Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: З85-03

Рубрики:

Електроніка

Шифр НБУВ: Ж69219 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: З252.8

Рубрики:

Сонячні батареї

Шифр НБУВ: Ж24835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зворотний зв'язок (ЗЗ) у педагогіці є невід'ємною частиною освітнього процесу. Завдяки наявності ЗЗ у процесі навчання відбувається інтеграція діяльності викладача з діяльністю студента. Відомим способом ЗЗ є опитування студентів. Проте, усне опитування затребує значну частину часу заняття, письмове - вимагає виділення часу поза практичними заняттями на перевірку письмових відповідей. Тестування за допомогою комп'ютерів вимагає наявності локального програмного комплексу для такого опитування, а також обмежує місцеположення проведення занять. Новітні інформаційні технології надають можливість здійснювати персоніфікований ЗЗ у навчальному процесі. BYOD (Bring Your Own Device) - це технологія використання власних принесених пристроїв у роботі. Використання т.з. "хмарних" технологій, з одного боку, забезпечує доступ студенту до навчального засобу з довільного місцеположення, з іншого боку, надає можливість викладачу швидко аналізувати індивідуальне зростання кожного студента чи узагальнювати таке в цілому по групах студентів. Використано "хмарний" сервіс опитування від google та власні смартфони студентів. Проведено статистичний аналіз результатів тестування з визначенням коефіцієнта складності, коефіцієнта дискримінативності тестового завдання, коефіцієнта кореляції результатів відповіді тестового завдання та загального результату тестування. Використання BYOD-технологій і "хмарного" сервісу google-форми зменшило час для опитування студентів - 3 - 5 хв., підвищило інтерес до інформатики. Валідність тестових завдань динамічно перевірялася впродовж тестування, в разі потреби проводилося їх удосконалення. Зроблено висновки, що поєднання технології BYOD із "хмарними" технологіями створює можливості здійснювати гнучкий ЗЗ зі студентами впродовж навчання, підвищувати їх зацікавленість у використанні сучасних інформаційних технологій. Кінцева мета впровадження такого елемента навчання - підвищення ефективності засвоєння студентами теоретичного та практичного матеріалу курсу.

Для узгодження інформаційної пари викладач-студент розроблено та впроваджено в освітній процес сукупність завдань, що наближено відтворюють задачі з практики медичних психологів. Загальновідомо, що для того, щоб процес передачі інформації відбувся, необхідне узгодження параметрів інформаційної пари джерело-приймач. У випадку телекомунікаційних мереж приймач для отримання інформації за обраним каналом зв'язку підлаштовує свої параметри з параметрами джерела інформації. Освітній процес викладання інформаційних дисциплін для студентів, обрана спеціальність яких (на перший погляд) віддалена від інформатики, вимагає зміни способу подачі інформації від джерела (викладача) для кращого та більш ефективного сприйняття приймачем (студентом). Розробка завдань з інформаційних технологій, що за змістом передбачають освоєння методів обробки інформації, а за формулюванням наближені до реалій обраної студентом спеціальності, є шляхом узгодження інформаційної пари викладач-студент. Проведено аналіз наукових джерел, спостереження за освітнім процесом, аналіз результатів навчання студентів у відповідності до проблеми дослідження. Розроблено курс "Інформаційні технології в медицині" для студентів спеціальності "Медична психологія", який містить сукупність змістових модулів із завданнями, які наближені до реальних задач, що постають перед практикуючими медичними психологами. Встановлено, що процес узгодження інформаційної пари викладач-студент є динамічним і нескінченним із точки зору поглиблення засвоюваності студентами переданої інформації від викладача, оскільки поряд з освітнім процесом відбуваються зміни в оточувальному житті, що вимагають постійних змін. Наприклад, перехід більшості сфер життя на віддалений режим роботи в зв'язку з пандемією. Тому в курс введено завдання для опанування навиків роботи з он-лайн технологіями: створення сайтів, он-лайн опитувальників, обробка результатів засобами "хмарних" застосунків.

Мотивація студентів вивчати непрофільні предмети низька. Її підвищення можна досягти за рахунок міжпредметної інтеграції, завдяки якій студенти ширше бачать місце та роль усіх предметів в освітньому процесі за обраним напрямком підготовки. Мета дослідження - вивчення можливостей поглиблення міжпредметної інтеграції для підвищення мотивації студентів до вивчення медичної інформатики при використані елементів голографічного підходу. У процесі дослідження використано такі методи: теоретичні (аналіз науково-методичної літератури для окреслення проблеми викладання інформаційних дисциплін у медичних закладах вищої освіти); емпіричні (спостереження, аналіз та систематизація). Розроблено курс занять з медичної інформатики з використанням голографічного підходу. Для розгляду на практичних заняттях завдань, близьких до професійного життя медиків, сформовано масив інформації медичного спрямування, який складається з бази даних уявних пацієнтів і набору теоретичних відомостей про медичні показники, симптоми хвороб та алгоритми їх лікування. Опанування кожної теми відбувалося з використанням даного масиву інформації та випливало з результатів, отриманих на попередніх заняттях. Студенти створюють блок-схеми медичних алгоритмів і системи підтримки прийняття медичних рішень, проводять математичну обробку медичних даних, вивчають можливості візуалізації медичної інформації. Для поглиблення міжпредметної інтеграції при викладанні дисципліни Медична Інформатика студентам спеціальності Медицина використано голографічний підхід. У межах цього підходу знання з медицини та інформатики формують "опорну" та "предметну" хвилю відповідно. В результаті накладання цих двох хвиль формується об'ємне бачення міжпредметних зв'язків. Студенти працюють з одним масивом інформації медичного спрямування, вивчаючи різні інформаційні технології її обробки, що надає можливість підвищити мотивацію студентів до вивчення дисципліни.