Розглянуто місце механізму управління інноваційним розвитком в системі стратегічного управління організації. Подано особливості цього механізму під час застосування відповідних стратегій і організаційних структур, а також розглянуто його взаємодію з підсистемами організації. Наведено сучасні підходи, які можна використати під час формування механізму управління інноваційним розвитком.

Висвітлено проблеми створення позитивного інвестиційного клімату територіальними органами влади, вирішення яких дозволить територіальній громаді залучити інвестиції для розвитку економіки, збільшити зайнятість населення, відрахування до бюджету тощо.

Описано та систематизовано засоби впливу органів влади різних рівнів на інвестиційне середовище України з метою забезпечення узгодженості загальнонаціональних інтересів із інтересами інвесторів і активізації інноваційно-інвестиційної діяльності на регіональному рівні. Запропоновано алгоритм відбору інноваційно-інвестиційних програм і проектів для цільового фінансування за рахунок внутрішніх джерел інвестування.

Уточнено визначення інноваційності організації. Обгрунтовано вибір чинників, що її забезпечують. Розглянуто економічний зміст достатнього рівня інноваційності організації та її інвестиційної привабливості. Виділено місце та роль інноваційності організації у забезпеченні достатнього рівня її інвестиційної привабливості. З'ясовано можливості встановлення поточного та перспективного рівня оцінки інноваційності організації та їх вплив на підвищення конкурентних якостей цієї організації в плані залучення необхідного обсягу інвестицій для її розвитку.

Проаналізовано механізм управління інвестиційною діяльністю в економіці регіону. Увагу приділено загальним засадам визначення сутності механізму управління макро- та мікроекономічними процесами. Висвітлено окремі проблеми регіональної економіки, що вирішуються за умови регульованого впливу держави на створення привабливого інвестиційного середовища у регіоні. Визначено пріоритети та перспективи регіонального розвитку, а також пропозиції щодо вдосконалення механізму інвестиційної регіональної політики.

Розглянуто актуальну проблему забезпечення ефективного функціонування вітчизняних організацій у ході застосування стратегічного підходу до вибору й обгрунтування альтернативних варіантів їх розвитку за кризових умов. Уточнено практичні особливості реалізації вибору стратегії розвитку. Показано роль і значимість інвестиційної стратегії за фінансування вибраного варіанта розвитку.

З позицій системного підходу розглянуто механізм інноваційного розвитку адаптації вітчизняних підприємств галузі машинобудування до змін у ринковому середовищі. Управління інноваційним розвитком машинобудівних підприємств запропоновано вдосконалювати за допомогою таких адаптаційних способів регулювання як оптимізація витрат, реструктуризація виробничо-збутової діяльності, стимулювання персоналу до розробки та впровадження новацій.

Розглянуто актуальну проблему формування фундаменту для переходу організацій на якісно вищий рівень їх інвестиційної привабливості за умови виконання ними реструктуризаційних або трансформаційних стратегічних перетворень. Виконано диференціації типів і форм реструктуризації та вивчено їх вплив на вирішення фінансових проблем організацій, на потенційну оцінку рівня їх інвестиційної привабливості.

Здійснено обстеження 144-х пацієнток репродуктивного віку з фоновими патологічними процесами шийки матки та хронічними запальними процесами додатків матки. Вивчено взаємозв'язок між етіологією, даними ендоскопічного, морфологічного та ультраструктурного досліджень, а також змінами імунного статусу. Установлено пригнічення місцевого та загального імунітету, а також порушення функціонального стану ектоцервіксу. Установлено, що традиційна терапія не призводить до нормалізації знайдених відхилень. Доведено, що застосування флуронізиду, що має антихламідійну дію та виражений імуномодулювальний ефект, сприяє нормалізації гомеостазу зазначених хворих, зменшенню кількості рецидивів та ускладнень захворювання, а також має нормалізувальний вплив на ультраструктуру клітин у місці захворювання.

Проведено дослідження інтертекстуальних елементів у поезії І.Калинця, які функціонують у тексті як метафоричні вирази. Творчий доробок поета розглянуто як цілісну структуру, підпорядковану одній ідеї - побудові текстуального простору для існування ідеальної України. Зроблено висновок, що інтертекстуальні елементи є засобом для руйнування навколишньої реальності та будівельним матеріалом для формування текстової. З'ясовано, що у перших збірках митець намагається створити замкнений у минулому світ на підставі використання інтертекстуальних зв'язків різного типу з фольклором, слов'янськими міфами, біографіями українських культурних діячів. Подальший творчий період характеризується усвідомленням екзистенціального відчуження від світу та поступовим витісненням реальності у текстовий простір. Встановлено, що основним прийомом є квазіінтертекстуальність і використання як передтекстів публіцистичних статей і документів. З'ясовано, що у другій частині творчого доробку, написаного в ув'язненні, поет створює текстовий простір у географічному, історичному, аудіовізуальному та символьному аспектах з використанням різноманітних типів інтертекстуальних зв'язків, зокрема інтермедіальних. З'ясовано, що передтекстами є легенди, казки, твори української літератури, а також скульптурні й архітектурні витвори, живописні полотна українських та європейських майстрів, знаки зодіаку, букви й числа.

На підставі дослідження сучасних особливостей інвестування, зокрема впливу глобалізації та динамічності середовища, обгрунтовано показники, що характеризують інвестиційну привабливість виробничо-господарських структур. Розроблено теоретичні засади формування комплексного показника рівня інвестиційної привабливості з урахуванням впливу факторів середовища (макрорівня, стану внутрішніх функціональних сфер діяльності даних структур та перспективи реалізації інвестиційних проектів). Для забезпечення необхідного рівня інвестиційної привабливості виробничо-господарських структур розроблено рекомендації щодо організації моніторингової системи та визначення стратегії їх розвитку за результатами моніторингу та управління виявленими ризиками.

