Висвітлено еволюцію концепцій розвитку та модернізації у дослідницьких програмах соціології з урахуванням соціокультурного й ідеологічного контексту конструювання теорій. Проаналізовано та реконструйовано дослідницькі програми модернізації. З'ясовано особливості концептуалізації ленінських режимів. Розглянуто націоналізм як непрогнозований фактор формування модерну, а також історичні системи як предмет світ-системного аналізу. Визначено стадії трансформації та консолідації від революційного прориву до розбудови політичної спільноти.

Охарактеризована эволюция концепций развития и модернизации в исследовательских программах социологии с учетом социокультурного и идеологического контекста конструирования теорий. Проанализированы и реконструированы исследовательские программы модернизации. Освещены особенности концептуализации ленинских режимов. Рассмотрены национализм как непрогнозированный фактор формирования модерна, а также исторические системы как предмет миро-системного анализа. Определены стадии трансформации и консолидации от революционного прорыва до строительства политической общности.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*622.2 + Ю3(4ФРА)6-678.4

Рубрики:

Соціологія

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено інституційну та ідеологічну організацію ленінських режимів, висвітлено стадії їх еволюції. Доведено, що найбільш адекватною концептуалізацією ленінських режимів є погляд на них як на унікальне поєднання харизматичних, безособових і традиційних елементів.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5т-2

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*32 + С5г-2

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С5г-2 + С5*425*332.1-723.522

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено еволюцію дослідницької програми світ-системного аналізу в соціології з урахуванням її соціокультурного й ідеологічного контексту. Розкрито теоретико-методологічні засади світ-системного аналізу. Наведено його підхід до дослідження капіталізму та його історичної динаміки. Виконано порівняльний аналіз світ-системного аналізу з дослідницькою програмою модернізації й ідеями класичної соціологічної теорії (зокрема М.Вебера).

Освещена эволюция исследовательской программы свет-системного анализа в социологии с учетом ее социокультурного и идеологического контекста. Раскрыты теоретико-методологические основы свет-системного анализа. Приведен подход данного анализа к капитализму и его исторической динамике. Выполнен сравнительный анализ свет-системного анализа с исследовательской программой модернизации и идеями классической социологической мысли (в частности М.Вебера).

Індекс рубрикатора НБУВ: С5г(4/8) + С5*131 + С5в6

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблему модерну в соціології й особливості її інтерпретації дослідницькою програмою модернізації (ДПМ). Здійснено реконструкцію соціокультурного, політичного й ідеологічного контексту ДПМ. Проаналізовано ідейні джерела ДПМ і ідентифіковано її теоретико-методологічні засади. Описано стадії розвитку ДПМ і визначено чинники їх виникнення. Запропоновано методику критичної оцінки підходу С.Гантінгтона до проблем політичного розвитку, занепаду та порядку.

Освещены проблема модерна и особенности ее интерпретации исследовательской программой модернизации (ИПМ). Осуществлена реконструкция социокультурного, политического и идеологического контекстов ИПМ. Проанализированы идейные источники ИПМ и идентифицированы ее теоретико-методологические основы. Описаны стадии развития ИПМ и определены факторы ее возникновения. Предложена методика критической оценки подхода С.Гантингтона к проблемам политического развития, упадка и порядка.

Розглянуто основні риси стилю мислення представників спільноти модернізації, мислення, яке типологічно подібне до змальованої Л.Леві-Брюлем паралогічної свідомості, яку французький мислитель вважав рисою життя архаїчних народів. Відтворення такого стилю мислення за теперешніх часів індивідам, які живуть за умов модерну та претендують на академічний аналіз модерного соціуму, нічим не виправдане. Антидотом проти поширення культових практик у дослідницькій діяльності може стати заперечення, у стилі Вебера, суб'єктивних пристрастей у наукових інтересах та відродження культури критичного дискурсу, запровадженої Гоулднером, спрямованої на сферу не лише соціальних конфліктів, а й інтелектуального (зокрема псевдоінтелектуального) виробництва.

Проаналізовано концепції соціальних змін у соціології в аспекті переосмислення шляху до економічного успіху суспільств Заходу та Сходу. Розглянуто принципи соціології сходоцентризму, причини так званого Східно-азійського дива - піднесення Японії, Південної Кореї, Тайваню, Гонконгу та Сінгапуру у повоєнний час. Охарактеризовано теорію А.Г. Франка щодо центральної ролі Китаю у світовій системі. Увагу приділено сучасній американській історіографії дослідницької програми модернізації.

Проанализированы концепции социальных изменений в социологии в аспекте переосмысления пути к экономическому успеху обществ Запада и Востока. Рассмотрены принципы социологии востокоцентризма, причины так называемого Восточно-азиатского чуда - подъема Японии, Южной Кореи, Тайваня, Гонконга и Сингапура в послевоенное время. Охарактеризована теория А.Г. Франка относительно центральной роли Китая в мировой системе. Уделено внимание современной американской историографии исследовательской программы модернизации.

Проаналізовано концепції соціальних змін у соціології. Розглянуто парадигму держави, що стимулює розвиток. Увагу приділено інтерпретації піднесення Європи та соціології сходоцентризму.

Проанализированы концепции социальных изменений в социологии. Рассмотрена парадигма государства, стимулирующая развитие. Уделено внимание интерпретации подъема Европы и социологии востокоцентризма.

