Розглянуто зміни агрокліматичних умов вирощування озимої пшениці в осінньо-зимовий та весняно-літній період за різними сценаріями зміни клімату та їх вплив на фотосинтетичну продуктивність культури.

Надано оцінку впливу можливих змін клімату на продуктивність озимої пшениці в Україні. Висвітлено тенденції та можливі сценарії зміни глобального клімату та клімату в Україні. Надано кількісну оцінку впливу агрометеорологічних умов на формування врожаю озимої пшениці та оцінку агрокліматичних ресурсів. Ідентифіковано параметри моделі формування озимої пшениці щодо грунтово-кліматичних умов України. Встановлено кількісні характеристики коливання урожайності та валових зборів зерна озимої пшениці за різноманітними сценаріями зміни клімату в Україні. Наведено рекомендації щодо зміни структури посівних площ озимої пшениці з урахуванням фактора зміни клімату України.

Висвітлено проблеми зміни клімату в Україні під впливом природних і антропогенних факторів. Увагу приділено зміні режиму опадів і температури повітря, агрокліматичним умовам країни, засухам. Запропоновано сценарій (прогноз) найбільш імовірної зміни клімату України у першій половині XXI ст. Наведено приклади наслідків зміни клімату для умов життєдіяльності та здоров'я українського населення. Розглянуто деякі аспекти адаптації державної економіки та населення країни до кліматичних змін.

Освещены проблемы изменения климата в Украине под влиянием природных и антропогенных факторов. Уделено внимание изменению режима осадков и температуры воздуха, агроклиматическим условиям страны, засухам. Предложена сценарий (прогноз) наиболее вероятного изменения климата Украины в первой половины XXI в. Даны примеры последствий изменения климата для условий жизнедеятельности и здоровья украинского населения. Рассмотрены некоторые аспекты адаптации государственной экономики и населения страны к климатическим изменениям.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-31

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж69659 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Неефективність сучасної української моделі системи охорони здоров'я (СОЗ) загрожує існуванню суспільства і держави. У цій ситуації актуальне переорієнтування СОЗ на профілактичний напрям, що створює не тільки об'єктивні передумови поліпшення здоров'я нації, але й сприяє формуванню соціально-психологічного стану суспільства, за якого у громадян виникає мотивація дотримуватись індивідуально орієнтованих профілактичних рекомендацій. Висловлено думку про необхідність сконцентрувати ресурси медичної науки на виконанні фундаментальних і прикладних досліджень у тих галузях, де Україна ще має значний науковий потенціал.

Розроблено методику використання знімків з геостаціонарних супутників для оцінки стану рослин, проведено статистичний аналіз залежності середньої урожайності по областях України від декадного НДВІ, побудовано апроксимуючу функцію для прогнозування урожайності, на прикладі озимої пшениці показано, що використання НДВІ є найбільш інформативним для раннього (травневого) прогнозування.

Описано основні джерела надходження формальдегіду в атмосферне повітря великих міст. Розглянуто часову динаміку середньорічних концентрацій формальдегіду в атмосфері м. Київ, проаналізовано рівень забруднення повітря цією домішкою в різних частинах міста, встановлено повторюваність випадків перевищення формальдегідом максимально-разової та середньодобової гранично допустимих концентрацій.

Розглянуто динаміку кліматичних характеристик опалювального періоду в Києві за 1900 - 2013 рр. з використанням даних метеорологічних спостережень. У результаті статистичних розрахунків і аналізу виявлено, що в зазначений період суми від'ємних температур опалювальних сезонів зменшуються, водночас спостерігається скорочення тривалості опалювального періоду. У цілому сучасне потепління клімату сприяє зменшенню витрат комунального господарства на опалення приміщень у холодний період року.

Розглянуто загальну макроекономічну ситуацію, що пов'язана із зовнішнім боргом. Проаналізовано сучасні тенденції управління зовнішніми позиками країн, зокрема України. Розкрито вплив зовнішніх позик країн світу на економічні показники України.

