Досліджено художню творчість Дж. Сейдамета в контексті суспільно-політичних подій у Криму першої половини XX ст., яка донедавна була білою плямою в кримськотатарській літературі. Виявлено, систематизовано, вивчено та введено до наукового обігу раніше невідомі рукописні та друковані джерела зі спадщини письменника. Транслітеровано з арабської графіки на кирилицю, перекладено з німецької, французької, польської та турецької мов малознані прозові й публіцистичні твори Дж. Сейдамета. Простежено витоки ідейного змісту, тематичної спрямованості творчості письменника, віддзеркалення в ній актуальних для суспільства етико-гуманістичних і національно-патріотичних принципів. Показано ідейно-художнє багатство його творів, жанрово-стильову специфіку. Окреслено основні етапи становлення Дж. Сейдамета як публіциста (1911 - 1918 pp.), проаналізовано своєрідність поетики його творів. Охарактеризовано активну публіцистичну діяльність Дж. Сейдамета в роки еміграції (1919 - 1960 pp.) в широкій співпраці з європейськими, у тому числі емігрантськими періодичними виданнями, зокрема з журналом "Етеї", визначено тематичну спрямованість, ідейно-художні особливості та жанрову різноманітність його публіцистики. Розкрито художні аспекти мемуарів Дж. Сейдамета "Деякі спогади" - важливого джерела фактографічних відомостей з історії Криму перших двох десятиліть XX ст., а також твору, що поєднує правду історичного документа і силу художнього узагальнення.