, продуктів перекисного окиснення ліпідів; стрес-лімітуючих систем: серотоніну, мелатоніну, відновленого глутатіону, активності глутатіонпероксидази та супероксиддисмутази. Наведено особливості стану здоров'я дітей, характер психологічних відхилень з урахуванням дії психоемоційного стресу. Наведено відомості про дисбаланс показників стрес-регулюючих систем. Подано пропозиції стосовно медико-психологічного супроводу вищевказаного контингенту дітей. Висновки: більшість дітей із зони збройного конфлікту мають підвищений рівень емоційного напруження, що провокує активацію стрес-регулюючих систем, вираженість якої залежить від інтенсивності стресу. Зазначене впливає на формування психологічних відхилень та особливостей стану здоров'я, що потребує вжиття заходів щодо запобігання розвитку та загострень патології стосовно різних систем організму.

Мета роботи - визначення основної коморбідної патології у дітей із синдромом Дауна (СД), обгрунтування заходів спостереження та реабілітації. Наведено дані літератури та результати власного спостереження за 50 дітьми з СД віком від двох місяців до трьох з половиною років, які проходили реабілітаційні курси на базі БФ "Інститут раннього втручання для дітей з порушеннями розвитку та дітей-інвалідів". У дітей із СД відзначається висока частота аномалій розвитку систем, що потребує проведення певних медико-профілактичних і терапевтичних (у тому числі оперативних, медикаментозних) заходів. Основним завданням медичного супроводу такої дитини є своєчасна діагностика цих станів, їх корекція проводиться за тими самими принципами, що і у дітей без хромосомних порушень. Поєднання кількох патологічних станів, що є характерною особливістю цих дітей, ускладнює проведення реабілітаційних заходів. Не встановлено чітко визначених комбінацій патології та впливу різних комбінацій на результативність реабілітації, тому медичний супровід дітей із СД повинен мати індивідуальний характер і визначатися потребами конкретної дитини на певному етапі її розвитку. Встановлено, що наявність коморбідних станів впливає на перебіг періоду дитинства та можливості медико-психологічної реабілітації у дітей із СД. Медичний супровід таких дітей має велике значення, оскільки своєчасне виявлення патології з проведенням корекції визначає обсяг та ефективність індивідуальних реабілітаційних програм. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їх опікунів). Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Мета роботи - визначення основної коморбідної патології у дітей із синдромом Дауна (СД), обгрунтування заходів спостереження та реабілітації. Наведено дані літератури та результати власного спостереження за 50 дітьми з СД віком від двох місяців до трьох з половиною років, які проходили реабілітаційні курси на базі БФ "Інститут раннього втручання для дітей з порушеннями розвитку та дітей-інвалідів". У дітей із СД відзначається висока частота аномалій розвитку систем, що потребує проведення певних медико-профілактичних і терапевтичних (у тому числі оперативних, медикаментозних) заходів. Основним завданням медичного супроводу такої дитини є своєчасна діагностика цих станів, їх корекція проводиться за тими самими принципами, що і у дітей без хромосомних порушень. Поєднання кількох патологічних станів, що є характерною особливістю цих дітей, ускладнює проведення реабілітаційних заходів. Не встановлено чітко визначених комбінацій патології та впливу різних комбінацій на результативність реабілітації, тому медичний супровід дітей із СД повинен мати індивідуальний характер і визначатися потребами конкретної дитини на певному етапі її розвитку. Встановлено, що наявність коморбідних станів впливає на перебіг періоду дитинства та можливості медико-психологічної реабілітації у дітей із СД. Медичний супровід таких дітей має велике значення, оскільки своєчасне виявлення патології з проведенням корекції визначає обсяг та ефективність індивідуальних реабілітаційних програм. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їх опікунів). Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Мета роботи - проаналізувати й узагальнити міжнародний досвід використання скринінгу розвитку дітей перших років життя для раннього виявлення порушень розвитку та підвищення ефективності корекційних і розвиткових стратегій з урахуванням досягнень сучасної медичної науки та практики. Висвітлено сучасні підходи до виявлення порушень розвитку дітей раннього віку в медичній практиці з використанням інструментів скринінг-оцінки, що надає змогу своєчасно встановити ризики та визначити маршрут допомоги дитині. Така модель передбачає посилення співпраці між фахівцями медичної, психологічної, педагогічної та соціальної сфер між собою, а також фахівців із батьками. Підкреслено важливість залучення батьків до процесу скринінг-оцінки, використання їхніх знань для отримання всебічної та повної інформації щодо розвитку дитини. Медичний супровід і психолого-педагогічна підтримка сім'ї дитини з порушеннями здоров'я та розвитку у процесі яких спеціалісти допомагають батькам створювати в домашніх умовах спеціальне розвиваюче середовище для своєчасного задоволення особливих потреб малюка, є найефективнішою формою надання комплексної допомоги, в тому числі послуги раннього втручання. Наведено інформацію щодо міжнародного досвіду впровадження системи скринінгу розвитку дітей раннього віку та її ефективності. Показано, що використання скринінг-оцінки та моніторингу розвитку в медичній практиці створює передумови для виявлення проблем у розвитку на ранньому етапі, збереження здоров'я, підвищення благополуччя дітей і сімей, що їх виховують, надає змогу підвищити ефективність лікування або розвивальних заходів, мінімізувати наявні та попередити вторинні затримки розвитку в дитини. Виявлено, що залучення лікарів первинної ланки охорони здоров'я до проведення скринінгу розвитку є важливим етапом формування системи сучасної допомоги дітям раннього віку та їхнім сім'ям. Доведено необхідність впровадження скринінгу розвитку в повсякденну практику у робочий процес фахівців первинної медичної допомоги та забезпечення відповідної підготовки цих спеціалістів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.