Здійснено огляд становлення та еволюції співробітництва України з Світовим банком, визначено основні недоліки співробітництва та встановлено основні напрями вдосконалення такого співробітництва з метою підвищення ефективності реформування соціально-економічної сфери України. Запропоновано заходи, які слід здійснити Уряду України з метою ефективного використання допомоги, що надається Світовим банком. Визначено сфери, які потребують пріоритетного реформування за допомогою ресурсів Світового банку задля подолання кризових явищ та досягнення соціально-економічного зростання.

Співробітництво України з МФО характеризується, з одного боку, бажанням та готовністю країни залучати кошти міжнародних донорів, та з іншого боку, неефективністю використання отриманих ресурсів. Попри позитивні кроки у реформуванні окремих аспектів соціально-економічної сфери, Україна залишається "enfant terrible" МФО, оскільки замість проведення системних реформ у ключових галузях, країна накопичила безпрецедентні борги і продовжує використовувати нові ресурси задля погашення попередніх боргів. Враховуючи таку специфіку взаємовідносин України з МФО, проаналізовано особливості та перспективи управління зовнішнім державним боргом України. Зосереджено увагу на напрямах підвищення ефективності використання залучених кредитів від МФО та на заходи, які необхідні для створення внутрішньоекономічних чинників забезпечення зовнішнього державного боргу країни, а також окреслено основні чинники, які заважають країні належним чином виконати вимоги міжнародних кредиторів.

Поліпшення якості гідрометеорологічних продуктів та обслуговування різних категорій кінцевих користувачів наразі є найважливішим завданням гідрометеорологічної служби України. Впровадження цих заходів передбачає широке застосування сучасних технологій гідрометеорологічних вимірювань, а також інформаційно-обчислювальних технологій, таких як Інтернет речей, Великі дані, Хмарні обчислення. Розглянуто сучасний стан та перспективи застосування технології Інтернету речей в гідрометеорологічній діяльності, зокрема, в роботі гідрометеорологічних організацій Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій, з метою підвищення якості гідрометеорологічних продукції та послуг. Поява Інтернету речей стала новим кроком у застосуванні Інтернету та Веб-технологій і дозволило перейти від статичної мережі до динамічного набору пристроїв усіх типів і розмірів, які використовують електроніку, програмне забезпечення, датчики та мережеве з'єднання. Запропоновано рекомендації щодо посилення роботи з впровадження цієї перспективної інформаційної технології в практику проведення інструментальних спостережень, збору та оброблювання даних, а також обслуговування користувачів. Рекомендації передбачають вирішення низки технологічних, організаційних та правових питань. Перехід на нову технологію слід здійснювати поетапно у міру удосконалення елементної бази датчиків, збільшення швидкості та надійності каналів зв'язку. Найбільш оптимальним варіантом рішення може стати програмно-цільовий підхід, в основі якого лежатиме комплексна програма технологічного розвитку гідрометеорологічної служби на період до 5 років. Це дозволить розглядати розвиток інформаційних технологій в контексті з розвитком інших напрямків діяльності гідрометеорологічної служби: технічним переоснащенням мереж спостережень; удосконаленням управління служби в цілому та її окремих ланок; зміцненням її матеріально-технічної бази та кадрового потенціалу тощо.

Досліджено об'єктивні першопричини й еволюцію виникнення міжнародних фінансових організацій (МФО) і посилення їх впливу у світовій економіці та на національні економіки країн світу, зокрема й України. Дано розгорнутий аналіз основних видів діяльності МФО в контексті започаткованого реформування після 2010 р., а також їх ролі у сучасній світовій фінансовій архітектурі. Проаналізовано становлення, розвиток і перспективи співробітництва між МФО та країнами світу, в тому числі Латинської Америки, Східної Європи та Східної Азії. Виявлено основні вироблені стратегії та підходи у часи кризових явищ та активного співробітництва між МФО і країнами, що найбільше залучали допомогу від МФО. Установлено детермінанти участі країн у фінансуванні з боку Міжнародного валютного фонду в результаті побудови комплексної кореляційно-регресійної моделі, охарактеризовано соціально-економічні наслідки такої участі, у тому числі за допомогою економетричного тестування. Визначено основні етапи розвитку та напрями вдосконалення взаємовідносин України з МФО, зокрема щодо покращення організаційних механізмів співробітництва, управління зовнішньою заборгованістю в контексті такої співпраці та щодо підвищення ефективності використання коштів, одержаних від даних організацій.