Проаналізовано теоретичну спадщину ізраїльського соціолога Ш. Ейзенштадта, який заклав підвалини нової школи - школи численних модернів.

Досліджено проблему суперечності між деклараціями соціологів про необхідність теоретичного синтезу та реальним домінуванням конфліктного теоретизування. Визначено структуру еволюції концепцій розвитку та модернізації у дослідницьких програмах соціології в аспекті їх взаємодії поміж собою та з ідеологіями, що існували з 1950-х рр. до сьогодення. Реінтерпретовано поняття "розвиток суспільства" та "модернізація суспільства", обгрунтовано необхідність обмеження сфери застосування поняття "модернізація" шляхом запровадження концепції "формування модерну". Базуючись на синтетичному теоретизуванні, реконструйовано дослідницькі програми модернізації, світ-системного аналізу, держави, що сприяє розвитку, здійснено концептуалізацію ленінських режимів.

Проаналізовано концепцію теорії соціальних змін у соціології в контексті переосмислення шляху до економічного розвитку західного та східного суспільства. Проведено оцінювання піднесення Японії, Південної Кореї, Тайваню, Гонконгу та Сінгапуру у повоєнний період. Висвітлено питання інтерпретації піднесення Європи й особливості соціології сходоцентризму як новітнього напряму, започаткованого А. Г. Франком, щодо захисту положення про повернення світової економічної гегемонії до історичних витоків, зокрема, на Схід, до Китаю. Висвітлено інтелектуальну біографію А. Г. Франка, ритуалізацію концепції модернізації в Україні, а також розвиток дослідницької програми модернізації на сучасному етапі.

Викладено, проведено аналіз і синтез новітніх соціологічних теорій в контексті переосмислення шляху до модерну, а відтак - до економічного успіху та глобальної політичної гегемонії - суспільств Заходу та Сходу. Обгрунтовано центральність проблематики модерну для класичних і новітніх соціологічних теорій. Обговорено інтерпретацію піднесення Європи та надано оцінку соціології сходоцентризму - новітньому напряму, започаткованому А. Г. Франком - суть якого в захисті положення про повернення світової економічної гегемонії до своїх історичних витоків, тобто на Схід під проводом Китаю. Висвітлено взаємодію ідеології та науки у соціологічному дискурсі на прикладі інтелектуальної біографії А. Г.Франка, концептуалізовано чинники ритуалізації теорії модернізації в Україні, оцінено перспективи розвитку соціологічного дискурсу про модерн на сучасному етапі. Вперше у вітчизняній суспільствознавчій літературі систематично реконструйовано засади дослідницької програми держави, що сприяє розвитку, й оцінено її спробу пояснення так званого Східно-азійського дива - піднесення Японії, Південної Кореї, Тайваню, Гонконгу та Сінгапуру у повоєнний час.

Розглянуто ідейні основи концепції лібералізму. Досліджено розвиток допомоги невиліковно хворим як питання соціальної політики в програмах партій, утворених в Україні в 2009 - 2012 рр. Проаналізовано концепцію мультикультуралізму Ч. Тейлора в контексті глобалізації. Центральна роль Китаю у теорії cвіт-cистеми" А. Г. Франка. Вивчено світовий досвід та українські реалії інституту політичних партій як чинник модернізації. З'ясовано етнічну ідентичність польської та угорської національних меншин в Україні та Східній Європі. Висвітлено фандрайзинг як технологію соціальної роботи. Охарактеризовано соціальну адаптацію та реабілітацію дітей вулиці за умов трансформації сучасного українського суспільства. Обгрунтовано інноваційну складову та якість вищої освіти в сучасній Україні. Подано інформацію про працевлаштування випускників ВНЗ за умов модернізації українського суспільства.

Розглянуто сучасну історіографію дослідницької програми модернізації у закордонній - переважно американській - суспільствознавчій літературі. Простежено походження критики дискурсу модернізації, визначено взаємовідношення між науковою теорією і партійною ідеологією в межах дослідницької програми модернізації. Побудовано типологію підходів до теорії модернізації: ліворадикальний заперечення, ліберальну критику і некритичну апологію, а також запропоновано визначити впливову тенденцію сприйняття теорії модернізації в Україну як ритуалізований культ.

Висвітлено актуальні напрями сучасної соціальної роботи. Обгрунтовано передумови виникнення соціальної реклами. Увагу приділено проблемі замкнутості сучасної молоді. Охарактеризовано перспективи розвитку соціальної роботи в Україні. Вивчено світовий досвід використання телефонів довіри для допомоги вразливим категоріям населення. Визначено роль телевізійної соціальної реклами у реалізації завдань соціальної роботи. Досліджено вплив соціальної роботи на стан і тенденції розвитку сучасної сім'ї в Україні. Здійснено соціологічний аналіз у сфері громадського здоров'я. Описано сучасні підходи до визначення сутності особистісного потенціалу підлітків.

Розглянуто парадигму держави, що стимулює розвиток. Висвітлено соціологію сходоцентризму. Охарактеризовано національну ідентичність у контексті соціальних змін. Показано роль релігії у процесах демократизації. Подано інформацію про процеси соціальних трансформацій у сучасному соціологічному дискурсі. Приділено увагу соціальному неоеволюціонізму та циклам глобальної політичної еволюції. Наведено концептуально-термінологічні схеми інтерпретації соціальної мобільності та іммобільності.