Вивчено сучасний стан рибного населення басейну річки Рось. Виявлено 33 види риб для басейну Росі, 8 з яких адвентивні (інтродуценти та саморозселенці). Встановлено, що кількість чужорідних видів протягом ста років поступово зросла за умов зменшення кількості аборигенних видів у таких екологічних групах, як придонні, реофіли, одноразово-нерестуючі. Виявлено збільшення числа видів, що проявляють активну турботу про потомство. На підставі аналізу даних перетворення встановлено, що найвагомішим фактором антропогенного навантаження на іхтіофауну Росі є гідробудівництво, а саме: зарегулювання стоку. Доведено, що найбільшим видовим різноманіттям в басейні характеризуються нижня та середня течія Росі, верхня течія та крупні притоки (Роська, Роставиця, Росава) нараховують менше видів риб. З'ясовано, що невеликі притоки верхньої Росі (Горіхова, Коса, верхів'я Кам'янки) мають найменшу кількість видів. На підставі порівняння п'яти аборигенних видів з басейну Росі та Дніпра виявлено відмінність ряду пластичних і меристичних ознак, що свідчить про наявність локальних популяцій риб басейну Росі. У 17-ти видів риб встановлено невеликі відхилення у будові, в основному в бічній лінії та плавцях. Доведено, що аборигенне рибне населення басейну Росі потребує більшої охорони, насамперед за рахунок збереження біотопів.

Висвітлено актуальні питання охорони довкілля та збереження біорізноманіття. Увагу приділено проблемам створення екологічного коридору (ЕК) уздовж головної водної артерії України - Дніпра. Запропоновано концепцію Дніпровського ЕК, в межах якого існують різні типи природних та напівприродних екосистем - лісових, лучних, степових, водно-болотних. Наведено інформацію про види рослин міжнародної охорони у Поліській частині Дніпровського ЕК. Увагу приділено аборигенній іхтіофауні басейну Дніпра, проблемам збереження фіторізноманіття водойм і боліт долини лісостепового Дніпра, досвіду створення природно-заповідного фонду на території Запорізької області. Проаналізовано законодавчі засади формування, збереження та використання екомережі.

Освещены актуальные вопросы охраны окружающей среды и сохранения биоразнообразия. Уделено внимание проблемам создания экологического коридора (ЭК) вдоль главной водной артерии Украины - Днепра. Предложена концепция Днепровского ЭК, в пределах которого существуют разные типы природных и полуприродных экосистем - лесных, луговых, степных, водно-болотных. Дана информация о видах растений международной охраны в Полесской части Днепровского ЭК. Уделено внимание аборигенной ихтиофауне бассейна Днепра, опыту создания природно-заповедного фонда на территории Запорожской области. Проанализированы законодательные основы формирования, сохранения и использования экосети.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.252.53*80(051) + Е60*801.56(051)

Рубрики:

Cyprinoidei Коропоподібні

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто та перелічено українські вернакулярні назви видів, родів, рядів і класів міног і риб фауни України. Перелік наукових назв латиною наведено з урахуванням поточних таксономічних ревізій, українські назви надано з урахуванням сучасного українського правопису та критичного аналізу назв у літературних джерелах, починаючи з початку XX ст.

Надано нові відомості щодо розширення набутого ареалу в Україні небажаного виду-вселенця ротаня-головешки. Наразі виявлено локалітети поширення виду на півдні Житомирської області: в басейнах приток Дніпра першого порядку - Росі, Ірпеня і Тетерева, а також Прип'яті. Надано основні морфологічні ознаки ротаня-головешки з регіону досліджень.

Уперше знайдено щипавку північну в річці Уборть, притоці Прип'яті (Житомирська область). Знахідки цього виду вкрай нечисленні в Україні, незважаючи на широкий ареал. Описано основні ознаки, в тому числі важливі для видової ідентифікації.