Викладено методичні підходи до оцінювання загальноекономічного розвитку областей Західного регіону, проведено розрахунок абсолютних і відносних показників їх розвитку. Проаналізовано ефективність використання виробничих ресурсів і проведено оцінку рівня ділової активності в регіоні на основі даних про результати функціонування економіки Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької областей.

Изложены методические подходы к оценке общеэкономического развития областей Западного региона, проведен расчёт абсолютных и относительных показателей их развития. Проанализирована эффективность использования производственных ресурсов и проведена оценка уровня деловой активности в регионе на основе данных о результатах функционирования экономики Волынской, Закарпатской, Ивано-Франковской, Львовской, Ровенской, Тернопольской, Черновицкой областей.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР3)290-56

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено теоретико-прикладні засади оцінювання та забезпечення інвестиційної привабливості регіону, запропоновано методичні підходи до проведення комплексного оцінювання інвестиційної привабливості на макро-, мезо- та мікрорівнях. Виділено напрями регулювання інвестиційної привабливості регіону та регіональних виробничо-господарських структур. За результатами діагностики рівня інвестиційної привабливості цих структур сформовано аналітичну основу для проведення моніторингу зміни інвестиційної активності в регіоні. Виділено стратегічні напрями підвищення інвестиційної привабливості регіональних виробничо-господарських структур. Внесено практичні пропозиції щодо управління ризиками в системі регулювання привабливості інвестиційних проектів.

Обгрунтовано теоретико-методичні засади моніторингу інвестиційної привабливості регіону. Запропоновано методичні рекомендації для аналізу інвестиційних ризиків, що виникають у регіоні. Розроблено алгоритм оцінювання інвестиційної привабливості, який визначає послідовне втілення відповідних етапів оцінювання, що в підсумку дозволяє побудувати рейтинги регіонів за фактичними та прогнозними синтетичними й інтегральними показниками їх інвестиційної привабливості. Проведено аналіз економічного потенціалу семи областей Західного регіону України (Волині, Закарпаття, Івано-Франківщини, Львівщини, Рівненщини, Тернопільщини та Чернівецької області), а також комплексне оцінювання інвестиційної привабливості цих областей за період 2003 - 2009 рр. Висвітлено ключові напрями, визначено дієві способи та методи активізації залучення інвестицій в економіці Західного регіону України.

Викладено основні підходи до визначення сутності інфраструктури та класифікації її об'єктів. Описано чинну систему управління об'єктами інфраструктури у регіонах України. Проаналізовано особливості нормативного регулювання розвитку інфраструктури, методику оцінювання наявності й ефективності об'єктів інфраструктури Західного регіону (ЗР). Проведено комплексну оцінку техніко-економічного стану об'єктів виробничої та соціальної інфраструктури ЗР за 2003 - 2008 рр., визначено напрями забезпечення розвитку інфраструктури ЗР.

Изложены основные подходы к определению сущности инфраструктуры и классификации её объектов. Описана действующая система управления объектами инфраструктуры в регионах Украины. Проанализированы особенности нормативного регулирования развития инфраструктуры, методика оценки наличия и эффективности объектов инфраструктуры Западного региона (ЗР). Проведена комплексная оценка технико-экономического состояния объектов производственной и социальной инфраструктуры ЗР за 2003 - 2008 гг., определены направления обеспечения развития инфраструктуры ЗР.

Досліджено інноваційні фактори конкурентоспроможності за сучасних умов інтернаціоналізації. Відзначено, що під впливом інформатизації формується єдине поле технологічного, наукового знання, алгоритмів прийняття господарських рішень, що актуалізує необхідність осмислення відносин "людина-природа" на новому історичному етапі. Показано, що сучасні макроекономічні моделі й інструменти оптимізації ресурсокористування в регулятивній практиці зарубіжних країн відображають традиційні інструменти впливу держави на ринкові механізми, містять диверсифіковані способи узгодження природоохоронних завдань, засобів переробки матеріальних ресурсів із загальними регулятивними цілями. Обгрунтовано, що еволюція ресурсокористування включає інституційні, організаційно-правові інструменти, розробку й упровадження відповідних законів, стандартів, нормативів, податків на шкідливі викиди, а також різноманітні форми державної підтримки впровадження нових і прогресивних ефективних видів техніки, технологій, матеріалів.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР-4ВОЛ)0-97

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати комплексного оцінювання інвестиційної діяльності у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Тернопільській і Чернівецькій областях за 2005 - 2010 рр. Проведено аналіз інвестицій в основний капітал регіону за джерелами їх фінансування та за напрямами вкладень в галузевому розрізі, тобто за видами екологічної діяльності. Визначено ефективність інвестиційних процесів та основні тенденції їх розвитку в областях Західного регіону шляхом розрахунку коефіцієнта оновлення основних засобів, інвестовіддачі та рентабельності інвестицій, представлених у динаміці. Обгрунтовано напрями оптимізації капіталовкладень, трансформацій у структурі економіки регіонів на підставі обраних критеріїв ефективності використання інвестиційних ресурсів.

Показано розроблений методичний підхід до оцінювання стану виробничої інфраструктури регіону. Розкрито перелік показників для такої оцінки (групових та індивідуальних). Наведено способи визначення інтегральних показників оцінювання стану виробничої інфраструктури загалом та її окремих напрямів.