Проанализированы проблемы применения минимизации пробега в качестве критерия оптимальности транспортной задачи. Предложены новые критерии оптимальности и подход к их выбору для различных условий перевозки грузов. Предложеный подход к выбору критериев оптимальности позволяет существенно снизить суммарные затраты на перевозку и оптимизировать план перевозок в соответствии с поставленными перед перевозчиком задачами.

Висвітлено історію становлення етнокультурної психології як самостійної дисципліни, її взаємозв'язки з іншими галузями психології. Показано сфери наукових досліджень культурних змінних у представників різних країн і в різний час. Докладно розглянуто особливості інкультурації особистості у власному суспільстві, варіанти функціонування в іншій культурі. Окрему увагу присвячено питанню зародження та розв'язання етнокультурних конфліктів у теперішній час.

Досліджено психологічні чинники вибору стратегії акультурації особистості. Узагальнено теоретичні положення крос-культурного та психолого-антропологічного, одновимірного та двовимірного підходів, які покладено в основу обгрунтування психологічного змісту та детермінант акультурації. З’ясовано типові профілі особистості, яка обирає відповідну стратегію. Встановлено залежність вибору стратегії акультурації від індивідуальних психологічних та соціально-демографічних чинників. Визначено найбільш сензитивну до змін стадію акультурації. З’ясовано, що інтеграцію найчастіше обирають особи із яскраво вираженою фемінінністю, відкритістю та цілеспрямованістю. В основному представники юнацького віку з невеликим рівнем культурної дистанції, які спілкуються нерідною мовою, виїхали на навчання або за програмою обміну та почувають себе культурно захищеними. Асиміляцію обирають особи, які мають яскраво виражену довіру до суспільства-реципієнта; особи молодого віку, які мають низьку культурну дистанцію, спілкуються нерідною мовою та почувають себе в безпеці. Сепарацію обирають чуттєві, замкнені, істеричні, цілеспрямовані, імпульсивні та схильні до агресії особи, з високою культурною дистанцією, які спілкуються рідною мовою та не відчувають культурної безпеки. Маргіналізацію обирають інфантильні особи зрілого віку, які виїжджають працювати, спілкуються здебільшого нерідною мовою та не відчувають культурної безпеки.