Представлено результати сучасних досліджень рибного населення басейнів річок Вільшанка і Тясмин та проведено аналіз змін, що відбулися за останні приблизно 50 років. Іхтіофауна басейну р. Вільшанка на теперішній час налічує 21 вид (із 35 відомих за весь період вивчення), серед них 7 (чебачок амурський Pseudorasbora parva, слиж європейський Barbatula barbatula, колючка південна Pungitius platygaster, колючка триголкова Gasterosteus aculeatus, іглиця пухлощока Syngnathus abaster, бичок-гонець Babka gymnotrachelus і ротань-головешка Perccottus glenii) вказані для річкового басейну вперше. Іхтіофауна змінилася на 60 %. Іхтіофауна басейну р. Тясмин на час досліджень налічує 22 види (із 26 відомих за весь період вивчення), серед них 5 (в'юн Misgurnus fossilis, колючка південна Pungitius platygaster, колючка триголкова Gasterosteus aculeatus, йорж звичайний Gymnocephalus cernua, бичок-цуцик західний Proterorhinus semilunaris) наведені вперше. Іхтіофауна змінилася на 43 %. Встановлено, що найсуттєвіший вплив на поширення риб виявляє кисневий режим у водоймах, штучні перепони (греблі), інтродукції та наявність необхідних біотопів для існування. Натомість загальна мінералізація, pH і температурний режим не виявляють прямого суттєвого впливу на поширення риб.

Описано випадок масового замору риб у Канівському водосховищі влітку 2016 р. Проаналізовано видовий склад загиблих риб і причини, що викликали це явище.

Наведено результати ботанічних, мікологічних та зоологічних досліджень, що здійснювалися на території Ржищівської міської об'єднаної територіальної громади на базі Екологічної дослідницької станції "Глибокі Балики" у перший рік її функціонування. Одним із ключових завдань цієї роботи є створення прецеденту грунтовної інвентаризації біорізноманіття окремо взятої адміністративної одиниці. Для цієї роботи було задіяно 38 дослідників, а також долучено матеріали, зібрані аматорами через інструменти "citizen science".

Подано довідкову та методичну інформацію щодо оцінки впливу на довкілля (ОВД) проєктів, що стосуються територій мережі Емеральд (Смарагдової мережі) України в частині впливу на біорізноманіття (види флори та фауни, а також типи природних оселищ). До видання включено окремі нариси з методик виявлення для окремих груп та зведена таблиця виключних календарних періодів, у які на території України можливим є виявлення кожного з видів Резолюції 6 Бернської конвенції. Корисно для професійних біологів, замовників та розробників звітів з ОВД, держслужбовців, що готують висновки ОВД, а також для представників громад і неурядових організацій, зацікавлених у підготовці якісних зауважень до заяв та звітів ОВД.

Наведено відомості про знахідки у 2009 - 2021 роках рідкісних видів тварин України. Представлено інформацію, зібрану понад 130 фахівцями- зоологами та аматорами з 60 наукових установ України. Загалом подано інформацію про 7 957 зустрічей видів тварин, що охороняються в Україні різними охоронними списками.

Другий випуск цієї серії містить результати ботанічних, гідробіо¬логічних, зоологічних та ґрунтових досліджень, що здійснювалися на території Ржищівської міської об’єднаної територіальної громади на базі Екологічної дослідницької станції «Глибокі Балики» у другий рік її функціонування (2021 p.). Одним із ключових завдань цієї робо¬ти є створення прецеденту ґрунтовної інвентаризації біорізноманіт- тя окремо взятої адміністративної одиниці України. Для цієї роботи було задіяно 52 дослідники, а також долучено матеріали, зібрані аматорами через інструменти «citizen science».

Представлено відомості про знахідки в Україні інвазійних видів рослин, тварин та грибів. Презентовано інформацію, що зібрана 164 фахівцями-біологами та аматорами з різних регіонів України. Загалом подано відомості про 8241 зустріч 598 чужорідних відів, що проявляють в Україні інвазійність. Досліджено питаня моніторингу та створення інформаційної системи чужорідних видів в Україні. Розглянуто зріз сучасного увлення українських науковців про те, які види в Україні (або окремих її регіонах) є інвазивними.