Проведено порівняльний епізоотологічний моніторинг інфекційного ринотрахеїту (ІРТ) великої рогатої худоби (ВРХ) в країнах різних континентів, зокрема, в Україні. Визначено епізоотологічні особливості захворювання та встановлено ступінь розповсюдження герпесвірусу-1 в товарних та племінних господарствах. Вивчено форми клінічного прояву захворювання та локалізацію збудника інфекції в різних органах і тканинах хворої на ІРТ ВРХ. Розроблено технологію виробництва набору для діагностики ІРТ у реакції імунофлуоресценції. Установлено етіологічну роль герпесвірусу-1 у спричиненні нервової форми ІРТ: виділено збудника з головного мозку та проведено його ідентифікацію. Розроблено технологію нагромадження вірусу ІРТ, яка дозволяє одержати високо очищену та концентровану вірусну біомасу для виготовлення діагностичних і вакцинних препаратів. Вивчено профілактичну ефективність вакцини "Рипавак", визначено оптимальну схему імунізації ВРХ та встановлено зміни імуно-гормональних показників у вакцинованих тварин.

Представлено результати комісійного випробування вакцини емульсійної інактивованої проти інфекційного ринотрахеїту та вірусної діареї великої рогатої худоби. Установлено, що препарат є стерильним, нешкідливим, створює напружену імунну відповідь у великої рогатої худоби різного віку та має високу профілактичну ефективність. На підставі результатів комісійного випробування вакцина емульсійна інактивована проти інфекційного ринотрахеїту та вірусної діареї великої рогатої худоби рекомендована для впровадження в біотехнологічне виробництво та ветеринарну практику.

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.311.6-4

Рубрики:

Вірусна діарея великої рогатої худоби

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено порівняльні результати дослідження наявності збудника вірусної діареї великої рогатої худоби за допомогою методів полімеразної ланцюгової реакції та імуноферментного аналізу. У ході виконання роботи відібрано та досліджено 1023 зразки сироваток крові великої рогатої худоби з трьох господарств Харківської області. За допомогою полімеразної ланцюгової реакції встановлено, що збудник вірусної діареї міститься у 143 зразках (14 %), а за допомогою методу імуноферментного аналізу виявлено наявність антитіл у 694 зразках (67,8 %). Проведено статистичний аналіз розповсюдження вірусу діареї у різних вікових групах господарств.

Отмечено, что глюкокортикоидная функция гипоталамо-гипофизарно-адренокортикальной системы вовлечена в регуляторный механизм формирования поствакцинального гуморального иммунитета к вирусам парагриппа (ПГ-3) и инфекционного ринотрахеита в составе комплексной вакцины "Рипавак" разного состава. Анализ иммуногормональных взаимосвязей свидетельствует о положительном эффекте введения в состав стандартной вакцины "Рипавак" масляного адъюванта и витамина Е. Выявлены гормональные прогностические тесты ранней оценки иммуногенности отдельных компонентов вакцинальных препаратов.

Наведено сучасні дані з етіології, епізоотології, патогенезу, клінічної картини та патоморфології, діагностики та заходів боротьби з африканською чумою свиней (АЧС). Проаналізовано ризики заносу збудника АЧС до Європейського Союзу та її подальшого поширення через транспортні зв'язки. Розглянуто епізоотичний цикл хвороби в її природних вогнищах та у виносних нозоареалах. Наведено характеристику кліщів - векторів трансмісії збудника АЧС. Висвітлено досвід боротьби з АЧС у різних країнах світу. Наведено методичні рекомендації щодо виявлення збудників основних вірусних захворювань свиней за допомогою полімеразної ланцюгової реакції.