Досліджено перебіг реакцій заміщення атома хлору 2,3-дихлор-1,4-нафтохінону амінофосфоновим замісником. Розроблено зручні та ефективні препаративні методики синтезу монозаміщеного похідного 1,4-нафтохінону та калієвої солі на його основі.

Досліджено перебіг реакцій заміщення атомів хлору 2,4,6-трихлор-1,3,5-триазину різними аміновмісними та хіноїдними замісниками. Розроблено зручні та ефективні препаративні методи синтезу моно-, ди- та тризаміщених похідних 1,3,5-триазину.

Досліджено перебіг реакцій заміщення атомів хлору 2,4,6-трихлор-1,3,5-триазину різними гетероциклічними замісниками. Розроблено зручні та ефективні препаративні методи синтезу моно-, ди-, тризаміщених похідних 1,3,5-триазину.

Розглянуто хімічний склад живих організмів, а також будову та властивості білків, жирів, вуглеводів, нуклеїнових кислот, ферментів, вітамінів і гормонів. Описано процеси обміну речовин: ліпідів, вуглеводів, нуклеотидів, простих і складних білків, мінеральних солей. Наведено відомості про енергетичний обмін і вплив різних речовин, зокрема, фармацевтичних препаратів, на енергетику клітин. Розглянуто механізми гормональної регуляції обміну речовин і функцій. Висвітлено питання біохімії окремих органів і систем: міжклітинного матриксу, печінки, крові та м'язової тканини. Проаналізовано особливості метаболізму лікарських засобів за умов живого організму та у поєднанні з нормальним обміном речовин.

Рассмотрены химический состав живых организмов, строение и свойства белков, жиров, углеводов, нуклеиновых киcлот, ферментов, витаминов и гормонов. Описаны процессы обмена веществ: липидов, углеводов, нуклеотидов, простых и сложных белков, минеральных солей. Даны сведения об энергетическом обмене и влиянии различных веществ, в частности, фармацевтических препаратов, на энергетику клеток. Рассмотрены механизмы гормональной регуляции и обмена веществ и функций. Освещены вопросы биохимии некоторых органов и систем : межклеточного матрикса, печени, крови и мышечной ткани. Проанализированы особенности метаболизма лекарственных средств в условиях живого организма и в соединении с нормальным обменом веществ.

Розроблено методи синтезу нових біологічно активних фосфоровмісних похідних 1,2- та 1,4-нафтохінонів. Встановлено перебіг взаємодії 2,3-дихлоро-1,4-нафтохінону з триетиламіном, будову їх донорно-акцепторного комплексу та на модельній реакції - оптимальні умови реакції нуклеофільного заміщення в ряді 1,2- і 1,4-нафтохінонів з фосфоровмісними моно- та бісамінофосфоновими та фосфоровмісними СН-кислотами. Розроблено прості та зручні препаративні методики синтезу нових фосфоровмісних похідних 1,2- та 1,4-нафтохінонів. За програмою PASS визначено основні напрями експериментальних біологічних досліджень на бактерицидну, фунгіцидну, протипухлинну, цитотоксичну й інші види активності, а молекулярний докінг показав спорідненість нафтохінонів до рецепторів епідермального фактора росту EGER.

Проведено взаємодію 2,3-дихлор-1,4-нафтохінону з триетиламіном і визначено напрямки утворення продуктів реакції.

В опытах на крысах показано, что курсовое введение калиевой соли 2-глицино-3-хлор-1,4-нафтохинона (соединение VI) (7,4 мг/кг в/бр), как и бемитила (34 мг/кг в/бр) в условиях 15-дневной физической нагрузки способствовало нормализации протекания энергетических процессов в скелетных мышцах (увеличивались энергетические ресурсы, устранялся лактоацидоз, активизировался липолиз), а также взаимоотношений в системе про- антиоксидантов. Как результат, это приводило к достоверному повышению физической выносливости исследуемых животных в конце эксперимента.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г263.217-4 + Г252.551.2

Рубрики:

Нітропохідні. Амінопохідні піридину

Нафтохінони

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано нові потенційно біологічно активні сполуки шляхом взаємодії 3-хлоро-2-(3,5-ди-трет-бутил-4-гідроксифеніл)-1,4-нафтохінону з амінокислотами. Проведено комп'ютерне прогнозування та здійснено експериментальне дослідження біологічної активності одержаних сполук, будову яких підтверджено за допомогою фізико-хімічних методів аналізу.

