Розглянуто філософські засади становлення, концептуально-математичну базу, методологічні й організаційні особливості науки доби глобалізації. Зроблено висновок, що подальший розвиток науки здійснюється у процесі її концентрації, синтезу гуманітарного та природничого потенціалу та потребує формування нового підходу до проблеми творчості в економічно-екологічному й інноваційно-аксіологічному контексті з урахуванням ціннісних та етичних норм. Проаналізовано сукупність концептуально-математичних проблем і парадоксів, які розкривають специфіку гносеологічної ситуації та методологічних орієнтирів математичного пізнання та виступають узагальненою моделлю проблемного поля науки доби глобалізації. Досліджено особливості формування методології креативної діяльності, розкрито методологічний потенціал науки доби глобалізації.

Рассмотрены философские основы становления, концептуально-математическая база, методологические и организационные особенности науки эпохи глобализации. Сделан вывод, что дальнейшее развитие науки осуществляется в процессе ее концентрации, синтеза гуманитарного и естественного потенциала и требует формирования нового подхода к проблеме творчества в экономико-экологическом и инновационно-аксиологическом контексте с учетом ценностных и этических норм. Проанализирована совокупность концептуально-математических проблем и парадоксов, которые раскрывают специфику гносеологической ситуации и методологических ориентиров математического познания и выступают обобщенной моделью проблемного поля науки эпохи глобализации. Исследованы особенности формирования методологии креативной деятельности, раскрыт методологический потенциал эпохи глобализации.

Запропоновано визначення змісту наукової творчості як засади інноваційної діяльності та її наслідків. Обгрунтовано актуальність установлення взаємовідношення між науково-пізнавальною діяльністю та її інноваційними наслідками у соціальному контексті існування науки в добу глобалізації. Даний контекст розкрито шляхом представлення наукової творчості як засади інноваційної діяльності. Обгрунтовано положення про взаємодоповнюваність творчого та логічного за зміни засад наукової раціональності. Розмежовано поняття творчої та креативної діяльності як моделі опису науково зумовлених інновацій доби глобалізації. Виявлено, що концепції творчості, які розкривають зміст інноваційної діяльності у сучасній науці, формують методологічні зрушення, систематизовані у моделі "інтелект - алгоритм - продукт", яка враховує два джерела новацій, а саме: творчо-креативні ситуації, інноваційно-інвестиційну діяльність.