Індекс рубрикатора НБУВ: Р264.96 + Р267.890

Рубрики:

Рикетсії. Хламідії

Воші (Paediculidae)

Шифр НБУВ: Р111044 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.113

Рубрики:

Окремі біохімічні продукти лікарських рослин в фармації

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовані екологічні особливості існування збудника висипного тифу в період згасання епідемічного процесу в Україні, що пов'язані з персистенцією рикетсій Провачека в організмі людей, які перенесли в минулому цю хворобу. Відзначено постійне зменшення імунного прошарку та підвищення чутливості населення до цієї інфекції, зростання ураженості одежними вошами - класичними переносниками рикетсій Провачека. У разі взаємодії означених вище чинників не виключено утворення епідемічного ланцюга з циркуляцією збудника серед людей за допомогою переносника.

Наведено дані з вивчення інсектицидів, запропоновано як тест-інсекти використовувати лабораторну популяцію Pediculus humanus corporis (de Geer), що культивується в лабораторії рикетсійних інфекцій Львівського НДІЕГ понад 70 років, яка не мала жодного прямого контакту з будь-якими інсектицидними засобами і характеризується високою чутливістю до них. Визначення токсичної дії проведено відносно вошей на всіх стадіях їх розвитку: на яйце - овіцидна, на імаго та личинки - інсектицидна дія. Метод лабораторного дослідження обрано відповідно до інструкції з застосування для кожного засобу окремо залежно від його препаративної форми та способу застосування. Під час аналізу результатів дослідження антипедикульозних засобів за інсектицидною дією безпосередньо враховано результати тільки тих дослідів, у контролях яких (крім контролю специфічної дії АДР і тих речовин, що мають відомі інсектицидні властивості) загибель вошей не перевищує 10 %. Під час аналізу результатів вивчення овіцидної дії антипедикульозних засобів враховано результати тільки тих дослідів, у контролях яких (крім контролю специфічної дії АДР) спостерігається масовий вихід личинок. Для практичного застосування рекомендовано тільки високоефективні антипедикульозні засоби, які викликають загибель 100 % тест-інсектів.

Приведены данные изучения действия инсектицидов, предложено в качестве тест-инсектов использовать лабораторную популяцию Pediculus humanus corporis (de Geer), которая культивируется в лаборатории риккетсионных инфекций Львовского НИИЭГ более 70 лет, которая не имела ни одного прямого контакта с какими-либо инсектицидными средствами и характеризуется высокой чувствительностью к ним. Определение токсического действия проводят относительно вшей на всех стадиях развития: на яйцо - овицидное, на имаго и личинки - инсектицидное действие. Метод лабораторного исследования выбирают соответственно инструкции об использовании для каждого средства отдельно в зависимости от его препаративной формы и способа использования. При анализе результатов исследования антипедикулезных средств по инсектицидному действию непосредственно учитывают результаты только тех исследований, в контролях которых (кроме контроля специфического действия АДР и тех веществ, которые имеют известные инсектицидные свойства) гибель вшей не превышает 10 %. При анализе изучения овицидного действия антипедикулезных средств учитывают результаты только тех исследований, в контролях которых ( кроме контроля специфического действия АДР) наблюдается массовых выход личинок. Для практического использования рекомендованы только высокоэффективные антипедикулезные средства, которые вызывают гибель 100 % тест-инсектов.

Соціологічне дослідження, проведене методом анкетного опитування різних груп населення (учні загальноосвітніх шкіл, студенти середніх і вищих навчальних закладів, вчителі та батьки учнів загальноосвітніх шкіл), засвідчило недостатній рівень знань серед усіх груп респондентів щодо медичного значення, умов паразитування, профілактики та лікування педикульозу. Доведено, що санітарно-просвітня робота з цього питання не забезпечує необхідного гігієнічного виховання населення і потребує докорінного покращання.

Социологическое исследование, проведенное методом анкетного опроса разных групп населения (учащиеся общеобразовательных школ, студенты средних и высших учебных заведений, учителя и родители учащихся общеобразовательных школ), свидетельствует о недостаточном уровне знаний среди всех групп респондентов о медицинском значении, условиях паразитирования, профилактике и лечении педикулеза. Показано, что санитарно-просветительская работа по этому вопросу не обеспечивает необходимого гигиенического воспитания населения и требует коренного улучшения.