На підставі власних і літературних даних розглядаються фізіологічні механізми дії ретардантів на процеси фотосинтезу, морфогенезу та росту рослин як донорно-акцепторної системи (системи "source - sink"). Під впливом ретардантів відбувається зменшення площі листків при збільшенні їх питомої маси та підвищення в рослинах вмісту як неструктурних, так і структурних вуглеводів у вигляді полісахаридів, які виконують буферну роль між процесами фотосинтезу і росту. Спостерігаються також зміни в структурі хлоропластів, однак дані про дію ретардантів на інтенсивність фотосинтезу суперечливі. Показано, що дія ретардантів на морфогенез реалізується переважно через інгібування синтезу гіберелінів та підсилення синтезу абсцизової кислоти в рослинах.