Проаналізовано результати лікування пацієнтів з мішкоподібними аневризмами судин головного мозку, які проходили лікування у нейрохірургічному відділенні Волинської обласної клінічної лікарні у 2008 - 2012 рр. Дослідну групу склали пацієнти зі значною звивистістю чи петлеутворенням магістральних судин головного мозку (38,5 %). Перебіг захворювання супроводжувався розвитком артеріального спазму різного степеня у понад 90 % випадків. Усі пацієнти перенесли геморагії різного типу з аневризми та були оперовані з застосуванням ендоваскулярного методу. Успішними оперативні втручання були у 96,3 % випадків.

Надано результати оперативного ендоваскулярного лікування 15 пацієнтів з артеріовенозними мальформаціями (АВМ) судин головного мозку різної локалізації в нейрохірургічному відділенні Волинської обласної клінічної лікарні у період з 2007 по 2011 рр. Усім пацієнтам під час оперативного втручання застосовано клеючі композиції на основі гістокрилу. Всього проведено 17 оперативних втручань. Тотального виключення АВМ вдалося досягти в 46 % спостережень, субтотального - в 27 % і часткового - в 27 %. Летальних випадків не було.

Мета роботи - провести аналіз ускладнень, які виникають при ендоваскулярній емболізації аневризм судин головного мозку, встановити принципи профілактики та методи боротьби з ускладненнями. Проаналізовано понад 150 випадків лікування пацієнтів з аневризмами судин головного мозку різної локалізації методом ендоваскулярної емболізації у Волинській обласній клінічній лікарні в 2008 - 2014 рр. Більшість оперативних втручань (понад 90 %) виконано в гострий період (2 - 14 доба після геморагії). Частота оперативних втручань, проведених під місцевою та внутрішньовенною анестезією, - 97 %, під ендотрахеальним наркозом - 3 %. При виконанні емболізації аневризм судин головного мозку ускладнення зафіксовано у 33 % пацієнтів. Залежно від характеру ускладнення розділено на 5 груп: 1 - артеріальний спазм, 2 - тромбоемболічні ускладнення, 3 - повторні розриви аневризм, 4 - проблеми з навігацією та підходом до аневризми, 5 - ускладнення, пов'язані з операційним інструментарієм. Установлено методи боротьби з ускладненнями та принципи їх профілактики. Висновки: ендоваскулярна емболізація мішкоподібних аневризм судин головного мозку в гострий період часто супроводжується інтра- та післяопераційними ускладненнями, які значно підвищують рівень смертності та інвалідизації пацієнтів. Знання причин та характеру ускладнень допомагає ендоваскулярному нейрохірургу проводити активну їх профілактику та ефективно боротися з ними.

Мета роботи - продемонструвати переваги цифрової субтракційної ангіографії для планування і проведення операції з приводу видалення внутрішньочеперних пухлин, а також довести ефективність емболізації живлячих судин пухлини у деяких клінічних випадках. З пролікованих за останні 4 роки пацієнтів для дослідження відібрано 22 з внутрішньомозковими пухлинами. Їм проведено цифрову субтракційну ангіографію, а також комп'ютерну та магнітно-резонасну томографію. Доопераційну емболізацію живлячих пухлину судин виконано 6 хворим, 4 з них проведено оперативне втручання з приводу видалення пухлини. До контрольної групи залучено 4 пацієнтів із схожим діагнозом. Їх прооперовано без попередньої емболізації. Знекровлені після емболізації менінгіоми видаляли швидше і радикальніше у порівнянні з контрольною групою. Об'єм крововтрати при цьому був меншим або кровотеча взагалі була відсутня. В одному випадку парасагіттальної менінгіоми задньої третини сагіттального синуса стало можливим радикальне видалення пухлини разом із фрагментом синуса завдяки повній його непрохідності в ділянці проростання пухлини. Досягнуто кращої навігації при видаленні двох парасагіттальних внутрішньомозкових пухлин у ділянці центральних звивин. У випадках гліальних пухлин чітко встановлено ступінь їх проростання у ділянки магістральних судин. Забезпечено дотримання органощадних принципів при кращій радикальності під час видалення. Висновки: застосування інервенційних нейрорадіологічних методик у нейроонкології надає змогу поліпшити якість і зменшити тривалість хірургічного лікування та післяопераційного періоду і, як наслідок, поліпшити якість життя пацієнтів після операції. В деяких випадках проведення цифрової субтракційної ангіографії є обов'язковим.