Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.514.16 + Р716.216.413.5

Рубрики:

Вірусні гепатити у вагітних

Хвороби печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів у вагітних

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відзначено, що погляди на патогенез перебігу вірусного гепатиту В у вагітних жінок та особливості впливу збудника на організм матері та плода вивчено ще недостатньо. В першу чергу це стосується таких питань, як вивчення порушень стану фетоплацентарного комплексу та функцій печінки у вагітних за допомогою оцінки пігментної, ферментативної та білкової функції печінки, гормональної функції плаценти, дослідження функції ендотелію судин, а також розробка алгоритму лікувально-профілактичних заходів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212-52 + Р716.216.514.16-52

Рубрики:

Патологія плідного яйця і плода

Вірусні гепатити у вагітних

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що оцінювання функцій фетоплацентарного комплексу у вагітних з HBV-інфекцією з метою попередження розвитку акушерських і перинатальних ускладнень є важливим етапом в обстеженні даної категорії жінок. Проведено визначення гормональної функції плаценти та ультразвукове обстеження комплексу мати - плацента - плід. Застосування запропонованого алгоритму діагностики надає можливість знизити частоту перинатальних та акушерських ускладнень.

Досліджено 80 вагітних жінок з HBV-інфекцією та 40 умовно здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності. На підставі комплексного вивчення даних клінічної картини та інструментальних методів дослідження удосконалено діагностику порушень фетоплацентарного комплексу у вагітних із HBV-інфекцією. Вивчено особливості змін пігментної, ферментативної та білковосинтетичної функцій печінки у вагітних жінок з HBV-інфекцією. Встановлено взаємозв'язок між частотою розвитку, ступенем прояву плацентарної дисфункції та наявністю патологічних відхилень у стані ендотеліальної системи, функціонального стану печінки у жінок вагітних з HBV-інфекцією. Встановлено, що підвищений вміст ендотеліну та фактора некрозу пухлин і знижений вміст простацикліна у жінок з HBV-інфекцією свідчать про наявності локальної плацентарної ішемії. Показано роль корекції виявлених змін функціонального стану печінки й ендотеліальної дисфункції під час проведення лікування порушень фетоплацентарного комплексу у вагітних з вірусним гепатитом В у анамнезі. Розроблено та впроваджено комплекс лікувально-профілактичних заходів, із застосуванням аргініну глутамату та екстракту артишоку, використання якого супроводжується позитивною динамікою клініко-лабораторних показників, що дозволило знизити частоту розвитку та ступінь прояву плацентарної дисфункції, знизити тим самим рівень акушерських та перинатальних ускладнень у обраного контингенту вагітних.

Исследованы показатели, характеризующие функциональное состояние печени у беременных с НВV-инфекцией. Проведено обследование тимоловой пробы, общего белка, эффективной концентрации альбумина и альбумино-глобулинового коефиента, аланинаминотрансферазы, аспартатаминотрансферазы, gamma-глутамилтранспептидазы. Выявленные отклонения от нормы свидетельствуют о наличии нарушения белоксинтезирующей функции печени, эндогенной интоксикации и наличии цитолиза. Цель работы - разработка и внедрение в практику эффективного алгоритма диагностики нарушений печеночных функций у б еременных с НВV-инфекцией. Было обследовано 80 женщин в сроке 28 - 40 нед беременности. Основная группа - 40 беременных с НВV-инфекцией, группа контроля - 40 здоровых беременных с неусложненным течением беременности. При обследовании у женщин основной группы были достоверно повышенные показатели тимоловой пробы в 2,4 раза, АлАт - в 2,23 раза, АсАТ - в 2,6 раза и ГГТП - в 3,35 раза, при одновременном понижении уровней общего белка на 13,4 %, эффективной концентрации альбумина - на 42,8 % и альбумино-глобулинового коэффициента - на 10,8 %, что свидетельствует о раннем начале нарушений печеночных функций. Доказана эффективность включения предложенных анализов в алгоритм обследования беременных с НВV-инфекцией, для профилактики развития перинатальных и акушерских осложнений у данной категории женщин.

Розглянуто проблему відновлення фізіологічних умов вагінального вмісту із покращанням ступеня чистоти піхви та зниженням атрофічних проявів у пацієнток у постменопаузальний період, що призводить до зменшення рецидивів виникнення вагінальних інфекцій і покращання якості життя жінок у клімактерії. Застосування поєднання низької концентації естріолу та ацидофільних лактобактерій після проведеної основної етіотропної терапії надає змогу відновити екосистему піхви та знизити прояви атрофічного вагініту у менопаузі. Мета дослідження - збереження і відновлення екосистеми піхви після проведення протизапальної терапії та профілактика виникнення вагінальних розладів у жінок клімактеричного віку; встановлення клінічних ефектів комплексного лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом, з подальшим відновленням нормальної флори піхви із застосуванням поєднання низьких доз естріолу з лактобактеріями та лактозою у формі вагінальних супозиторіїв у менопаузі. У ході обстеження та лікування пацієнток було розподілено на дві групи: I група (основна) - 58 жінок з фізіологічною менопаузою, які після проведення комплексного лікування вагініту застосовували поєднання низьких доз естріолу з лактобактеріями та лактозою у формі вагінальних супозиторіїв (1 раз на день протягом 12 днів, у подальшому - 1 раз на тиж. протягом шести тиж.); II група (порівняльна) - 29 пацієнток, які пройшли лише етіотропну терапію із відсутністю подальшої корекції біоценозу піхви. Перший контроль проводили через 3 - 5 днів після закінчення основної терапії, другий контроль - через 2 міс. Після запропонованого авторами лікування відсоток жінок з патологічними виділеннями у I групі становив 12 % (7), у II групі - 66 % (19). Вже через 2 міс. в основній групі відзначали відсутність атрофічних змін піхви у 39 (67,2 %) пацієнток, незначні - у 12 (20,7 %), помірні - у 6 (10,4 %), виражені - лише в 1 (1,7 %) жінки та відсутність високої атрофії. У групі порівняння показники залишились без змін. Заключення: поєднання низької дози естріолу, ацидофільних лактобактерій та лактози сприяє достатньому заселенню та збереженню здорової флори піхви, а також відновленню фізіологічних властивостей її слизової оболонки у жінок у клімактеричний період. Про це свідчить зворотна динаміка розвитку атрофічних розладів в основній групі.