Взаимодействием 2-N-аминокислотных производных 3-хлор-1,4-нафтохинона с D-(+)-глюкозоамином получены D-(+)-глюкозиламмонийные соли 2-N-R-3-хлоро-1,4-нафтохинона, изучены их физико-химические свойства. Биологический скрининг полученных солей показал, что они обладают антимикробной активностью и малотоксичны.

Синтезовано нові амідні й ефірні похідні 2,3-фталоїлпіроколін-1-карбонової кислоти. Модернізовано одержання 2,3-фталоїлпіроколін-1-карбонової кислоти. Синтезовані гетероцикли є дуже важливими в органічному синтезі для пошуку нових біологічно активних сполук із широким спектром дії. Проведений прогноз біологічної активності з використанням комп'ютерної програми PASS C&T показав доцільність подальших досліджень нових синтезованих сполук.

Досліджено нуклеофільність аміногрупи у 2-положенні 1,4-нафтохіноїдного фрагменту у порівнянні з нуклеофільними властивостями аміногруп у 6- і 7-положенні в реакціях алкілювання, ацилювання, а також за взаємодії з сульфінілхлоридами та сульфоніл-хлоридами. Встановлено, що за наявності аміногрупи у молекулі заміщеного 1,4-нафтохінону відбувається зсув електронної густини в сторону нафтохіноїдного циклу з відповідною зміною заряду на атомах вуглецю у певному положенні. Таким чином реакційна здатність аміногрупи в реакції алкілювання є найвищою у 7-му атомі вуглецю, дещо нижчою активність аміногрупи у 6-му положені та найнижчою у 2-положенні 1,4-нафтохінону.

Хінолін та його похідні є важливими сполуками для хімічного синтезу та розроблення на їх основі нових лікарських засобів. Відоме практичне застосування низки речовин із хіноліновим гетероциклом у медичній практиці. Виконано прогнозований скринінг біологічної активності, цитотоксичності та токсичної дії на щурах синтезованих S-алкілових естерів 8-хінолінтіосульфокислоти (8-ХТСК) із використанням відповідних online програм. Виявлено, що вони є малотоксичними речовинами з широким спектром біологічної дії та високим значенням імовірності активності, що засвідчує доцільність продовження експериментальних досліджень їх властивостей. Особливої уваги заслуговують метиловий та етиловий естери 8-ХТСК.

Вміщено термінологічну інформацію із сфери професійної діяльності біотехнолога, представлено більше 700 біотехнологічних термінів та визначень. Структуровано за алфавітним принципом. Системність і структурованість термінології дозволяє оптимізувати процес роботи з термінологічним матеріалом, сприяє швидкому пошуку та засвоєнню інформації. Створено як додаткове інформаційне забезпечення термінологічною базою даних в сфері теоретичної та експериментальної біотехнології, яку сукупно не висвітлено у спеціальній літературі. Призначено для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю "Біотехнології та біоінженерія". Зазначено, що сучасна біотехнологія охоплює уявлення про основні промислові штами мікроорганізмів, які використовуються в біотехнології та методи їх селекції, а також знайомить з особливостями зберігання та підготовки мікроорганізмів до виробничого процесу. Зауважено, що основні методи виробничого культивування промислових мікроорганізмів зумовлено санітарними та екологічними вимогами до біотехнологічних виробництв, методами забезпечення та контролю асептики в біотехнологічній промисловості, типами кінцевих продуктів та специфікою їх отримання. Поняття біотехнології дає можливість обґрунтувати особливості промислового культивування та застосування культур ізольованих клітин і тканин в сучасних біотехнологіях, основні напрямки генної інженерії рослин і тварин та загальне уявлення про використання мікроорганізмів на основних біотехнологічних виробництвах фармацевтичного, харчового, сільськогосподарського, екологічного спрямування. Визнано основні напрямки селекції промислових штамів та загальну характеристику основних біотехнологічних етапів отримання первинних та вторинних метаболітів, екзо- і ендометаболітів, клітин та біопродуктів харчових біотехнологій.

Розглянуто широкий спектр тем, пов'язаних з устаткуванням і проєктуванням фармацевтичних виробництв. Увагу приділено розробці проєктів, вибору інженерного обладнання, плануванню й організації виробничих процесів. Подано інформацію про основні типи устаткування, які використовуються в фармацевтичних виробництвах, їх функції та конструктивні особливості. Наведено характеристики масообмінних процесів в технології виробництва лікарських препаратів. Висвітлено технологічні особливості та конструктивні елементи реакційної апаратури.